17 вересня 2024 року
м. Київ
справа №520/990/22
касаційне провадження №К/990/34085/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі №520/990/22 за позовом Фермерського господарства "Колос Агрогруп" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Державна податкова служба України 05.09.2024 звернулася до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду із касаційною скаргою на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 12.06.2024 (повний текст складено 14.06.2024), а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду 05.09.2024.
Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Скаржником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Доводи податкового органу про поважність причин пропуску строку при поданні касаційної скарги зводяться до того, що приведення касаційної скарги у відповідність до вимог КАС України (зазначення підстав касаційного оскарження, сплату судового збору) та дотримання процесуальних строків касаційного оскарження при первинному зверненні до суду касаційної інстанції є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційної провадження.
На думку Управління, повернення касаційної скарги заявнику не позбавляє його права на повторне звернення до суду касаційної інстанції в межах наданого суб'єкту владних повноважень річного строку, при цьому строк на касаційне оскарження має бути поновлено судом незалежно від причин його пропуску.
Раніше подану касаційну скаргу було повернуто Верховним Судом ухвалою від 31.07.2024, як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Суд визнав недостатнім приведене скаржником обґрунтування щодо підстав касаційного оскарження визначених у частині четвертій статті 328 КАС України та роз'яснив вимоги щодо обов'язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання.
Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Разом з тим, відповідних доказів, які були об'єктивною перешкодою для звернення із касаційною скаргою з моменту отримання ухвали про повернення попередньої касаційної скарги впродовж строку, передбаченого Кодексом адміністративного судочинства України, для подання касаційної скарги податковий орган не надає.
Тому, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Відтак, названа причина не вказує на поважність пропуску позивачем строку касаційного оскарження.
Інших обґрунтованих доводів та доказів які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідачем не наведено та не надано.
Таким чином, заявнику слід надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, вказавши підстави та надавши належні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк визначений законом.
З огляду на наведене, подана Державною податкової службою України касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити Суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження, якщо такі є, з доданням належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі.
Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Державної податкової служби України залишити без руху.
Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.І. Бившева
І.Я.Олендер
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду