17 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 520/8241/23
адміністративне провадження № К/990/27205/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Прокопенка О.Б,,
суддів: Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року у справі №520/8241/23 за позовом ОСОБА_1 до Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Харківської обласної прокуратури, третя особа - Офіс Генерального прокурора, про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягнення суми,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №2 від 15 лютого 2022 року про неуспішне проходження атестації прокурором відділу організаційно-методичної роботи та координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Харківської області ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Харківської обласної прокуратури №431к від 19 травня 2022 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організаційно-методичної роботи та координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Харківської області та з органів прокуратури;
- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організаційно-методичної роботи та координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Харківської області та в органах прокуратури;
- стягнути з Харківської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20 травня 2022 року по день постановлення рішення судом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду 30 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалами Верховного Суду від 31 травня, від 26 червня та 08 липня 2024 року касаційні скарги ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року у справі №520/8241/23 - повернуті скаржнику.
14 липня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» вчетверте надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року у справі №520/8241/23. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху, заявнику надано строк для усунення її недоліків. Зокрема, скаржнику запропоновано подати уточнену касаційну скаргу із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України; клопотання із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів.
На виконання ухвали суду ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслав уточнену касаційну скаргу із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень та заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій зазначає, що ним неодноразово подавались касаційні скарги на оскаржувані судові рішення, проте ухвалами Верховного Суду касаційні скарги були йому повернуті.
На думку скаржника, Верховний Суд, повертаючи попередньо подані касаційні скарги, формально підходив до вирішення питання про відкриття касаційного провадження.
У зв'язку з перебуванням у відпустці членів судової колегії - Кашпур О.В., та Уханенка С.А. , питання щодо відкриття касаційного провадження вирішується колегією суддів у перший робочий день по виходу суддів з відпустки.
Надаючи оцінку наведеним скаржником обставинам щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов'язаний указати обґрунтовані та об'єктивні підстави, за яких пропущений строк підлягає поновленню. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій заявника, які він, у розумні інтервали часу, мав вживати, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження та перевірки доказів, які мають підтверджувати ці обставини.
Перевіряючи наведені скаржником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку та відхиляючи їх, Верховний Суд повторно зазначає, що неодноразове повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Крім того, обставини, за яких суд касаційної інстанції вже повертав попередні касаційні скарги, були безпосередньо пов'язані з організаційною діяльністю заявника (неналежне оформлення).
Суд відхиляє доводи заявника щодо «формального підходу до вирішення питання про відкриття касаційного оскарження», оскільки переоцінка попередньо поданих заявником касаційних скарг не може бути здійснена Судом під час розгляду цієї касаційної скарги та не може бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Верховний Суд також зазначає, що однією із складових принципу верховенства права є дотримання принципу res judicata, тобто принципу поваги до остаточного судового рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Разом з тим, аргументи скаржника зводяться до його цілеспрямованості оскарження в касаційному порядку судових рішень та вжиття заходів щодо усунення недоліків попередніх скарг, що не є об'єктивними підставами для поновлення пропущеного процесуального строку.
Інших поважних та об'єктивних причин для поновлення строку на касаційне оскарження заявником не зазначено, тому Верховний Суд дійшов висновку про неповажність наведених позивачем підстав для поновлення строку касаційного оскарження, а тому у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити.
Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо заявником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
За таких обставин, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року у справі №520/8241/23 необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 329, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року у справі №520/8241/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: О.Б. Прокопенко
Судді: О.В. Кашпур
С.А. Уханенко