ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.09.2024Справа № 910/9201/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу №910/9201/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аркс» до Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» про стягнення грошових коштів
1. СУТЬ СПОРУ.
1.1. Позивач вважає, що внаслідок виплати страхового відшкодування власнику транспортного засобу (страхувальнику) за договором добровільного страхування наземного транспорту, він отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду (винуватця), цивільно-правова відповідальність якого була застрахована відповідачем.
2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
2.1. Між ПрАТ «Страхова компанія «Аркс» (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту за програмою «Все включено» оферта №0099312a3ц від 20.10.2023, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом Porsche Cayenne, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 . Строк дії вказаного договору встановлено з 21.10.2023 по 20.10.2024.
2.2. 15.03.2024 о 19:45 год. у м. Києві відбулася ДТП за участю транспортних засобів Porsche Cayenne, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та Toyota RAV 4, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , про що учасниками пригоди складено європротокол 52В4В54938DF6 від 15.03.2024.
2.3. За фактом ДТП складено електронний європротокол відповідно до якого винуватцем ДТП є водій автомобіля Toyota RAV4, номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_2 , який здійснив зіткнення з автомобілем Porsche Cayenne, номерний знак НОМЕР_1 під час виїзду з місця стоянки, під час відкривання дверей.
2.4. 15.03.2024 водій застрахованого транспортного засобу Porsche Cayenne ОСОБА_1. звернувся до позивача із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу (номер справи 1.003.24.0003671).
2.5. В подальшому заяву було розглянуто та здійснено розрахунок страхового відшкодування у розмірі 28 306, 46 грн. Розрахунок страхового відшкодування здійснено на підставі акту огляду транспортного засобу від 21.03.2024; ремонтної калькуляції №1.003.24.0 від 22.03.2024; страхового акту №ARX4057800 від 01.04.2024; розрахунку страхового відшкодування.
2.6. Відповідно до платіжного доручення №1047412 від 02.04.2024 ПрАТ «СК «Аркс» перерахувало на користь станції технічного обслуговування (ФОП Герасимчук В.В. згідно із заявою потерпілого) 28 306, 46 грн з призначенням платежу «страхове відшкодування згідно акту №ARX4057800, ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 рахунок 519 від 22.03.2024 Без ПДВ».
2.7. Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Toyota RAV 4, державний номерний знак НОМЕР_2 , була застрахована у ТДВ «Експрес Страхування» згідно з полісом серії ЕР №218689033 від 29.12.2023, ліміт за шкоду майну - 160 000,00 грн, франшиза - 00,00грн.
2.8. В подальшому, позивач звернувся до відповідача із заявою №7277 від 27.05.2023 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Однак, оскільки відповідач виплату не здійснив це стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.
3.1. Предметом даного позову є стягнення з відповідача суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 28 306, 46 грн.
3.2. Юридичними підставами позову є статті 22, 526, 530, 610, 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, статті 9, 12, 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статті 2, 27 Закону України "Про страхування".
3.3. Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача в частині невиконання покладеного на нього обов'язку щодо відшкодування шкоди, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.
4.1. Відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши:
1) відповідно до ст. 36.2. Законом України «Про обов'язкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Тобто строк виконання зобов'язання встановлено не більше 90 днів з дня отримання вимоги, тобто до 29.08.2024;
2) 01.08.2024 ТДВ «Експрес Страхування» було прийнято рішення про часткове визнання вимог позивача у розмірі 21 562,56 грн, про що було складено страховий акт №4.24.00731-1;
3) 02.08.2024 р ТДВ «Експрес Страхування» було виплачено страхове відшкодування у розмірі 21 562, 56 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 02.08.2024 №68819801;
4) у спірних правовідносинах підлягає застосуванню коефіцієнт фізичного зносу, оскільки до дати ДТП щодо транспортного засобу Porsche Cayenne, д.н. НОМЕР_5 , здійснювався ремонт кузову, що вбачається з витягу із системи Аудатекс в розділі Аудохісторі (25.10.2021).
5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- Чи набув позивач прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування? Якщо так, то чи є це підставою для застосування способів захисту права обраних позивачем?
6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач негативну.
7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ЧАСТКОВЕ НАБУТТЯ ПОЗИВАЧЕМ ПРАВ КРЕДИТОРА ТА РОЗМІР СТРАХОВОГО ВІДШКОДУВАННЯ.
7.1. Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
7.2. Частинами 1, 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
7.3. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
7.4. Для здійснення відшкодування шкоди, що була отримана внаслідок використання джерел підвищеної небезпеки, насамперед необхідно встановити та підтвердити вину особи, що має відповідати за шкоду, у вчиненні такої дії, отже, цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того, чи є в діях цієї особи склад адміністративного проступку чи злочину. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 16.07.2018 по справі №910/20412/16.
7.5. Суд зазначає, що не притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в дорожньо-транспортній пригоді може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами.
7.6. Відповідно до ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
7.7. Відповідно до п. 33.2. ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
7.8. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання
7.9. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
7.10. По факту вказаної дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася 15.03.2024 учасниками ДТП складено європротокол.
7.11. Згідно із наведеними у європротоколі обставинами ДТП та схемою ДТП вбачається, що дорожньо-транспортна пригода відбулася у зв'язку із порушенням водієм автомобіля Toyota Rav 4, державний номерний знак НОМЕР_2 Правил дорожнього руху. Зазначені обставини відповідач не заперечує.
7.12. Правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.
7.13. Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
7.14. У Законі України "Про страхування" встановлено види обов'язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (п. 9 ч. 1 ст. 7).
7.15. Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
7.16. За змістом Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
7.17. Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом Toyota Rav 4, державний номерний знак НОМЕР_2 , з вини водія якого трапилась ДТП, була застрахована у відповідача згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-218689033 від 29.12.2023.
7.18. Страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки.
7.19. Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
7.20. Відповідно до ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
7.21. Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
7.22. На підставі статей 512, 514 ЦК України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.
7.23. Згідно із положеннями статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
7.24. Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв'язку з виплатою позивачем на користь потерпілої страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов'язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.
7.25. Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набуває права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.
7.26. Вирішуючи питання щодо суми право вимагати яку набув позивач, суд зазначає наступне.
7.27. Згідно із матеріалами справи, позивачем здійснено розрахунок страхового відшкодування та затверджено страховий акт № ARX4057800 від 01.04.2024, згідно із яким розмір страхового відшкодування становить 28 306, 46 грн.
7.28. Виплата позивачем страхового відшкодування в розмірі 28 306, 46 грн підтверджується платіжним дорученням №1047412 від 02.04.2024.
7.29. Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
7.30. Так, абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
7.31. Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-218689033 передбачено, що франшиза становить 0,00 грн.
7.32. Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
7.33. Згідно із ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
7.34. У силу приписів ст. 22, ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.
7.35. З урахуванням наведеного, суд зазначає, що оскільки цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом Toyota Rav 4, державний номерний знак НОМЕР_2 була застрахована у відповідача відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то відповідач є відповідальною особою за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності.
7.36. 02.08.2024 відповідачем було затверджено страховий акт № 4.24.00731-1 про виплату позивачу страхового відшкодування у сумі 21 562, 56 грн.
7.37. Відповідач сплатив позивачу страхове відшкодування у сумі 21 562, 56 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 68819801 від 02.08.2024.
7.38. Отже, матеріалами справи підтверджено станом на день розгляду справи оплату відповідачем грошових коштів у сумі 21 562, 56 грн за страховим випадком, що є предметом розгляду у даній справі.
7.39. Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
7.40. Приймаючи до уваги викладене, суд закриває провадження у справі в частині позовних вимог на суму 21 562, 56 грн.
7.41. Наразі, після закриття провадження у справі в частині позовних вимог, предметом розгляду у даній справі лишається вимога про стягнення з відповідача страхового відшкодування у сумі 6 743, 90 грн.
7.42. Згідно із ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
7.43. У силу приписів ст. 22, ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.
7.44. Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092).
7.45. Згідно п. 1.6. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 р. (далі-Методика) фізичний знос КТЗ (його складників) - утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників).
7.46. Відповідно до п.п. 7.38., 7.39. Методики значення Е3 приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 7 років - для інших легкових КТЗ.
7.47. Винятком стосовно використання зазначених вимог є:а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний);б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації;в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.
7.48. З доданого до позовної заяви копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Porsche Cayenne, державний номерний знак НОМЕР_1 , вбачається, що строк експлуатації даного автомобіля становить більше 10 років (рік випуску автомобіля - 2013), тому такий строк експлуатації є підставою для нарахування фізичного зносу в силу закону, без застосування винятків, визначених п. 7.39. Методики.
7.49. Згідно з наданим відповідачем до відзиву розрахунком коефіцієнта фізичного зносу ДТЗ, коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого автомобіля становить 0,6090 (6 743, 90 грн), оскільки його строк експлуатації на час спірної ДТП перевищував 10 років.
7.50. Доказів, які б спростовували величину коефіцієнта фізичного зносу цього автомобіля, не надано. Тому суд приймає висновок про вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу справа №4.24.00731 від 01.08.2024, як належний доказ під час визначення розміру завданої шкоди.
7.51. З урахуванням наведеного, вартість ремонтних робіт пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу становить 21 562, 56 грн. Отже, оцінена шкода підлягає зменшенню на коефіцієнт фізичного зносу, з розрахунку 28 306, 46-6 743, 90 = 21 562, 56 грн. Позивач має право вимагати 21 562, 56 грн страхового відшкодування, і яке сплатив відповідач після відкриття провадження у справі.
7.52. Оскільки судом встановлено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу, проведеного внаслідок спірної ДТП, з урахуванням зносу складає 21 562, 56 грн, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача в частині стягнення з відповідача 6 743, 90 грн страхового відшкодування є необґрунтованою, а відтак позов у цій частині не підлягає задоволенню.
8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ В ЧАСТИІН ВИМОГ ТА ВІДМОВУ У ЗАДОВОЛЕННІ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.
8.1. Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із встановленого судом факту сплати відповідачем страхового відшкодування після відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку що провадження у справі підлягає закриттю в частині стягнення 21 562, 56 грн.
8.2. В частині стягнення 6 743, 90 грн суд відмовляє.
9. СУДОВІ ВИТРАТИ.
9.1. Частиною четвертою статті 129 ГПК України визначено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
9.2. Згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
9.3. Відповідно до ст.. 36.2. Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
9.4. Також судом враховано та як вбачається з матеріалів справи, що вимога про виплату страхового відшукування (яка не є досудовим врегулюванням спору) направлена позивачем відповідачу 24.07.2024, натомість позов пред'явлено на наступний день - 25.07.2024.
9.5. Отже, позивачем подано позов до завершення 90 денного строку на добровільне виконання зобов'язання, що встановлено ст. 36.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Відповідачем визнано та виконано зобов'язання не очікуючи рішення суду на суму 21 562, 56 грн.
9.6. Наведені вище обставини, а також передчасне звернення позивача з позовом до суду свідчить що спір виник внаслідок неправильних дій позивача, а отже, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача повністю.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Закрити провадження у справі в частині стягнення 21 562, 56 грн.
2. У задоволенні позову про стягнення 6 743, 90 грн відмовити повністю.
3. Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18.09.2024.
Суддя Ігор Курдельчук