про відмову у зупиненні дії судових рішень
17 вересня 2024 року
м. Київ
справа №400/2129/20
провадження №К/990/28159/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Єзерова А.А.,
розглянувши клопотання Миколаївської міської ради про зупинення дії рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку у справі №400/2129/20 за позовом Заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури до Миколаївської міської ради, третя особа Департамент архітектури та містобудування Миколаївської міської ради, Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "ДІПРОМІСТО" імені Ю.М.Білоконя про визнання протиправним та скасування рішення,
Заступник прокурора Миколаївської області звернувся до суду з позовом до Миколаївської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 17.05.2018 № 36/13 "Про затвердження Плану зонування території міста Миколаєва".
Позов вмотивовано тим, що спірне рішення прийнято без дотримання процедури громадських слухань, передбачених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядком проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затверджених постановою КМУ від 25.05.2011 № 555. При затвердженні вказаної містобудівної документації, Миколаївською міською радою не враховано пропозиції громадськості, викладені в протоколі громадських слухань від 07.05.2013 щодо врахування функціонального призначення зелених насаджень та рекреаційних територій міста, що встановлено постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.11.2017 у справі № 814/296/17. Спірне рішення прийнято в порушення статті 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", оскільки затверджено без проведення громадських слухань, з порушенням встановленої законом процедури її розроблення, погодження, оприлюднення та обговорення. Зіставленням розміщених на офіційному веб-сайті Миколаївської міської ради планово-картографічних матеріалів Генерального плану м.Миколаєва та спірного рішення - Плану зонування території міста Миколаєва встановлені численні розбіжності функціонального призначення територій, що суперечить вимогам законодавства.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 відкрито провадження у справі, зобов'язано відповідача у строк не пізніше, ніж до 22.06.2020 опублікувати оголошення про відкриття провадження у справі у виданні, в якому рішення Миколаївської міської ради від 17.05.2018 № 36/13 "Про затвердження Плану зонування території міста Миколаєва" було або мало бути офіційно оприлюднено.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 позов задоволено частково, внаслідок чого: визнано протиправним та нечинним рішення Миколаївської міської ради від 17.05.2018 № 36/13 "Про затвердження Плану зонування території міста Миколаїв" в частині затвердження Плану зонування території міста Миколаїв: по вул. Будівельників, 7-а; по пр.Жовтневому поміж вулицями Залізнична та Старофортечна; по вул. Троїцькій (Кірова) ріг вул.Космонавтів; узбережжя Бузького лиману поблизу парку "Дружба"; по вул. Космонавтів вул.Енгельса вул. Гмирьова, біля взуттєвої фабрики (сквер "Взуттєвик"); по вул. Садовій, 25. В решті позову відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 і задоволено позов, внаслідок чого визнано протиправним та нечинним рішення від 17.05.2018 № 36/13 "Про затвердження Плану зонування території міста Миколаєва".
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції і постановою суду апеляційної інстанції, Миколаївська міська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 в частині задоволених позовних вимог і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 у справі №400/2129/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові.
У касаційній скарзі відповідач просить зупинити дію судових рішень, що мотивовано тим, що скасування рішення Миколаївської міської ради від 17.05.2018 № 36/13 «Про затвердження Плану зонування території міста Миколаєва» унеможливлює окреме використання Генерального плану міста Миколаєва, який не містить складової частини - Плану зонування території міста Миколаєва при розгляді питань щодо передачі (надання) земельних ділянок із земель комунальної власності у власність чи користування фізичним або юридичним особам для містобудівних потреб за виключенням випадків, які передбачені абзацами сьомим - тринадцятим частини 3 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Натомість Миколаївська міська територіальна громада (м. Миколаїв), будучи тривалий час прифронтовою, зазнавала чимало руйнувань внаслідок збройної агресії російської федерації, особливо у 2022 році.
Наразі у місті активно йде робота над Проєктом з відновлення водопостачання, що планується реалізувати за спільного фінансування за рахунок кредитних коштів ЄБРР; грантів від Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля та Спеціального фонду кризового реагування ЄБРР; субвенції із державного бюджету України на відновлення споруд водозабору "Дніпро-Миколаїв" та інших споруд і будівель.
Проте, відповідно до приписів чинного законодавства, відведення земельних ділянок комунальної власності для будівництва навіть таких важливих об'єктів за відсутності чинного Плану зонування території міста є неможливим.
Ухвалою Верховного Суду від 23.07.2024 відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою, а також установлено для позивача і третіх осіб десятиденний строк для подання до суду заперечення на клопотання Миколаївської міської ради про зупинення дії рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 по справі № 400/2129/20 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Миколаївська міська прокуратура у відзиві на касаційну скаргу висловила заперечення щодо клопотання про зупинення дії оскаржених рішень, що мотивувала таким.
Наявність чинного генерального плану міста Миколаєва, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 18.06.2009 №35/18, який є основним планувальним документом, що встановлює напрямки і межі територіального розвитку населеного пункту, функціональне призначення і будівельне зонування території, містить принципові рішення щодо розміщення об'єктів загальноміського значення, організації вулично-дорожньої мережі і дорожнього руху, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони природи та історико-культурної спадщини, надасть Миколаївській міській раді змогу реалізувати всі програми по відновленню (відбудови) шкіл, лікарень та будівництва водозабору та магістрального водогону.
Більш того, необхідність реалізації програми комплексного відновлення території міста Миколаєва не може виправдовувати допущенні міською радою порушення при розробленні містобудівної документації та встановленні функціонального призначення рекреаційних територій міста Миколаєва.
Натомість відведення земельних ділянок, їх забудова на підставі нечинного та протиправного Плану зонування території міста Миколаєва, не відповідатиме інтересам територіальної громади міста Миколаєва та призведе до невідворотних втрат зелених роз загального користування, парків, скверів та інших рекреаційних територій (наприклад, у випадку їх забудови капітальними об'єктами нерухомості), їх знищення та зміни цільового призначення.
Треті особи своїх заперечень на вказане клопотання не надали.
Суд, розглянувши клопотання про зупинення дії рішення суду першої інстанції і постанови суду апеляційної інстанції та заперечення щодо такого зупинення, вважає за необхідне зазначити таке.
Що стосується можливості зупинити дію рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2021, Суд зазначає, що вказане рішення було скасовано в апеляційному порядку, тому воно не набрало законної сили.
З приводу зупинення дії постанови суду апеляційної інстанції, Суд враховує, що за приписами частини першої статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
Зупинення виконання (дії) оскаржуваного судового рішення є правом, а не обов'язком суду касаційної інстанції, і можливе лише за наявності для цього обґрунтованих, поважних причин. Сама по собі незгода скаржника з оскаржуваним судовим рішенням не є підставою для зупинення його виконання (дії), а сподівання і припущення на певні результати касаційного розгляду справи не можуть бути підставою для зупинення виконання (дії) судового рішення, яке набрало законної сили.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Для зупинення виконання (дії) судових рішень, яке допускається як виняток, мають бути вагомі причини.
Згідно зі статтею 370 КАС України та статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд зазначає, що розгляд питання про зупинення дії оскаржуваного судового рішення має на меті не допустити порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, як особи, що подала касаційну скаргу, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з виконанням оскаржуваних судових рішень.
Проаналізувавши доводи заявника та заперечення позивача, Суд вважає, що обґрунтовані підстави, за яких суд касаційної інстанції може зупинити дію оскаржених рішень суду, у клопотанні не наведено. При цьому, сама по собі незгода скаржника з оскаржуваними судовими рішеннями не є підставою для зупинення його дії, оскільки перевірка правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права здійснюється судом касаційної інстанції лише під час касаційного перегляду справи з дотриманням визначеної КАС України процедури і процесуальних гарантій учасників справи.
Інших переконливих доводів щодо наявності підстав для зупинення дії судового рішення зазначене клопотання не містить, а суддею-доповідачем таких підстав не установлено.
Підсумовуючи наведене, суддя-доповідач приходить до висновку, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Керуючись приписами статей 248, 340, 375 КАС України, Верховний Суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання Миколаївської міської ради про зупинення дії рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку у справі №400/2129/20.
2. Копію ухвали про відмову у зупиненні дії судового рішення надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується.
Суддя А.А. Єзеров