Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 690/541/24
Номер провадження 2/711/2527/24
17 вересня 2024 року суддя Придніпровського районного суду міста Черкаси Демчик Р.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про визнання незаконних дій юридичної особи та про зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Ватутінського міського судуд Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про визнання незаконних дій юридичної особи та про зобов'язання вчинити певні дії.
Просить суд визнати незаконним дії відповідача по відключенню житлового будинку від електричної мережі за місцем проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов'язати відповідача негайно відновити електропостачання в житловому будинку за місцем проживання власника за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати незаконний рахунок від 27.06.2024 року № 02-06301 за спожиту електроенергію в сумі 8453,91 грн; скасувати незаконний рахунок від 02.07.2024 року № 71070007093 в сумі 982,69 грн; стягнути з відповідача компенсацію за моральний збиток у сумі 1 000 000 грн.
Ухвалою судді Ватутінського міського суду Черкаської області Здоровило В.А. від 21.08.2024 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Черкасиобленерго» про визнання незаконних дій юридичної особи та про зобов'язання вчинити певні дії передати на розгляд до Придніпровського районного суду міста Черкаси, що розташований за адресою: вулиця Гоголя, 316, місто Черкаси, 18015 за підсудністю.
Вирішуючи питання про відкриття провадження за даною позовною заявою, вважаю, що вона не в повній мірі відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому її належить залишити без руху, з наданням позивачу строку для усунення наявних недоліків.
Положеннями п. 1) ч. 1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову в справах про стягнення коштів визначається сумою, яка стягується.
Однак всупереч п. 3) ч. 3 ст. 175 ЦПК України заявляючи вимогу про стягнення з відповідача компенсації за моральний збиток у сумі 1 000 000 грн. ОСОБА_1 не лише не вказано ціну позову, а й не надано обґрунтованого розрахунку суми, що заявлена до стягнення, зокрема розмірів матеріальної та моральної шкоди окремо.
Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з тим, в позовній заяві позивач вказала на те, що вона звільнена від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів»
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак, практика Європейського Суду з прав людини свідчить, що це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності позовних заяв.
У рішенні від 14грудня 2011року №19-рп/2011Конституційний Суд України встановив, що конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов'язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).
Так, Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Статтями 1,2 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Разом з тим, в ухвалі Ватутінського міського суду Черкаської області від 21.08.2024 року, яка набрала законної сили, встановлено, що:
«позовні вимоги позивача ОСОБА_1 не підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів», а відтак підстав для застосування до позову альтернативної підсудності за вибором позивача, яка визначена ст. 28 ЦПК України, не вбачається, оскільки спірні правовідносини між позивачем та відповідачем не підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Із п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 №5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживачів повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачене саме Законом України «Про захист прав споживача», порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду.
Велика Палата Верховного Суду України у своїй постанові від 07.04.2020 по справі 743/534/16-ц визначила, що за пунктом 22 статті 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» у значенні цього Закону споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Згідно Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право захистити свої порушені права шляхом звернення до суду з позовною заявою про усунення недоліків товару; про заміну товару неналежної якості на аналогічний товар належної якості; про розірвання договору і відшкодування понесених збитків; про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної товаром неналежної якості.
Проте позивачем у позовній заяві жодним чином необґрунтовано позовні вимоги відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів» не визначено, яке право як споживача порушено відповідно до ст. 21 Закону, не наведено доводів, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються цим Законом.
Жодних позовних вимог, що стосуються захисту прав споживача позивачем не заявлено. Предметом позову в даному випадку є визнання незаконних дій, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, що не узгоджується із положеннями Закону України «Про захист прав споживачів».
На підставі цього, суд прийшов до переконання, що даний спір не підсудний Ватутінському міському суду Черкаської області, оскільки місцезнаходженням відповідача ПАТ «Черкасиобленерго» за адресою: вул. Гоголя, 285, м. Черкаси, 18002.
У відповідності до ч.1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач не звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір».
Відтак, позивач повинен сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначених Законом України «Про судовий збір», або надати до суду документи, які підтверджують звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір, - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір,- фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 року становить 3028 грн.
За таких обставин з метою усунення недоліків заяви, позивачу необхідно визначити ціну позову, та сплатити суму судового збору, в розмірі, встановленому законом.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (п. 59,60 рішення Суду від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95) вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя, оскільки формування справедливих принципів оплати судового збору характеризує рівень доступності до правосуддя в країні.
Згідно ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення без руху.
Керуючись ст. 133, 175, 177, 185 ЦПК України, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про визнання незаконних дій юридичної особи та про зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Надати позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для виправлення недоліків позовної заяви - визначити ціну позову та сплатити судовий збір.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: Р. В. Демчик