вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без руху
18.09.2024м. ДніпроСправа № 904/4045/24
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Колісник І.І., розглянувши матеріали за позовом Комунального підприємства "Дніпровський електротранспорт" Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Фізичної особи-підприємця Любчич Єлизавети Тарасівни, м. Дніпро
про визнання договору недійсним,
Комунальне підприємство "Дніпровський електротранспорт" Дніпровської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому заявлено вимогу про визнання договору поставки № 73/1 від 28.08.2019, укладеного між ним та Фізичною особою-підприємцем Любчич Єлизаветою Тарасівною, недійсним з моменту укладення.
Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані допущеними відповідачем при укладенні оспорюваного договору порушеннями положень Закону України "Про публічні закупівлі".
Правовою підставою позову позивач зазначає статті 203, 215, 228 Цивільного кодексу України.
Позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги щодо форми та змісту позовної заяви.
Так, відповідно до пункту 5 частини третьої цієї статті позовна заява, серед іншого, повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Всупереч викладеному позивач, заявляючи про порушення відповідачем Закону України "Про публічні закупівлі", конкретних обставин викладеному не наводить.
Тобто, заявлені позовні вимоги не обгрунтовані жодною з обставин порушення відповідачем Закону України "Про публічні закупівлі", яка б підтверджувала недійсність оспорюваного позивачем договору із зазначених ним правових підстав - статті 203, 215, 228 Цивільного кодексу України.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу; сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
На підтвердження відправлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів позивач долучив до позову опис вкладення до цінного листа від 13.09.2024, за змістом якого відповідачу були направлені такі документи: копія позовної заяви і доданих до неї документів для відповідача (без конкретного їх переліку); копія розпорядження Дніпропетровськогої міського голови № 1-21/6-рк від 21.06.2016; копія договору поставки № 73/1 від 28.08.2019 з додатками; копія виписок банку; копія видаткових накладних; копія тендерної документації тендерної закупівлі; доказ сплати судового збору (оригінал).
Утім, перелік направлених відповідачу документів не збігається з переліком додатків до позовної заяви, що надійшов до суду, згідно з яким до позовної заяви додається копія видаткової накладної, тобто один документ, а копія тендерної документації тендерної закупівлі взагалі відсутня.
Відтак, наданий позивачем опис вкладення до цінного листа від 13.09.2024 не може вважатися належними доказом на підтвердження відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Також підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" установлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі 3028 гривні.
Подана позовна заява містить одну немайнову вимогу. Тож, позивач за подання позовної заяви у даній справі мав сплатити судовий збір у сумі 3028,00 грн, як правильно ним зазначено в тексті позовної заяви.
З доданої до позову платіжної інструкції № 2600 від 14.06.2024 на суму 2684,00 грн убачається, що позивач сплатив судовий збір у розмірі, меншому від належного до сплати на 344,00 грн (3028,00 - 2684,00 = 344,00).
Також, відповідно до довідки канцелярії суду № 313/24 від 13.09.2024, платіжний документ № 2600 від 14.06.2024 уже був використаний в інших справах, а саме: № 904/2738/24, вх. № 4-2622/24 від 21.06.2024 (суддя Манько Г.В.); №904/3515/24, вх. № 4-3371/24 від 07.08.2024 (суддя Мілєва І.В.).
За загальнодоступною інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2024 у справі № 904/2738/24, а також ухвалою цього ж суду від 26.08.2024 у справі №904/3515/24 двічі було повернуто позовну заяву Комунального підприємства "Дніпропетровський електротранспорт" Дніпровської міської ради про визнання договору поставки № 72/1 від 28.08.2019, укладеного між позивачем та Фізичною особою-підприємцем Любчич Єлизаветою Тарасівною, недійсним з моменту укладення.
Отже, як при повторному зверненні до суду у межах справи № 904/3515/23, так і після цього позивачем використана та сама платіжна інструкція № 2600 від 14.06.2024 на суму 2684,00 грн.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Зазначена правова норма є формальною, обов'язковою та визначає тільки одну умову для повернення судом стороні судового збору - факт повернення судом заяви або скарги.
Не звернення позивача станом на цей час до суду з клопотанням про повернення судового збору у справах № 904/2738/24, № 904/3515/24 не є гарантією неподання ним такого клопотання у майбутньому, оскільки за змістом статті 44 Господарського процесуального кодексу України право на подання такого клопотання повністю відповідає його процесуальній правоздатності та дієздатності.
Отже, у разі прийняття судом платіжної інструкції № 2600 від 14.06.2024 як належного доказу часткової оплати судового збору за подання позову у справі №904/4045/24 позивач, після ухвалення судом рішення у цій справі, не буде позбавлений можливості подати клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у справі № 904/2738/24 або № 904/3515/24.
При цьому під час розгляду такої заяви у суду не буде правових підстав для відмови у задоволенні клопотання позивача про повернення судового збору.
Аналогічна позиція викладена у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі № 904/4585/22.
Питання повторного використання платіжного документа при повторному поданні позовної заяви також розглядалося Верховним Судом.
У постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час розгляду заяви стаття 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Тому, заявник/позивач, коли подає повторно заяву, має сплатити судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної заяви. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав заявника/позивача в частині обов'язку нести додаткові майнові витрати у зв'язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий заявник/позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі № 160/554/23.
Відтак, платіжна інструкція № 2600 від 14.06.2024 на суму 2684,00 грн не може вважатися належним доказом на підтвердження часткової оплати позивачем судового збору за подання цієї позовної заяви.
Тож, доказів сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі позивачем до позовної заяви не додано.
За таких обставин, позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною першою статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 174, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу протягом 7-ми календарних днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду (в копіях - відповідачу, докази надсилання надати суду):
- письмового пояснення із зазначенням у чому саме полягає порушення відповідачем Закону України "Про публічні закупівлі", яке покладено позивачем в основу обгрунтування позовних вимог про недійсність оспорюваного договору (викласти конкретні обставини та зазначити докази на підтвердження таких обставин);
- доказів надсилання на адресу відповідача копії позовної заяви і доданих до неї документів;
- доказів сплати судового збору в сумі 3028,00 грн.
3. Роз'яснити, що у випадку невиконання позивачем вимог суду щодо усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 18.09.2024 й оскарженню не підлягає.
Суддя І.І. Колісник