Справа № 161/4783/23
Провадження № 2-о/161/85/24
16 вересня 2024 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді - Івасюти Л.В.
присяжних Омельковець Н.О., Понєдєльник Л.А.
за участю секретаря судового засідання Вольської А.А.
представика заявника ОСОБА_1
представника ОСОБА_2 ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_4 , заінтересована особа - ОСОБА_2 та Опікунська рада при виконавчому комітеті Підгайцівської сільської ради, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, -
Заявник звернувся до суду з вищевказаною заявою.
Заяву обґрунтовує тим, що його брат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є особою з інвалідністю з дитинства першої групи. Внаслідок хронічних, стійких психічних розладів, що спостерігаються у щоденній поведінці його брата, він не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Зазначає, що його брат потребує постійного стороннього догляду й допомоги.
Посилаючись на викладене, заявник просить суд, визнати його брата ОСОБА_2 недієздатним, встановити над ним опіку та призначити його опікуном брата.
Ухвалою судді від 06.04.2023 відкрито окреме провадження у справі.
03.05.2023 ухвалою суду в справі призначено судово-психіатричну експертизу та зупинено провадження у справі на час її проведення.
Ухвалою суду від 17.06.2024 провадження у справі поновлено.
В судовому засіданні представник заявника подану заяву підтримав та просив задовольнити з наведених в ній підстав.
Представник органу опіки та піклування, просив суд розглядати справу у його відсутності.
Представник ОСОБА_2 підтримав заяву ОСОБА_4 про визнання його брата недієздатним, встановлення над ним опіки та призначення опікуна. Зазначив, що це відповідатиме інтересам ОСОБА_2 .
Заслухавши пояснення представника заявника, представника ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд установив таке.
Згідно ч. 3 ст. 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Із свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився заявник ОСОБА_4 , матір'ю якого є ОСОБА_5 , батьком - ОСОБА_6 (а.с.08).
ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , матір'ю якого є ОСОБА_5 , батьком - ОСОБА_6 (а.с. 11).
Заявник ОСОБА_4 є рідним братом ОСОБА_2 .
Відповідно до посвідчення серія НОМЕР_3 , ОСОБА_2 є особою з інвалідністю з дитинства з 01.01.2007 - довічно (а.с. 11).
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 168, ОСОБА_2 виявляє ознаки хронічного стійкого психічного розладу у вигляді легкої розумової відсталості (глибокої дебільності) з порушенням мови. Внаслідок цього ОСОБА_2 не усвідомлює значення своїх дій та не може керувати ними.
Згідно 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
За змістом ст. 300 ЦПК України у рішенні суду про визнання особи недієздатною слід визначити строк його дії, який не може перевищити двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку який не може перевищувати двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України», яке 30 серпня 2013 року набуло статусу остаточного, Європейським судом з прав людини констатовано, що у цій справі відсутність у заявниці можливості безпосередньо вимагати поновлення своєї цивільної дієздатності призвела до того, що це питання не розглядалося судами взагалі. Європейський суд з прав людини в своєму рішенні зазначив, що «відсутність судового розгляду цього питання, яке серйозно вплинуло на численні аспекти життя заявниці, не можна виправдати легітимними цілями, що лежать в основі обмеження доступу до суду осіб, визнаних недієздатними» (п. 40). За таких обставин Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що ситуація, в якій опинилася заявниця, призвела до відмови у правосудді щодо можливості забезпечення перегляду її цивільної дієздатності, тобто було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до приписів законодавства у справах про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності ЦПК передбачається періодичний судовий контроль за наявністю/продовженням існування підстав для обмеження чи позбавлення особи дієздатності (принцип, визначений у рішеннях ЄСПЛ "Наталія Михайленко проти України" (2013), «Станєв проти Болгарії» (2012), «Штукатуров проти Росії» (2008), адже ч. 6 ст. 300 ЦПК України встановлюється максимальний строк дії судового рішення про визнання фізичної особи недієздатною у 2 роки).
22.05.2023 Підгайцівською сільською радою, внесено подання про призначення ОСОБА_4 , опікуном над братом ОСОБА_2 .
Згідно ст. 41 ЦК України, над недієздатною особою встановлюється опіка.
Відповідно до ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових та майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
У відповідності до ч. 2 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатності і призначає опікуна за поданням органу опіки і піклування.
Вимогами ч. 4 ст. 63 ЦК України передбачено, що опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
Відповідно до ст. 300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Судом встановлено, що відповідно до довідки № 614 від 07.07.2024 виданої Військовою частиною НОМЕР_4 , ОСОБА_4 з 22.06.2024 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_4 (а.с. 75).
Наведене також підтверджується довідкою № 639 від 25.08.2024.
Наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерством освіти України, міністерством охорони здоров'я України та Міністерством праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року затверджено Правила опіки та піклування, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за № 387/3680 (далі - Правила).
За змістом п.п. 1.1,1.2 Правил опіка (піклування) є особливою формою державної турботи, зокрема, про повнолітніх осіб, які потребують допомогти щодо забезпечення їх прав та інтересів. Опіка (піклування) встановлюється для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки.
Беручи до уваги зміст поняття «опікун» та обов'язки, які має опікун по відношенню до свого підопічного, суд вважає, що ОСОБА_4 на час проходження військової служби, позбавлений можливості виконувати у повній мірі обов'язки опікуна недієздатної особи.
Таким чином, оскільки ОСОБА_4 з 22.06.2024 проходить військову службу, дана обставина унеможливлює фактичне виконання ним обов'язків, як опікуна ОСОБА_2 .
Відтак у призначенні ОСОБА_4 опікуном над ОСОБА_2 слід відмовити.
Проте, оскільки ОСОБА_2 страждає на хронічний стійкий психічний розлад у вигляді легкої розумової відсталості (глибокої дебільності) з порушенням мови, внаслідок чого не усвідомлює значення своїх дій та не може керувати ними, тому його слід визнати недієздатним.
На підставі ст.ст. ст. ст. 4, 10, 13, 76-81, 89, 259, 296-300 ЦПК України, ст.40, ч.1 ст.41, ч.1 ст.60, ч.4 ст.63 ЦК України, суд, -
Заяву задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 - недієздатним.
В задоволенні подання Підгайцівської сільської ради про встановлення опіки та призначення ОСОБА_4 опікуном над недієздатним ОСОБА_2 - відмовити.
У відповідності до вимог ч.6 ст.300 ЦПК України визначити строк дії рішення - два роки з моменту набрання рішенням законної сили.
Роз'яснити положення ч. ч. 7, 8 ст. 300 ЦПК України, згідно яких клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною першою цієї статті. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Л.В. Івасюта
Присяжні Н.О. Омельковець
Л.А. Понєдєльник