16 вересня 2024 р. Справа № 520/9594/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2024, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., м. Харків, повний текст складено 07.06.24 по справі № 520/9594/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач), у якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 з 01 грудня 2023 року щомісячної доплати до пенсії, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплатити ОСОБА_1 з 01 грудня 2023 року щомісячну доплату до пенсії, передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», у розмірі 2000,00 грн;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог зазначив про протиправність відмови відповідача здійснити позивачу виплату надбавки до пенсії у розмірі 2000 грн, на яку ОСОБА_1 має законне право, оскільки після 01.03.2018 перерахунок його пенсії з підстав зміни складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії не проводився, а тому право на одержання вищевказаної доплати до пенсії у розмірі 2000 гривень він набув у відповідності до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова № 713).
Наголосив, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду, викладеної в постановах від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22, від 24.02.2021 № 398/402/17, від 13.05.2021 у справі № 766/901/17, перерахунок пенсії, проведений з метою усунення порушеного права позивача на виконання судового рішення не є перерахунком у зв'язку зі зміною складових його грошового забезпечення, а отже позивач, пенсія якого перерахована саме на виконання судового рішення, має право на отримання спірної доплати до пенсії.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 у справі №520/9594/24 адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 у справі № 520/9594/24 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про залишення поза увагою суду першої інстанції тих обставин, що у спірних правовідносинах, перерахунок пенсії позивача був зумовлений набранням законної сили рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/11975/22, яким, зокрема, було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.12.2019 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону № 2011-ХІІ та з врахуванням положень Постанови № 988, згідно оновленої довідки, яка була сформована у зв'язку із набранням законної сили рішенням у справі № 826/12704/18 про визнання протиправним та скасування пункту 3 Постанови № 103. Тобто, перерахунок пенсії позивача, проведений відповідачем на виконання судового рішення по справі № 520/11975/22 з метою усунення його порушеного права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Відтак, позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн, відповідно до Постанови №713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
У поданому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу, відповідач заперечував проти доводів, викладених в останній та просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 у повному обсязі, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 по справі № 520/9594/24 залишити без змін.
В обґрунтування відзиву зазначив, що у березні 2023 року, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/11975/22 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019, внаслідок чого її розмір збільшився більше ніж на 2000 грн, що у розумінні абзацу третього пункту 1 Постанови № 713 виключає підстави для встановлення щомісячної доплати в сумі 2000 грн до основного розміру пенсії позивача.
Крім того, зазначив про правомірність здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача у межах максимального розміру, оскільки перевищення максимального розміру пенсії стало результатом перерахунку в період дії загальної норми частини 1 статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI). Вважає, що при вирішенні спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, що відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.06.2020 у справі № 580/234/19.
Звернув увагу суду апеляційної інстанції, що виходячи з мотивувальної та резолютивної частин Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 12.10.202 № 7-р(ІІ)/2022, а також враховуючи норму частини першої статті 2 Закону № 3668-VI, підлягають виплаті без обмеження максимальним розміром пенсії (незалежно від її виду) особам, які під час служби збройно захищали суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, у разі, якщо звернення за її призначенням мало/матиме місце починаючи з 12.04.2023, водночас, пенсію позивачу призначено до 12.04.2023, а документи про належність до вищезазначених осіб до пенсійного органу не надавались, що свідчить про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром.
Крім того, з посиланням на пункт 10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.03.2013 № 7 зауважив, що резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє, а тому вимога позивача виплачувати пенсію є передчасною.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Після здійснення перерахунку, відповідач припинив виплату щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713.
Не погоджуючись з вказаним позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в результаті перерахунку, здійсненого не на виконання рішення суду, основний розмір пенсії позивача з 01.03.2024 збільшився на 4 051,72 грн (з 19470,54 грн до 23522,26 грн), тобто більше ніж на 2000,00 грн, що згідно з абзацом третім п.1 Постанови № 713 виключає підстави для встановлення щомісячної доплати в сумі 2000 грн до основного розміру пенсії позивача.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні правовідносини виникли внаслідок невиплати пенсійним органом з 01.12.2023 позивачу щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн відповідно до Постанови № 713.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та статті 63 Закону № 2262-XII.
Відповідно до положень статті 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
За визначенням, наведеним у частині 18 статті 43 Закону № 2262-ХII, у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45, визначено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Отже, у разі зміни розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХII, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, пенсія таких осіб підлягає перерахунку.
Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено та/або здійснюється виплата пенсії, рішенням територіального органу Пенсійного фонду України розмір та підстави для виплати пенсії переглядаються відповідно до Закону без урахування таких даних.
З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб прийнято Постанову № 713.
Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2 000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01 липня 2021 року.
Пунктом 3 Постанови № 713 встановлено Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 01 липня 2021 року виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 656 “Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій» для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ.
Таким чином, внаслідок ухвалення Постанови № 713 з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону України № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000 грн, виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
При цьому, з аналізу наведених норм слідує, що обставиною, яка виключає обов'язок пенсійного органу виплатити позивачу щомісячну доплату в розмірі 2000 грн, встановлену Постановою № 713, є факт підвищення грошового забезпечення військовослужбовця за відповідною посадою, внаслідок якого (після проведення перерахунку) розмір пенсії особи збільшиться на 2 000 грн.
Колегією суддів встановлено, що відповідно до наявного протоколу перерахунку пенсії за пенсійною справою № 2003013212-МВС, на виконання постанови № 713 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.07.2021 та встановлено доплату 2000,00 грн (а.с. 32).
З 01.03.2022 позивачу здійснено перерахунок пенсії, у зв'язку з індексацією суми пенсії, що підтверджується протоколом перерахунку пенсії за пенсійною справою № 2003013212 (а.с. 33), з якого також вбачається встановлення ОСОБА_1 доплати 2000,00 грн.
У зв'язку із прийняттям Закону України «Про Державний бюджет на 2022 рік», позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.03.2023 зі збереженням спірної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, загальний розмір пенсії склав 11671,42 грн, що підтверджується протоколом перерахунку пенсії за пенсійною справою № 2003013212 - МВС (а.с. 34).
У подальшому, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2023 по справі № 520/11975/22 ГУ ПФУ в Харківській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2023 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.
Згідно з протоколом перерахунку пенсії за пенсійною справою № 2003013212 - МВС (а.с 35), з 01.04.2023 пенсія за вислугу років ОСОБА_1 склала 19470,54 грн, при цьому щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн, яка раніше виплачувалася позивачу відповідно до Постанови № 713 виключено.
Такі дії відповідач мотивує тим, що розмір пенсії позивача за наслідками перерахунку збільшився фактично більше ніж на 2000 грн, що на думку відповідача свідчить про відсутність у позивача права на отримання спірної доплати.
Колегія суддів враховує, що подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема у постанові від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22 суд касаційної інстанції висновувався, що, аналіз наведених норм Постанови № 713, а також мети її прийняття свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, та має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Також аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 600/870/22 та від 18.04.2023 у справі № 560/6528/22.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, враховує вказані висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.
Колегія суддів, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у вказаних вище постановах, які є обов'язковими для врахування при вирішенні подібних правовідносин, зазначає, що перерахунок пенсії позивача, проведений відповідачем на виконання судового рішення з метою усунення його порушеного права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
А відтак, дії ГУ ПФУ в Харківській області, вчинені під час виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2023 по справі № 520/11975/22, які полягають у не нарахуванні та невиплаті 01.12.2023 щомісячної доплати до пенсії, встановленої позивачу відповідно до Постанови № 713 у розмірі 2000,00 грн є протиправними.
У зв'язку із чим, висновок суду першої інстанції про те, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача є таким, що ґрунтується на неповному з'ясуванні обставин у справі та неправильному застосуванні норм матеріального права.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява 33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер'їлдізпроти Туреччини" [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (ToscutaandOthers v. Romania), заява 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.12.2023 щомісячну доплату в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».
Згідно з частиною 2 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог не відповідають встановленим обставинам по справі, в той час як доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.7 ст.139 КАС України).
З наявних в матеріалах справи квитанцій № 6РНХ-38Т9-771Е-АСХ1 від 27.03.2024 та № 8350-7583-9389-2988 від 08.06.2024 вбачається, що позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 968,96 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 1453,44 грн, що в загальному розмірі становить 2422,40 грн.
Отже, враховуючи висновки суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог, відповідно до частини 6 статті 139 КАС України, слід стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у загальному розмірі 2422,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, як суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст. 139, ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 по справі № 520/9594/24 - скасувати.
Прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання винити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у не нарахуванні та невиплаті з 01.12.2023 ОСОБА_2 доплати до пенсії згідно з Постановою № 713 в розмірі 2000,00 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 , згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" в розмірі 2000,00 грн з 01.12.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у загальному розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова