17 вересня 2024 року №320/12396/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернулась до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011), в якому просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо несписання податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 513 898, 23 грн., штрафних санкцій - 128 474, 56 грн. і пені 341 865, 56 грн. та грошового зобов'язання зі сплати військового збору у розмірі 38 588, 05 грн., штрафних санкцій - 9 647, 01 грн., що разом становить 1 032 473, 41 грн.;
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві списати безнадійний податковий борг ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 513 898, 23 грн., штрафних санкцій - 128 474, 56 грн. і пені 341 865, 56 грн. та грошового зобов'язання зі сплати військового збору у розмірі 38 588, 05 грн., штрафних санкцій - 9 647,01 грн., що разом становить 1 032 473, 41 грн.
В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що з моменту утворення податкового боргу минуло 1095 днів, відповідачем не вчинялись дії щодо стягнення заборгованості протягом вказаного періоду, в зв'язку із чим, останній зобов'язаний був визнати таку заборгованість безнадійною та вчинити дії, з метою списання безнадійного податкового боргу, проте внаслідок протиправної бездіяльності, відповідач цього не зробив.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 (суддя Шевченко А.В.) відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду, у зв'язку з перебуванням судді Шевченко А.В. у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з метою додержання процесуальних строків, встановлених КАСУ у справі призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно з пунктами 2.3.3, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, підпункту 3.3.2 пункту 3.3 частини 3 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду Київського окружного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл справ на підставі Розпорядження від 05.04.2024 №169-р/ка.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду, справу №320/12396/24 передано до розгляду судді Білоноженко М.А.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року справу прийнято до свого провадження суддею Білоноженко М.А. Запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали подати до суду відзив на позовну заяву.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, відзив до суду не подав, відтак суд вирішує справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
27.04.2016 року ОСОБА_1 було подано до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік, у якій позивачем зазначено про отримання нею доходу у вигляді інвестиційного прибутку на загальну суму 6 961 163,76 грн.
Контролюючим органом було направлено позивачу лист № 8707/л/26-55-13- 04 від 12.08.2016 щодо надання пояснень та документальних підтверджень, пов'язаних з виникненням доходу від операцій з інвестиційними активами.
В строки, визначені чинним законодавством, фізична особа-платник податку ОСОБА_1 до контролюючого органу не з'явилася, пояснення та документальні підтвердження щодо виникнення доходу не надала, оскільки на той час не проживала в Україні.
У зв'язку з ненаданням позивачем документів, підтверджуючих витрати на придбання інвестиційного активу до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, останнім було складено акт №84 від 28.11.2016 про ненадання документів.
У період з 28.11.2016 по 02.12.2016 ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб фізичною особою ОСОБА_1 за період 3 01.01.2015 по 31.12.2015 на підставі наказу заступника начальника ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 17.11.2016 № 640.
За результатами проведеної перевірки був складений акт від 05.12.2016 № 4002/26- 55-13-06-2936318020, у якому контролюючим органом зазначено про порушення позивачем:
- п.п.164.2.9 ст. 164.2 ст.164, п.п. 170.2.6 ст. 170 Податкового кодексу України з урахуванням пп. 170.2.1, пп. 170.2.2 ст. 170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік в сумі 513 898,23 грн.;
-п.п.1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 п.161 підрозділу 10 розділу XX інші перехідні положення Податкового кодексу України, за результатами перевірки донарахованого військового збору у сумі 38 588,05 грн.
На підставі висновків акту перевірки, ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято наступні рішення:
-податкове повідомлення-рішення № 0000051306 від 16.01.2017, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 513 898,23 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 128 474,56 грн.;
-податкове повідомлення-рішення № 0000061306 від 16.01.2017, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір у розмірі 38 588,05 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9 647,01 грн.
03.03.2020 року відповідач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою про стягнення податкового боргу у розмірі 746 802,71 грн.
30.11.2020 року ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернувся до суду із заявою про залишення без розгляду його позовної заяви про стягнення податкового боргу та 04.12.2020 р. своєю ухвалою Окружним адміністративним судом міста Києва задоволено заяву відповідача.
Позивачем через Електронний кабінет платника податків було направлено до контролюючого органу заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючи органи.
13.03.2023 року відповідачем у відповідь на заяву позивача було надіслано відмову в наданні довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, у якій зазначено, що станом на 13.03.2023 року у позивача обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (ПДФО), військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та з податку на нерухоме майно.
Отримавши вищезазначену відмову, позивачем було сформовано зі свого Електронного кабінету платника податків вибірку по заборгованості і встановлено, що контролюючий орган не вчинив дії по списанню безнадійного податкового боргу, а обліковує податковий борг по податковим повідомленням- рішенням № 0000051306 від 16.01.2017 та № 0000061306 від 16.01.2017, а також нарахував пеню на податок з доходів фізичних осіб у розмірі 341 865,56 грн.
У зв'язку з тим, що контролюючим органом не вчиняються дії по списанню безнадійного податкового боргу, позивач звернувся до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі ПК України).
За правилами пункту 16.1.4. статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
У відповідності підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Отже невиконання платником податку обов'язку зі сплати узгодженого податкового зобов'язання призводить до набуття такого зобов'язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.
Порядок визнання та списання безнадійного податкового боргу врегульовано положеннями Податкового кодексу України.
За приписами підпункту 19-1.1.24 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють такі функції, зокрема: здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов'язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.
Контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 ПК України).
Підпунктом «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що безнадійна заборгованість, зокрема, - заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Згідно з пунктом 101.1 статті 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Пунктом 101.5 статті 101 ПК України встановлено щоквартальне здійснення списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до статті 101 глави 9 розділу II Податкового кодексу України наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 № 220 затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, який визначає механізм списання безнадійного податкового боргу (далі - Порядок № 220).
Підпунктом 5 пункту 2 Розділу ІІ Порядку безнадійним податковим боргом є податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 глави 9 розділу II Кодексу,- станом на дату прийняття рішення керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДПС.
За приписами пункту 3 Розділу ІІ Порядку визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню, здійснюється територіальними органами ДПС на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС (далі - ІКС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу для кожного з випадків, визначених пунктом 2 цього розділу.
Згідно пункту 1 Розділу ІІІ Порядку у випадках, передбачених підпунктами 1-5, 7, 8 пункту 2 розділу II цього Порядку, за результатами розгляду документів, необхідних для підтвердження безнадійності податкового боргу, керівник (його заступник або уповноважена особа) територіального органу ДПС за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком до цього Порядку.
З системного аналізу наведених норм вбачається, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
При цьому, звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов'язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс - мажорних обставин) (п.п.6 п. 2 Розділу ІІ Порядку).
За приписами пункту 101.2 статті 101 ПК України під терміном «безнадійний» розуміється: 101.2.1. податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута; 101.2.2. податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; понад 720 днів перебуває у розшуку; 101.2.3. податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом; 101.2.4. податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин); 101.2.5. податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків - на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.
Відповідно до пункту 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Аналізуючи зазначені норми закону, суд дійшов висновків, що за кожним податком та збором у платника податку виникає безумовний податковий обов'язок сплатити суму такого податку чи збору в порядку і строки, визначені законом. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов'язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов'язок не є виконаним.
У такому разі контролюючий орган вживає заходів з метою погашення платником податку податкового боргу, до яких належать стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).
При цьому стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.
Матеріалами справи встановлено, що 03.03.2020 року відповідач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою про стягнення податкового боргу у розмірі 746 802,71 грн.
30.03.2020 Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження у справі № 640/5177/20 за позовом відповідача.
15.05.2020р. до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 до ГУ ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 січня 2017 року: № 0000051306, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб» на 642372,79 грн (у тому числі за податковими зобов'язаннями - 513898,23 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 128474,56 грн); № 0000061306, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «військовий збір» на 48235,06 грн (у тому числі за податковими зобов'язаннями - 38588,05 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 9647,01 грн).
30.11.2020 року ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернувся до суду із заявою про залишення без розгляду позовної заяви про стягнення податкового боргу та 04.12.2020 р.
04.12.2020р. ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2020 року клопотання ГУ ДПС у м. Києві задоволено, адміністративний позов ГУ ДПС у м. Києві до про стягнення податкового боргу залишено без розгляду. Продовжено розгляд справи за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2021р. зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 16.012017р.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2021р. рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2021р. скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у м. Києві залишено без розгляду.
Верховний Суд в Постанові від 13.07.2022р. у справі №640/5177/20 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2021 року -без змін.
Таким чином, суд зазначає, що рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.02.2021 року, яким було визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення, було скасовано судом апеляційної інстанції, а відтак борг за податковими повідомлення-рішення від 16.01.2017 року № 0000051306, № 0000061306 є чинним і підлягає сплаті позивачем, відповідно до вимог законодавства.
Доводи позивача про те, що лише Окружний адміністративний суд міста Києва у справі №640/5177/20 розглядав по суті підстави прийняття та обґрунтованість ППР № 0000051306 від 16.01.2017 та ППР № 0000061306 від 16.012017р., а Шостий апеляційний адміністративний суд та Верховний Суд не досліджували по суті позов ОСОБА_1 , обмежившись дослідженням причин звернення до суду із позовом з пропущенням строку, суд не приймає до уваги, оскільки судове рішення є остаточним документом при вирішенні справи, законність і обґрунтованість якого перевіряється судами вищих інстанцій, тому не можуть підлягати сумніву рішення, прийняти у встановленому законом порядку.
Суд зауважує, що принцип Res judicata - вирішена справа (res judicata pro veritate habetur! - судове рішення сприймається за істину) означає остаточність рішення суду, яке набрало чинності і не може бути переглянуте.
Принцип res judicata визнано на міжнародному рівні та зафіксовано, в тому числі, у п.1 ст.44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Принцип остаточності рішення є складовою частиною верховенства права.
Законність і обґрунтованість винесення податкових повідомлень-рішень від 16.02.2017 року не є предметом спору у даній справі, а тому не розглядаються судом в межах спірних правовідносин.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що у контролюючого органу були відсутні підстави для списання такого боргу, як безнадійного, оскільки існують узгоджені податкові повідомлення-рішення від 16.02.2017 року, за якими позивачу необхідно сплатити наявний податковий борг.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За визначенням частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Достатніми, у розумінні частини першої статті 76 КАС України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За змістом частини другої вищезазначеної правової норми процесуального закону, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Разом з тим частина перша статті 77 КАС України покладає на кожну сторону обов'язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
В зв'язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 72-77, 143, 241-243, 250, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Білоноженко М.А.