Справа №705/5186/24
1-кс/705/1213/24
13 вересня 2024 року м.Умань
Слідчий суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
підозрюваної ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань Черкаської області клопотання старшого слідчого СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 по кримінальному провадженню №12024255360000294 від 06.04.2024 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Київ, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, заміжньої, на утриманні має малолітню дитину, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
Старший слідчий СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням, погодженим прокурором Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що в провадженні СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024255360000294 від 06.04.2024 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відбуваючи покарання в ДУ «Старобабанівська виправна колонія № 92», що по вул. Шевченка, 110, в с. Старі Бабани Уманського району, за вироком суду, користуючись мобільним телефоном з абонентським номером НОМЕР_1 , в період часу з 14.03.2024 по 05.04.2024 неодноразово зв'язуючись із своєю дружиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при особистих розмовах запропонував останній незаконно придбати та зберігати наркотичний засіб метадон, з метою подальшої його передачі до вищевказаної колонії для подальшого збуту серед засуджених, на що остання погодилась, тим самим вступила в попередню змову з ОСОБА_7 . В подальшому, реалізовуючи зазначену змову та спільний злочинний умисел, в невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 05.04.2024, ОСОБА_4 за невстановлених обставин придбала наркотичний засіб - метадон, який зберігала за місцем свого проживання з метою подальшої передачі до місця позбавлення волі.
Надалі, в першій половині дня 05.04.2024 ОСОБА_4 , користуючись послугами невстановленого транспортного засобу, зберігаючи наркотичний засіб метадон при собі, перевезла його з м. Києва до с. Старі Бабани Уманського району.
В подальшому ОСОБА_4 , маючи при собі наркотичний засіб, прибула до ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( АДРЕСА_3 ), де після оформлення всіх необхідних процедур зустрілась із ОСОБА_7 у кімнаті для довготривалих побачень та при зустрічі 05.04.2024 близько 13.30 год. передала останньому пакетик із застібкою, в якому знаходилась біла кристалічна речовина. ОСОБА_7 , отримавши вказаний пакетик, усвідомлюючи, що в ньому знаходиться наркотичний засіб, почав зберігати його при собі з метою подальшого збуту серед засуджених.
Однак, після приходу працівників колонії, ОСОБА_7 , розуміючи, що останні мають намір у встановленому законодавством порядку провести його неповний обшук, внаслідок чого він буде викритий, пішов до туалету поряд з кімнатою для довгострокових побачень, де викинув на підлогу пакети з наркотичним засобом.
В подальшому в період часу з 15:33 год. по 15:42 год. 05.04.2024 в ході огляду місця події в приміщенні туалету ДУ «Старобабанівська виправна колонія №92» по АДРЕСА_3 виявлено та вилучено викинутий ОСОБА_7 , поліетиленовий пакетик із застібкою, в якому знаходилась біла кристалічна речовина, яка відповідно до висновку експерта №СЕ-19/124-24/5455-ПЗПРАП від 11.04.2024 являється наркотичним засобом обіг якого обмежено - метадоном, масою 1,818 г, що відповідно до таблиці №1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів» затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.10.2010 року, відносяться до великих розмірів, які ОСОБА_7 та ОСОБА_4 за змовою між собою придбали, зберігали, перевезли з метою збуту та передали в місця позбавлення волі.
07.09.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме в незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту наркотичних засобів, а також передачі наркотичних засобів у місця позбавлення волі, вчинених за попередньою змовою групою осіб, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби у великих розмірах.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом працівників ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№92)» від 05.04.2024 року; протоколом огляду місця події в ході якого в приміщенні туалету ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№92)» виявлено та вилучено кристалічну речовину в прозорому поліетиленовому пакеті із зіп-застібкою; протоколом огляду вилученого вказаного вище; показами свідків (працівників СВК №92) ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; показами понятих, які були залучені під час проведення огляду місця події ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; висновком експерта згідно якого вилучена речовина є наркотичним засобом - метадоном масою 1.818 г; матеріалами НСРД в кримінальному провадженні №12023250320000818 в ході проведення яких зафіксовано телефонні розмови ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , під час яких останні спілкуються про постачання наркотичного засобу під час побачення та телефонні розмови ОСОБА_7 з іншими засудженими з приводу подальшого продажу наркотичної речовини.
Підставами застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_4 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
У клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з можливістю внесення застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 242 240 грн (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень та покладенням, у зв'язку з цим ряду обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні повністю підтримав клопотання та зазначив, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_12 тяжкого умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України. Також наявні ризики, передбачені п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки усвідомлюючи, що за вчинене діяння їй загрожує покарання до десяти років позбавлення волі; може перешкоджати кримінальному провадженню з метою його розгляду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ніде не працює та не має постійного заробітку, знайома з особами, які відбувають покарання за вчинення аналогічних злочинів, у зв'язку з чим її належна процесуальна поведінка може бути забезпечена лише запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою. Просить застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з можливістю внесення застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму та покладенням на неї обов'язків, у разі внесення застави, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Захисник підозрюваної ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки вважає, що підозра необґрунтована і є лише припущення, що наркотичний засіб було передано його підзахисною, а наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, прокурором не доведено. Також зазначив, що наявні докази мають певні протиріччя, а матеріали негласних слідчих дій отримані в іншому кримінальному провадженні ще до внесення відомостей до ЄРДР про дане кримінальне правопорушення. Звернув увагу суду, що на утриманні ОСОБА_4 перебуває двоє дітей, 2005 року 2012 року народження, тобто одна дитина є малолітньою. Його підзахисна раніше не судима та не притягувалася до кримінальної відповідальності, тобто не є особою схильною до злочинів. Просив обрати ОСОБА_4 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт у нічну пору доби, надавши можливість підозрюваній здійснювати догляд за малолітньою дитиною, забезпечити себе та своїх дітей засобами життєвої необхідності, що буде на його думку достатнім для забезпечення її належної процесуальної поведінки.
В судовому засіданні підозрювана ОСОБА_4 підтримала позицію захисника, зазначила, що не має наміру ухилятись від органів досудового розслідування та суду та просила застосувати до неї запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічну пору доби.
Слідчий суддя, вислухавши думку осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, вивчивши матеріали клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Уманського РУП ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12024255360000294 від 06.04.2024 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
07.09.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України, підозрюваній ОСОБА_4 та її захиснику вручені своєчасно.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
У відповідності з приписами ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан; наявність судимостей; а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Під час розгляду клопотання, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи лише з фактичних даних, зазначених у доданих до клопотання документах, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за викладених у клопотанні обставин, що підтверджується наявними доказами, зібраними у кримінальному провадженні, копії яких додані до клопотання про обрання запобіжного заходу.
Аналіз змісту наданих слідчому судді доказів, з огляду на їх вагомість та взаємозв'язок, дає підстави вважати, що обставини, з якими пов'язана подія кримінального правопорушення, у своїй сукупності свідчать про об'єктивність обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування.
Також слідчий суддя вважає доведеною наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи значення своїх протиправних дій та їх наслідки, обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, і в разі визнання її вини це може бути розцінене підозрюваною більш небезпечним ніж переховування та втеча, а тому є ризик ухилення підозрюваної від органу досудового розслідування чи суду, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим шляхом, шляхом нез'явлення до слідчого, прокурора чи суду. Також судом не виключається ризик вчинення підозрюваною аналогічного злочину оскільки вона перебуває у зареєстрованому шлюбі із особою, яка відбуває покарання у СВК 92, і саме за його вказівкою нею могло бути скоєно інкримінований їй злочин.
Слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
За встановлених під час розгляду клопотання обставин слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою на даному етапі досудового розслідування не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Так, ні в клопотанні, ні в судовому засіданні стороною обвинувачення не наведені обставини та не надані докази, які б підтверджували наявність ризиків, які викликають необхідність застосування до підозрюваної ОСОБА_4 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, на час розгляду справи за цим клопотанням, стороною обвинувачення не наведені об'єктивні дані, які б свідчили, що підозрювана свідомо перешкоджала слідству, або є схильною до вчинення протиправних дій.
Слідчий суддя, вирішуючи питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу, враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно яких обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, при цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Одночасно, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Також згідно правової позиції Європейського суду з прав людини (пункт 17 рішення ЄСПЛ у справі «Вітторіо та Луіджи Манчіні протит Італії», пункт 63 рішення ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії»), за наслідками та способами застосування міри запобіжного заходу, як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей підпункту «с» пункту 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини.
Так, відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 та 6 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Оскільки прокурором в судовому засіданні не доведено, що лише застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечить її належну процесуальну поведінку, то з урахуванням обставин справи, наявних доказів вчиненого злочину та особи підозрюваної, яка має постійне місце проживання, разом з нею проживає малолітня дочка ОСОБА_13 , 2012 року народження, яка потребує участі матері у своєму житті та вихованні, а інша особа, яка б забезпечила догляд та виховання дитини, відсутня, тому слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання та вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічну пору доби в межах строку досудового розслідування, з забороною підозрюваній залишати місце проживання з 21 години до 06 години наступного дня та покладенням на неї певних обов'язків для запобігання наявним ризикам, що забезпечить право підозрюваної на належний рівень життя, виховання малолітньої дитини та її належну процесуальну поведінку.
Під час розгляду клопотання встановлено, що постійним місцем проживання підозрюваної ОСОБА_4 є: АДРЕСА_2 . Отже, домашній арешт слід застосувати до підозрюваної за місцем її фактичного проживання.
Визначаючи строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу, варто звернути увагу, що у даному випадку тривалість застосування запобіжного заходу в межах строку досудового розслідування є виправданою внаслідок особливостей способів доказування та отримання доказів для з'ясування всіх обставин кримінального провадження.
Суд вважає, що з урахуванням обставин справи, наявних доказів вчиненого злочину, особи підозрюваної, на цей час інший більш м'який запобіжний захід ніж домашній арешт в нічну пору доби до ОСОБА_4 не може бути застосовано.
Керуючись ст. ст. 132, 176-178, 181, 193-197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в певний період доби в межах строку досудового розслідування, а саме до 07.11.2024 включно.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 протягом встановленого строку домашнього арешту наступні процесуальні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- в період часу з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступного дня не залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні у будь-якій формі;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України.
Роз'яснити підозрюваній, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
У випадку порушення умов запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та визначених обов'язків, до підозрюваного може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Копію ухвали вручити підозрюваній негайно після її оголошення.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Виконання ухвали покласти на Уманське районне управління поліції ГУНП в Черкаській області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1