Провадження № 4-с/712/5/24
Справа № 712/11457/19
09 вересня 2024 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ПИРОЖЕНКО С.А.
при секретарі - ГАНДЖА В.І.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ), суб'єкт оскарження: Державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (адреса: м. Черкаси, проспект Хіміків 50), Державний виконавець Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (адреса: м. Київ, пров. Музейних 2-Д), боржник: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) на бездіяльність органу примусового виконання,
ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність органу примусового виконання, посилаючись на те, що 16 липня 2021 року Соснівським районним судом м. Черкаси у справі № 712/11457/19 про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини було ухвалено рішення, яким задоволено позовні вимоги позивача - ОСОБА_3 .
23 листопада 2021 року вказане рішення суду набрало законної сили. Відповідно до змісту резолютивної частини рішення зобов'язано ОСОБА_4 усунути перешкоди ОСОБА_3 у вихованні дитини та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спосіб встановлений рішенням Служби у справах дітей Черкаської міської ради № 573 від 07 вересня 2018 року «Про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні матері ОСОБА_3 з малолітнім ОСОБА_5 ».
Відповідно до рішення служби у справах дітей ЧМР № 573 від 07 вересня 2018 року, матері ОСОБА_3 встановлено спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 : перші та треті вихідні місяця з 09-00 суботи до 19-00 неділі; святкові дні та день народження дитини з 13-00 до 18-00; без присутності батька дитини та з урахуванням обставин, які можуть виникнути.
09 грудня 2021 року Соснівським районним судом м. Черкаси видано виконавчий лист на виконання рішення суду по справі № 712/11457/19, який стягувачем на підставі заяви було пред'явлено до виконання до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
12 січня 2022 року постановою головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Константинова В.С. відкрито виконавче провадження ВП № 68129406 з виконання виконавчого листа №712/11457/19. Окрім того, в постанові зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів; стягнути з боржника виконавчий збір в розмірі 13 000 грн.
За період у часі з 12 січня 2022 року до 31 березня 2023 року рішення суду жодного разу частково не виконувалося.
Вважає, що однією з причини невиконання судового рішення є бездіяльність державного виконавця в частині його неспроможності організувати та здійснити сукупність заходів примусового виконання рішення співмірних вимогам рішення.
31 березня 2023 року стягувач дізналася про те, що державним виконавцем Трохименко О.С. було прийнято незаконне та протиправне рішення завершити виконавче провадження № 68129406, про що було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Як на правову підставу закінчення виконавчого провадження державний виконавець послався на пункт 11 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Вважаючи зазначену постанову незаконною та протиправною, стягувач її оскаржила.
Період у часі перебування виконавчого документа на виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) склав 18 місяців. У цей період державні виконавця двічі у незаконний спосіб закінчували виконавче провадження № 68129406 та двічі постанова про його закінчення була скасована Соснівським районним судом м. Черкаси.
07 липня 2022 року Соснівським районним судом м. Черкаси було постановлено ухвалу, якою визнано неправомірною та скасовано постанову державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про закінчення виконавчого провадження № 68129406 від 02 травня 2022 року. Ухвала набрала законної сили 07 липня 2022 року.
22 червня 2023 року Соснівським районним судом м. Черкаси було постановлено ухвалу, якою скасовано постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № 68129406 від 31 березня 2023 року. Ухвала набрала законної сили 22 червня 2023 року.
30 серпня 2023 року Черкаський апеляційний суд своєю постановою відмовив у задоволенні апеляційних скарг стягувача ОСОБА_3 та Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 червня 2023 року у справі № 712/11457/19 за провадженням № 4с/712/25/23.
У Верховному Суді на даний час вирішується питання щодо підстав для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою стягувача ОСОБА_3 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 червня 2023 року у справі № 712/11457/19 за провадженням № 4с/712/25/23 та Постанову Черкаського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року.
Також зазначає, що протягом 18 місяців постійно змінювався державний виконавець, що здійснював виконавче провадження № 68129406. За цей час жоден з державних виконавців відповідно до частини 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» не застосував спів мірних вимогам рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 липня 2021 року у справі № 712/11457/19 заходів примусового виконання рішення.
У зв'язку із частковою реорганізацією органів державної виконавчої служби в Черкаській області, 13 липня 2023 року державним виконавцем Трохименко О.С. винесено постанову про передачу виконавчого провадження та фактично передав виконавче провадження № 68129406 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
18 липня 2023 року Перший відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) постановою державного виконавця фактично прийняв виконавче провадження № 68129406 до примусового виконання.
З моменту знаходження матеріалів виконавчого провадження № 68129406 у Першому відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), державним виконавцем цього органу ДВС також не було застосовано спів мірних заходів примусового виконання рішення.
29 листопада 2023 року державний виконавець Чорна Світлана Андріївна прийняла рішення, шляхом надання Вимоги №117183, що було надіслано сторонам виконавчого провадження №68129406 на електронні адреси. Пунктом 1 вимагалося від боржника ОСОБА_4 виконати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.07.2021 року у справі №712/11457/19 у спосіб встановлений рішенням Служби у справах дітей Черкаської міської ради №573 від 07 вересня 2018 року «Про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні матері ОСОБА_3 з малолітнім ОСОБА_5 » на перші вихідні місяця (02.12.2023 з 09-00 год. по 19-00 год. 03.12.2023).
Ознайомившись з цією вимогою, стягувач зазначає наступне. Дане рішення державного виконавця не є заходом примусового виконання. У цьому документі не визначено де боржник повинен передати дитину матері, а стягувач прийняти дитину від батька. Не визначено порядок зворотної передачі дитини від матері до батька. Крім того, зазначена вимога суперечить статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», яка зобов'язує державного виконавця вжиття співмірних заходів примусового виконання судових рішень.
Пунктом 2 Вимоги №117183 вимагалося від сторін виконавчого провадження надати письмові пояснення щодо виконання рішення, яке мало відбутися 02.12.2023 з 09-00 год. по 19-00 03.12.2023 на адресу Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до 08.12.2023 включно.
03 грудня 2023 року о 16.49 год. стягувач ОСОБА_3 на вимогу державного виконавця надала Першому відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) письмове пояснення шляхом надсилання електронного документу на електронну пошту.
Така позиція державного виконавця в черговий раз спровокувала боржника на епізодичне самостійне невиконання судового рішення.
Стягувач вважає, що всю відповідальність за невиконання судового рішення на перші вихідні грудня 2023 року повинна нести державний виконавець, а не боржник, та саме з тих підстав, що не вжила заходів примусового виконання, співмірних до рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 липня 2021 року у справі №712/11457/19.
Отже державним виконавцем Чорною Світланою Андріївною допущено порушення прав стягувача, прав малолітньої дитини та створено штучно умови для продовження періоду відчуження дитини від матері під час виконання судового рішення, ухваленого в порядку ЦПК України.
Таким чином заявник вважає, що державний виконавець умисно не вживає заходів примусового виконання та фактично його бездіяльна поведінка штучно створює умови для перешкоджання вже виконання судового рішення у примусовому порядку. Така протиправна та незаконна поведінка державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерста юстиції (м.Київ) зумовлена відсутністю належного контролю з боку Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) та незабезпечення реалізації повноважень у сфері організації примусового виконання рішень. Центральне міжрегіональне управління Міністерста юстиції (м.Київ) володіє інформацією про те, що станом на теперішній час у Першому відділі ДВС у місті Черкаси ЦМУМЮ (м. Київ) перебуває резонансне виконавче провадження №68129406, при цьому управління в жодний спосіб не відреагувало на проблеми, пов'язані з виконанням у примусовому порядку судових рішень щодо малолітніх дітей, які в подальшому є фактично об'єктами виконавчих проваджень
У зв'язку з цим, просить визнати бездіяльність державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що полягає у не здійсненні заходів примусового виконання судового рішення у справі №712/11457/19 у виконавчому провадженні № 68129406 за період у часі з 9.00 години 02 грудня 2023 року до 19 години 03 грудня 2023 року - неправомірною та протиправною; зобов'язати державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вживати заходи примусового виконання співмірно вимогам рішення Соснівського районного суду місті Черкаси від 16 липня 2021 року, у справі №712/11457/19, вчиняти виконавчі дії повно та своєчасно; визнати бездіяльність Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у нерозробці комплексної стратегії виконання рішення Соснівського районного суду від 16 липня 2021 року у справі №712/11457/19 - неправомірною та протиправною; зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) організувати через структурний підрозділ, що забезпечує реалізацію повноважень у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) розробку комплексної стратегії, необхідної для забезпечення примусового виконання рішення Соснівського районного суду місті Черкаси від 16 липня 2021 року у справі №712/11457/19, із застосуванням заходів примусового виконання рішення, співмірних вимогам за рішенням суду та забезпечити реальний фізичний контакт матері та малолітньої дитини; зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) організувати через структурний підрозділ, що забезпечує реалізацію повноважень у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) здійснювати дієвий та ефективний контроль виконавчого провадження №68129406 відкритого з метою примусового виконання рішення Соснівського районного суду місті Черкаси від 16 липня 2021 року у справі №712/11457/19, із застосуванням заходів примусового виконання рішення, співмірних вимогам за рішенням суду.
Справа перебувала у провадженні судді Соснівського районного суду м. Черкаси Романенко В.А. У зв'язку із звільненням судді ОСОБА_6 з посади судді справа передана для розгляду згідно автоматизованого розподілу справ судді Пироженко С.А.
Ухвалою від 08 травня 2024 року справу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду.
В судовому засіданні ОСОБА_3 вимоги скарги уточнила та просила визнати бездіяльность державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що полягає у не здійсненні заходів примусового виконання судового рішення у справі №712/11457/19 у виконавчому провадженні № 68129406 за період у часі з 9.00 години 02 грудня 2023 року до 19 години 03 грудня 2023 року - неправомірною та протиправною; зобов'язати державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вживати заходи примусового виконання співмірно вимогам рішення Соснівського районного суду місті Черкаси від 16 липня 2021 року, у справі №712/11457/19, вчиняти виконавчі дії повно та своєчасно. Щодо решти вимог зазначила, що вказані вимоги вже були предметом розгляду інших скарг, та вже були розглянуті, а тому підтримала лише дві вимоги скарги.
Представник Першого відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував та просив у її задоволенні відмовити.
Представник Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) до судового засідання не з'явився, подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
Боржник ОСОБА_4 до судового засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, про розгляд справи був повідомлений належним чином.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільно-процесуального законодавства України та Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. У випадку, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
Судом встановлено, що 16 липня 2021 року Соснівським районним судом м. Черкаси у справі № 712/11457/19 про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини було ухвалено рішення, яким задоволено позовні вимоги позивача - ОСОБА_3 .
23 листопада 2021 року вказане рішення суду набрало законної сили. Відповідно до змісту резолютивної частини рішення зобов'язано ОСОБА_4 усунути перешкоди ОСОБА_3 у вихованні дитини та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спосіб встановлений рішенням Служби у справах дітей Черкаської міської ради № 573 від 07 вересня 2018 року «Про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні матері ОСОБА_3 з малолітнім ОСОБА_5 ».
Відповідно до рішення служби у справах дітей ЧМР № 573 від 07 вересня 2018 року, матері ОСОБА_3 встановлено спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 : перші та треті вихідні місяця з 09-00 суботи до 19-00 неділі; святкові дні та день народження дитини з 13-00 до 18-00; без присутності батька дитини та з урахуванням обставин, які можуть виникнути.
09 грудня 2021 року Соснівським районним судом м. Черкаси видано виконавчий лист на виконання рішення суду по справі № 712/11457/19, який стягувачем на підставі заяви було пред'явлено до виконання до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
12 січня 2022 року постановою головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Константинова В.С. відкрито виконавче провадження ВП № 68129406 з виконання виконавчого листа №712/11457/19.
ОСОБА_3 у своїй скарзі зазначає, що за період у часі з 12 січня 2022 року до 31 березня 2023 року рішення суду жодного разу частково не виконувалося. Вважає, що однією з причини невиконання судового рішення є бездіяльність державного виконавця в частині його неспроможності організувати та здійснити сукупність заходів примусового виконання рішення спів мірних вимогам рішення.
31 березня 2023 року стягувач дізналася про те, що державним виконавцем Трохименко О.С. було прийнято незаконне та протиправне рішення завершити виконавче провадження № 68129406, про що було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Як на правову підставу закінчення виконавчого провадження державний виконавець послався на пункт 11 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Вважаючи зазначену постанову незаконною та протиправною, стягувач її оскаржила.
Вважає, що в період у часі перебування виконавчого документа на виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) склав 18 місяців. У цей період державні виконавця двічі у незаконний спосіб закінчували виконавче провадження № 68129406 та двічі постанова про його закінчення була скасована Соснівським районним судом м. Черкаси.
07 липня 2022 року Соснівським районним судом м. Черкаси було постановлено ухвалу, якою визнано неправомірною та скасовано постанову державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про закінчення виконавчого провадження № 68129406 від 02 травня 2022 року. Ухвала набрала законної сили 07 липня 2022 року.
22 червня 2023 року Соснівським районним судом м. Черкаси було постановлено ухвалу, якою скасовано постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № 68129406 від 31 березня 2023 року. Ухвала набрала законної сили 22 червня 2023 року.
30 серпня 2023 року Черкаський апеляційний суд своєю постановою відмовив у задоволенні апеляційних скарг стягувача ОСОБА_3 та Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 червня 2023 року у справі № 712/11457/19 за провадженням № 4с/712/25/23.
Ухвалою Верховного Суду від 12.01.2024 у справі № 712/11457/19 було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.06.2023 та постанову Черкаського апеляційного суду від 30.08.2023 у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії та постанову державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Київ).
Також зазначає, що протягом 18 місяців постійно змінювався державний виконавець, що здійснював виконавче провадження № 68129406. За цей час жоден з державних виконавців відповідно до частини 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» не застосував спів мірних вимогам рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 липня 2021 року у справі № 712/11457/19 заходів примусового виконання рішення.
У зв'язку із частковою реорганізацією органів державної виконавчої служби в Черкаській області, 13 липня 2023 року державним виконавцем Трохименко О.С. винесено постанову про передачу виконавчого провадження та фактично передав виконавче провадження № 68129406 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
18 липня 2023 року Перший відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) постановою державного виконавця фактично прийняв виконавче провадження № 68129406 до примусового виконання.
З моменту знаходження матеріалів виконавчого провадження № 68129406 у Першому відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), державним виконавцем цього органу ДВС також не було застосовано спів мірних заходів примусового виконання рішення.
Так, 29 листопада 2023 року державний виконавець Чорна Світлана Андріївна прийняла рішення, шляхом надання Вимоги №117183, що було надіслано сторонам виконавчого провадження №68129406 на електронні адреси. Пунктом 1 вимагалося від боржника ОСОБА_4 виконати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.07.2021 року у справі №712/11457/19 у спосіб встановлений рішенням Служби у справах дітей Черкаської міської ради №573 від 07 вересня 2018 року «Про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні матері ОСОБА_3 з малолітнім ОСОБА_5 » на перші вихідні місяця (02.12.2023 з 09-00 год. по 19-00 год. 03.12.2023).
ОСОБА_3 вважає, що дане рішення державного виконавця не є заходом примусового виконання. У цьому документі не визначено де боржник повинен передати дитину матері, а стягувач прийняти дитину від батька. Не визначено порядок зворотньої передачі дитини від матері до батька. Крім того, зазначена вимога суперечить статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», яка зобов'язує державного виконавця вжиття співмірних заходів примусового виконання судових рішень.
Пунктом 2 Вимоги №117183 вимагалося від сторін виконавчого провадження надати письмові пояснення щодо виконання рішення, яке мало відбутися 02.12.2023 з 09-00 год. по 19-00 03.12.2023 на адресу Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до 08.12.2023 включно.
03 грудня 2023 року о 16.49 год. стягувач ОСОБА_3 на вимогу державного виконавця надала Першому відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Письмове пояснення шляхом надсилання електронного документу на електронну пошту.
ОСОБА_3 вважає, що така позиція державного виконавця в черговий раз спровокувала боржника на епізодичне самостійне невиконання судового рішення.
Згідно вимог скарги ОСОБА_3 , зокрема, просить визнати бездіяльність державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що полягає у не здійсненні заходів примусового виконання судового рішення у справі №712/11457/19 у виконавчому провадженні № 68129406 за період у часі з 9.00 години 02 грудня 2023 року до 19 години 03 грудня 2023 року - неправомірною та протиправною; зобов'язати державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вживати заходи примусового виконання співмірно вимогам рішення Соснівського районного суду місті Черкаси від 16 липня 2021 року, у справі №712/11457/19, вчиняти виконавчі дії повно та своєчасно.
Розглядаючи скаргу, в межах заявлених вимог, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
У своїй скарзі ОСОБА_3 , зокрема, посилається на те, що з моменту знаходження матеріалів виконавчого провадження № 68129406 у Першому відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), державним виконавцем цього органу ДВС не було застосовано спів мірних заходів примусового виконання рішення. Державний виконавець умисно не вживає таких заходів примусового виконання та його бездіяльна поведінка штучно створює умови для перешкоджання виконання рішення суду у примусовому порядку. Крім того, вважає, що винесення вищевказаної вимоги від 29 листопада 2023 року суперечить статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», яка зобов'язує державного виконавця вжиття співмірних заходів примусового виконання судових рішень.
Разом з цим , Законом України "Про виконавче провадження" не встановлено конкретних випадків, у яких складається вимога державного виконавця як така. Але із норм закону в їх комплексі вбачається, що у державного виконавця є велика кількість прав, необхідних для належного забезпечення примусового виконання рішень, для реалізації яких (прав) він складає вимоги.
За п. 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5, під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом, зокрема, внесення подань, складання актів, розпоряджень, вимог у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
За п. 9 розділу І вказаної Інструкції вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов'язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення.
Пунктом 12 розділу І Інструкції визначено, що у вимозі, дорученні, запиті виконавця обов'язково зазначаються: - найменування органу державної виконавчої служби, прізвище, ім'я та по батькові державного виконавця або прізвище, ім'я та по батькові приватного виконавця; - дата відкриття та номер виконавчого провадження;реквізити виконавчого документа; - строк виконання; - наслідки невиконання. Всі зазначені вимоги щодо оформлення було виконано державним виконавцем під час складання вимоги від 29.11.2023 № 117183.
За ч. 2 та третьою статті 63 Закону у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Всі дії, передбачені вимогами ст. 63 Закону, державним виконавцем були виконані аж до направлення на адресу Черкаського районного управління ГУНП в Черкаській області повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення (внесено відомості до ЄРДР за № 12021250310002578 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України). Тому державним виконавцем складалися вимоги виконати рішення суду у зазначені дні.
Крім того, при дослідженні в судовому засіданні матеріалів виконавчого провадження, також було встановлено, 04 грудня 2023 року боржником державному виконавцю було надано письмове пояснення щодо невиконання вимоги державного виконавця щодо виконання рішення суду 02 грудня 2023 року. Боржник вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_3 він очікував приїзд ОСОБА_3 , але вона не приїхала, не дзвонила та не повідомляла про намір та місце зустрічі з дитино. Зобов'язався в подальшому виконувати рішення суду та не чинити перешкод в спілкування ОСОБА_3 в спілкуванні з дитиною.
В судовому засіданні ОСОБА_3 підтвердила, що дійсно, 02.12.2023 року не телефонувала боржнику, оскільки він не відповідає на її дзвінки.
При цьому, сам боржник в своїх письмових поясненнях визнав, що не виконав вимогу державного виконавця та рішення суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виконання рішень про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною регламентується спеціальними правилами статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження».
За частиною першою та другою цієї статті виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.
Відповідно до пункту 8 розділу ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5) та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником рішення про встановлення побачення з дитиною у час та місці побачення стягувача з дитиною, визначені рішенням або державним виконавцем.
У частині четвертій статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Посилання скаржника на ту обставину, що вказана вимога не є дієвим заходом виконання рішення суду з мотивів , що її винесення не передбачено Законом України "Про виконавче провадження", без доведення в судовому засіданні факту порушення прав заявниці як стягувача у виконавчому провадженні зазначеним документом, суд вважає безпідставними.
Більше того, згідно з частиною першою статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, розпоряджень, внесення подання, складанням актів та протоколів, надання доручень та розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв , повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Тобто, винесення такого документа як вимога прямо передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно наданих державним виконавцем копій з матеріалів виконавчого провадження, вбачається, що з моменту перебування виконавчого провадження в Першому відділі ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) державний виконавець проводив заходи примусового виконання, в тому числі прийняття вимог державного виконавця про зобов'язання боржника ОСОБА_4 виконати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.07.2021 року у справі №712/11457/19 та перевірка виконання рішення суду.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Водночас ОСОБА_3 не надано доказів та не наведено достатніх обґрунтувань стосовно того, в чому саме полягала бездіяльність державного виконавця, що свідчить про невжиття співмірних заходів до виконання судового рішення.
Позиція ОСОБА_3 про те, що з вказаних нею підстав дії державного виконавця не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», є недоведеною та безпідставною.
Відповідно, судом встановлена правомірність дій державного виконавця, і вважає, що не може бути визнано бездіяльності неправомірною лише з формальних міркувань скаржника.
Будь-які докази, які вказували б на порушення державним виконавцем чинного законодавства прав боржника як сторони виконавчого провадження щодо виконання рішення суду, не встановлено.
Окрім того, інші доводи заявника, оскаржуваної бездіяльності посадової особи (державного виконавця), які наведені у скарзі, не впливають на висновки суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Отже, суд не вбачає, що державний виконавець допустив неправомірну бездіяльність та вважає, що при здійсненні виконавчих дій діяв в межах своїх повноважень.
Разом з цим, суд також бере до уваги ту обставину, що постановою державного виконавця від 05 липня 2024 року виконавче провадження № 68129406 закінчено, у зв'язку з фактичним виконанням боржником рішення суду. Вказана постанова стягувачем оскаржена та ухвалою суду вказана постанова скасована, однак на час розгляду даної скарги ухвала суду законної сили не набрала. Таким чином, у зв'язку з закінченням виконавчого провадження, суд позбавлений можливості приймати рішення щодо зобов'язання вчинити певні дії під час його виконання по закритому виконавчому провадженню.
У зв'язку з цим, вимоги щодо визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною та зобов'язання державного виконавця вчиняти дії повно та своєчасно задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 258-260, 447, 451 ЦПК України, суд -
ОСОБА_7 у задоволенні скарги - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали проголошено 18 вересня 2024 року.