Справа № 210/3972/24
Провадження № 3/210/1897/24
іменем України
16 вересня 2024 року суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Літвіненко Н.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №2 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працює ФОП « ОСОБА_2 » продавцем, зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 164 КУпАП, -
До Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу, після дооформлення, 24.07.2024 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 177681 від 28.06.2024, 28.06.2024 р. близько 13.00 год. гр.. ОСОБА_1 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, 32, порушила порядок провадження господарської діяльності , а саме здійснювала реалізацію без державної реєстрації як суб'єкт господарювання тютюновими виробами, чим порушила ЗУ 481 «Про держ. регулювання, обіг спирту, тютюнових виробів», за що передбачено покарання у відповідності до ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в судове засідання з'явилась, суду пояснила, що продала свою пачку цигарок, більше так робити не буде.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, долучені захисником докази, суд приходить до переконання, що провадження в справі підлягає закриттю з наступних підстав.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Частиною першою ст.164 КУпАП передбачено відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктивна сторона вищевказаного адміністративного правопорушення виражається у таких формах: 1) провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, обов'язковість подання якого передбачена законом; 2)провадження господарської діяльності без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відповідно до положень ст.3ГКУкраїни під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.
Згідно із ч.1 ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до роз'яснень, викладених уп.2Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року №3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» судам слід враховувати те,що господарська діяльність - це діяльність фізичних і юридичних осіб, пов'язана з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов'язкові ознаки якої - безпосередність, систематичність її здійснення з метою отримання прибутку.
Таким чином, обов'язковою ознакою господарської діяльності є систематичність (не менш ніж три рази протягом одного календарного року).
При цьому суд приймає до уваги, відповідно до диспозиції ч.1 ст.164 КУпАП що суб'єктом вчинення правопорушення, що полягає у провадженні господарської діяльності без одержання ліцензії на провадження діяльності є суб'єкт господарювання, а не фізична особа.
Разом з тим, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено доказів, які підтверджують відсутність у особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідного статусу фізичної особи-підприємця.
У відповідності з п.2 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
В той же час, протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
Вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення визначені ст.256КУпАП та Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015року № 1376 (далі - Інструкція № 1376).
Відповідно до приписів ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається протоколі.
Відповідно до п.7 розділу ІІ Інструкції №1376 не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Так, постановою суду від 04 липня 2024 року матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 було повернуто до Відділення поліції №2 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області для дооформлення.
Підставами для повернення матеріалів стало те, що ст.. 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначається, зокрема, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. Як вбачається зі змісту наданого суду протоколу, складеного ДОП СП ВП № 2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області Мішкой В.О., не зазначена частина статті 164 КУпАП, порушення якої інкриміноване гр. ОСОБА_1 .
Після повернення матеріалів до суду після дооформлення, судом встановлено, що працівниками поліції, в порушення п. 7 Інструкції №1376, було внесено до протоколу частину статті 164 КУпАП.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п.1 ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, тобто у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247 п.1, 283, 284 КУпАП,-
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги про апеляційне оскарження протягом десяти днів із дня її проголошення.
Суддя: Н. А. Літвіненко