про залишення заяви без розгляду
17 вересня 2024 року Справа № 5016/192/2011(7/2)
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О.
розглянувши заяву № 1500 від 23.07.2024 (вх. № 8978/24 від 25.07.2024) про затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення суду, у справі
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», вул. Малопідвальна, 8 м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00039002
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївський бронетанковий завод», код ЄДРПОУ 07856371
про: стягнення з відповідача заборгованості за кредитом та штрафних санкцій.
В процесі виконання рішення суду у справі № 5016//192/2011(7/2) Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та Товариство з обмеженою відповідальністю “Миколаївський бронетанковий завод» звернулись до Господарського суду Миколаївської області із заявою № 1500 від 23.07.2024 (вх. № 8978/24 від 25.07.2024) в якій просять суд затвердити мирову угоду від 15.07.2024 на стадії виконання рішення суду у справі № 5016/192/2011(7/2), укладену між Публічним акціонерним товариством “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Миколаївський бронетанковий завод» з посиланням на ст. 192 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.07.2024 заяву № 1500 від 31.07.2024 (вх. № 8978/24 від 25.07.2024) про затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення суду у справі № 5016/192/2011(7/2) - залишено без руху. Встановлено заявникам строк для усунення недоліків заяви.
Публічним акціонерним товариством “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на адресу Господарського суду Миколаївської області через систему “Електронний суд» подано клопотання про залишення заяви без розгляду, сформоване в системі «Електронний суд» 13.09.2024 (вх.. № 11012/24) в якому зазначає, що зважаючи на приписи ч.1 ст. 330 ГПК України, в якій закріплений імперативний припис щодо кола суб'єктів, які уповноважені звернутися до суду з клопотанням про затвердження мирової угоди, такими суб'єктами є виключно державний або приватний виконавець, на виконанні в яких знаходиться відповідне виконавче провадження. Враховуючи можливість застосування судом аналогії закону відповідно до ч. 10 ст. 11 ГПК України, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України, за яким суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду, а також враховуючи право заявника на залишення поданої ним заяви без розгляду, яке є абсолютним, керуючись ст. ст. 42, 46 ГПК України просить суд залишити без розгляду спільну заяву Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський бронетанковий завод» № 1500 від 23.07.2024 про затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення суду у справі № 5016/192/2011(7/2).
17.09.2024 на адресу Господарського суду Миколаївської області через систему «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївський бронетанковий завод» подано заяву, сформовану в системі «Електронний суд» 17.09.2024 (вх. № 11118/24) в якій зазначає, що ТОВ «МБТЗ» підтримує клопотання ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про залишення заяви про затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення без розгляду та просить суд залишити Мирову угоду на стадії виконання рішення суду у справі № 5016/192/2011 (7/2) без розгляду.
Згідно ч. 3 ст. 169 ГПК України, заяви (клопотання) з процесуальних питань подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Відповідно до ч. 10 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону.
Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.
Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення.
Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Так, суд вважає за необхідне при вирішенні питання щодо розгляду клопотання Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про залишення заяви без розгляду, сформоване в системі «Електронний суд» 13.09.2024 (вх.. № 11012/24) застосувати приписи ст. 226 ГПК України.
Відповідно до приписів п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Враховуючи вищенаведене та взявши до уваги клопотання Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про залишення без розгляду заяви, суд ухвалив залишити без розгляду заяву № 1500 від 23.07.2024 (вх. № 8978/24 від 25.07.2024) про затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення суду.
Керуючись ст. ст. 11, 169, п. 5 ст. 226, 232, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Заяву № 1500 від 23.07.2024 (вх. № 8978/24 від 25.07.2024) про затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення суду - залишити без розгляду.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.О. Семенчук