Справа № 211/3998/24
Провадження № 2/211/2097/24
18 вересня 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді Ткаченко С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Бірж Д.В.,
позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 та його представника адвоката Мельниченко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить суд стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки доходу (заробітку), до закінчення сином навчання, посилаючись на відсутність добровільної допомоги зі сторони відповідача та передбачений сімейним законодавством обов'язок по утриманню їх спільної дитини. В обґрунтування вимог зазначено, що їх спільний син ОСОБА_4 проживає з нею та перебуває на її утриманні, досяг повноліття, однак продовжує навчання в Криворізькому національному університеті на денній формі навчання. Тому у зв'язку з необхідністю матеріальної допомоги сину від батька теж, просить задовольнити заявлені вимоги.
Ухвалою суду від 12 липня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні на позові наполягає з підстав викладених у позовній заяві. Доповнила, що син зараз знаходиться за кордоном, однак навчається дистанційно. Син перебуває на її утриманні, за кордоном не працює, матеріально батько сину на допомагає.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні , кожний окремо, з позовом не погодилися, просять у задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що позивачем не доведено необхідність допомоги ОСОБА_5 , крім того вважають, що оскільки дитина проживає за кордоном, тобто не з матір"ю , то позивач взагалі не має права звертатися з таким позовом до суду. ОСОБА_2 додав, що йому відомо, що син зареєстрований з матір"ю, що він дійсно навчається оскільки він телефонував до навчального закладу. Дійсно після виповнення сину 18 років він матеріально йому не допомагає, оскільки син повідомив, що працює і що не потребує матеріальної допомоги. А якщо попросить , то буде допомагати.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває на утриманні позивача , що не спростовано відповідачем по справі.
ОСОБА_5 досяг повноліття, однак продовжує навчання у Криворізькому національному університеті, денної форми навчання, тривалість навчання за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти 3 роки 10 місяців, по 30 червня 2027 року.
Згідно до частини другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка є частиною національного законодавства України, батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Відповідно до статті 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» встановлено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 29.01.2018 р., у справі № 622/373/16-ц, в постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі № 6-1296цс15.
При визначенні розміру аліментів суд враховує положення статті 182 СК України.
Суд не бере до уваги твердження відповідача про недоведеність позовних вимог в частині потреби дитини у допомозі оскільки сам факт навчання та не можливість працювати свідчить про необхідність матеріально забезпечувати сина матеріально. Доказів того, що ОСОБА_5 працює відповідачем не надано. Також не надано доказів неможливості відповідачем сплачувати аліменти.
Щодо твердження сторони відповідача про те що позов поданий не належним позивачем, оскільки дитина не мешкає з позивачем суд зазначає наступне.
Позивач в судовому засіданні пояснила, що дійсно син зараз тимчасово перебуває за кордоном , але навчається та перебуває на її утриманні, зареєстрований з нею, відповідач матеріальної допомоги не надає . Відповідач не заперечував, що син зареєстрований з матір"ю , що навчається і що він матеріально йому не допомагає. А отже судом встановлено, що син сторін перебуває на утриманні позивача, а тому відповідно до правової позиції викладеної неодноразово Верховним Судом , в тому числі й у постанові від 05 12 2018 року у справі № 701/699/16-ц ( провадження № 61-20608св18) вимога про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, на користь матері є обгрунтованою та такою, що відповідає нормам сімейного законодавства. та позивач наділена правом на звернення з відповідним позовом до суду. Враховуючи, що позов подано в інтересах сина про стягнення аліментів на його утримання ОСОБА_1 є належним позивачем у справі.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з вимогами пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Враховуючи викладене, суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь позивача на утримання сина ОСОБА_3 на період його навчання, слід стягнути аліменти в розмірі 1/4 частки доходу (заробітку), що буде відповідати інтересам сторін та повнолітньої дитини.
Відповідно до статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Датою подачі позову є 21 червня 2024 року.
Крім того, оскільки відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI позивач звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, він підлягає стягненню з відповідача відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, в дохід держави в сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст. 182, 191, 199, 200 СК України, ст.ст. 10, 12,13, 81,141, 263, 265, 430 ЦПК України,суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 - повністю.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти у розмірі 1/ 4 частини від всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , щомісячно, починаючи стягнення з 21 червня 2024 року, на період його навчання, але не більше як до досягнення повнолітньою дитиною двадцяти трьох років, на користь матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнутиз ОСОБА_2 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
На підставі пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: С. В. Ткаченко