Справа № 202/11201/24
Провадження № 1-кс/202/6391/2024
17 вересня 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м. Дніпропетровська клопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного 12.09.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024053420000163, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,-
До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло зазначене клопотання, в якому прокурор просить накласти арешт на тимчасово вилучене під час проведення огляду місця події - території блок-посту, розташованого на автошляху Слов'янськ-Лиман в межах Лиманської територіальної громади Краматорського району Донецької області біля станції Брусін Донецької залізниці, 12.09.2024 в період з 14.10 до 14.25, майно, а саме на посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що сектором дізнання відділу поліції № 3 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024053420000163 від 12.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Процесуальне керівництво кримінальним провадженням здійснюється прокурорами Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.
Дізнання розпочате за фактом того, що 12.09.2024 працівником поліції, на блок-посту, розташованому на автошляху Слов'янськ-Лиман в межах Лиманської територіальної громади Краматорського району Донецької області, біля станції Брусін Донецької залізниці, отримано інформацію про те, що 12.09.2024 близько 12.15 військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який керував автомобілем Peugeot Boxer, р.н. НОМЕР_3 , надав для перевірки посвідчення водія на своє ім'я серії НОМЕР_1 з ознаками підробки.
12.09.2024 в період з 14.10 до 14.25 під час проведення огляду місця події - території блок-посту, розташованого на автошляху Слов'янськ-Лиман в межах Лиманської територіальної громади Краматорського району Донецької області біля станції Брусін Донецької залізниці, за участю ОСОБА_4 , було вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_1 , яке було упаковано до сейф-пакету PSP1135789.
Постановою дізнавача від 12.09.2024 вилучене майно визнано речовим доказом, оскільки є предметом вчинення кримінального правопорушення, а також містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, правовий режим зберігання яких регламентується ст. 100 КПК України.
Вилучене посвідчення водія серії НОМЕР_1 , зберігається у матеріалах кримінального провадження у відділі поліції № 3 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області.
Допитаний 12.09.2024 у якості свідка ОСОБА_5 пояснив, що працює на посаді інспектора СРПП ВП № 3 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області та в денний час 12.09.2024 ніс службу на блок-посту, розташованому на автошляху Слов'янськ-Лиман в межах Лиманської територіальної громади Краматорського району Донецької області біля станції Брусін Донецької залізниці. Близько 12.15 12.09.2024 межі цього блок-посту в напрямку до м. Слов'янськ намагався перетнути військовослужбовець ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який керував автомобілем Peugeot Boxer, р.н. НОМЕР_3 , який надав для перевірки посвідчення водія на своє ім'я серії НОМЕР_1 з ознаками підробки. Під час перевірки посвідчення за обліками Національної поліції України виявилося, що посвідчення водія з таким номером значиться, як видане 15.08.2024 ТСЦ 8044 на ім'я іншої особи, а саме ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Допитані у якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пояснили що 12.09.2024 в період з 14.10 до 14.25 були присутні у якості понятих під час проведення дізнавачем огляду місця події - території блок-посту, розташованого на автошляху Слов'янськ-Лиман в межах Лиманської територіальної громади Краматорського району Донецької області біля станції Брусін Донецької залізниці, за участю ОСОБА_4 , під час якого було вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_1 , яке було упаковано до сейф-пакету PSP1135789. ОСОБА_4 добровільно надав вказане посвідчення для вилучення та визнав вину в використанні завідоммо підробленого документу.
Опитаний 12.09.2024 ОСОБА_4 пояснив, що вилучене посвідчення водія він придбав в червні 2024 року у невідомої особи в мережі інтернет та з того часу постійно використовував його під час керування службовим автомобілем, усвідомлюючи, що воно підроблене.
Прокурор зазначає, що у органу досудового розслідування виникла необхідність в накладенні арешту на вказане майно з метою його збереження, запобігання його перетворення, зміни або знищення, для подальшого проведення експертизи та використання у кримінальному провадженні, в зв'язку з чим звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду клопотання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, його неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Власник майна в судове засідання з'явився, про день, час та місце розгляду клопотання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, його неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Враховуючи положення ч.1 ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає доцільним здійснити розгляд клопотання за відсутності учасників.
На підставі викладеного, у зв'язку із неприбуттям учасників судового розгляду аудіо-, відеофіксація судового засідання не здійснювалась.
Вивчивши клопотання, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, суд виходить з наступного.
Так, в судовому засіданні встановлено, що органом досудового розслідування здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12024053420000163 від 12.09.2024 року, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 12.09.2023 року було проведено огляд місця події, в ході якого було вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_1 , яке було упаковано до сейф-пакету PSP1135789.
Таким чином, вказаний технічний талон має характер підробки та визнаний речовим доказами по справі (Постановою дізнавача СД Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 12.09.2024 року).
Як встановлено слідчим суддею, вищевказаний технічний талон було вилучено під час огляду 12.09.2024 року. Клопотання про арешт тимчасово вилученого майна було відправлено засобами поштового зв'язку до суду 14.09.2024 року, тобто в межах строку, передбаченого ч.ч.3, 5 ст. 171 КПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що слідчий просить арештувати майно з метою забезпечення збереження речових доказів, в порядку, визначеному п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Разом з тим, зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України слідує, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, зазначеним у ст. 98 КПК України, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
На думку слідчого судді, стороною обвинувачення доведено, що вилучений під час огляду місця технічний талон, який визнаний речовим доказам у даному кримінальному провадженні, має доказове значення у даному кримінальному провадженні, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення і може бути використаний як докази факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що накладення арешту, наразі, на зазначене майно буде відповідати тим завданням кримінального провадження під час проведення досудового розслідування, а отже відповідатимуть вимогам ст. 2, 98, 170 КПК України.
Крім того, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
На думку слідчого судді, органом досудового розслідування доведено, що незастосування в даному випадку арешту вказаного речового доказу може призвести до його приховування, пошкодження, знищення, перетворення, оскільки відомості, які будуть встановлені під час проведення експертних досліджень можуть підтвердити або спростувати вину особи, яка причетна до вчинення кримінального правопорушення.
З метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя доходить висновку про наявність правових підстав для арешту майна, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а отже клопотання підлягає задоволенню.
Разом з тим, відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчого слідчий суддя постановляє ухвалу, у якій, зокрема, зазначає, порядок виконання ухвали.
Таким чином, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити спосіб виконання даної ухвали, визначивши місце зберігання арештованого майна - зберігати в матеріалах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12024053420000163 від 12.09.2024 року, з урахуванням вимог Порядку зберігання речових доказів, затвердженого постановою КМУ від 19 листопада 2012 р. № 1104 із змінами та доповненнями.
При цьому, слідчий суддя враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, а отже після усунення обставин, які були підставою для накладення арешту, зокрема проведення експертизи, власник майна має право звернутися до суду з клопотанням про скасування арешту майна, чи надати докази належності вказаного майна іншим особам тощо, що буде оцінено вже під час іншої процедури, передбаченої законом, задля можливості визначення, можливо, іншого менш обтяжливого способу забезпечення доказів чи визначеного способу арешту майна.
Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 167-168, 170-173, 175, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене під час проведення огляду місця події - території блок-посту, розташованого на автошляху Слов'янськ-Лиман в межах Лиманської територіальної громади Краматорського району Донецької області біля станції Брусін Донецької залізниці, 12.09.2024 в період з 14.10 до 14.25, майно, а саме на посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заборонити володіння, користування та розпорядження вищевказаним майном, до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.
Арештоване майно зберігати в матеріалах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12024053420000163 від 12.09.2024 року, з урахуванням вимог Порядку зберігання речових доказів, затвердженого постановою КМУ від 19 листопада 2012 р. № 1104 із змінами та доповненнями.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1