17 вересня 2024 року Справа № 280/8566/24 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Мінаєва К.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, буд.158-Б, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати рішення (номер та дата невідомі) відповідача про перерахунок раніше призначеної пенсії за віком позивачу за рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.06.2021 в адміністративній справі № 280/3281/21 в частині визначення дати виплати перерахованої пенсії з 27.09.2021 і визначити період виплати перерахованої пенсії: з 28.02.2020 (з дня, що настав за днем досягнення пенсійного віку ОСОБА_1 );
2) зобов'язати відповідача виплатити позивачу перераховану пенсію за віком у визначеному рішенням розмірі з 28.02.2020, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Крім того, просить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору та інші судові витрати при їх наявності згідно наданих платіжних документів.
Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.
1. За приписами частини першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу на те, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі сплином установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
За змістом позовної заяви позивач оскаржує дії відповідача щодо перерахунку раніше призначеної пенсії за віком на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.06.2021 у справі № 280/3281/21. При цьому позивачу невідомі реквізити такого рішення, у тому числі його дата.
Разом з тим, позивач зазначає, що ще 27.09.2021 він відвідував Управління ПФУ та власноруч написав заяву про перерахунок пенсії, на підставі якої було здійснено подальший перерахунок пенсії позивача.
Отже, станом ще у 2021 році позивач достеменно був обізнаний про дату з якої відповідачем було проведено перерахунок пенсії за віком на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.06.2021 у справі № 280/3281/21. Натомість, за вирішенням даного спору позивач звернувся до суду 12.09.2024, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
При цьому, з даних автоматизованої системи документообігу суду та Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що 15.01.2024 позивач звертався до Запорізького окружного адміністративного суду (адміністративна справа №280/458/24) із позовними вимогами, аналогічними викладеним у цьому адміністративному позові, вже із пропуском встановленого чинним законодавством строку звернення до суду, однак позовна заява була повернута позивачу з підстав неусунення недоліків у встановлений судом строк. Зазначені обставини не заперечуються і самим позивачем.
В обґрунтування наявності підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду позивачем, зокрема, зазначено, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.06.2021в адміністративній справі №280/3281/21 виконувалось примусово відділом примусового виконання рішень у виконавчому провадженні ВП №67606579, яке було завершено 31.01.2021. Інформацію про завершення виконавчого провадження ВП №67606579 позивач отримав з листа начальника відділу примусового виконання рішень № 1525-3-031 від 15.02.2022. Проте 24.02.2022 розпочалась військова агресія Російської Федерації проти України і м. Запоріжжя стало прифронтовим містом, яке постійно було під ворожими обстрілами, у зв'язку із чим позивач задля власної безпеки та безпеки членів родини неодноразово виїжджав за межі України і в м. Запоріжжі перебував періодично, що у свою чергу унеможливило своєчасне звернення до суду.
Однак суд відхиляє наведені доводи позивача про наявність підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, як безпідставні та необґрунтовані, оскільки, як вже було встановлено вище, про порушення своїх прав позивачу було відомо ще у 2021 році, тобто задовго до початку військової агресії Російської Федерації проти України, а відтак запровадження на території України воєнного стану жодним чином не впливає на поважність пропуску позивачем строку звернення до суду.
Крім того, суд не бере до уваги посилання позивача на перебування у період з 2022 року по 2024 рік за межами території України, оскільки з наданої до матеріалів справи копії закордонного паспорту позивача № НОМЕР_2 від 30.07.2018 можливо встановити, що останній протягом 2022-2024 років неодноразово перетинав кордон та більшу частину часу перебував саме на території України.
Слід зазначити, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що у даному випадку причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, наведені в заяві про поновлення такого строку не можна вважати поважними та такими що позбавляли позивача можливості звернутися до суду з позовом в межах строку звернення до суду.
Суд при розгляді питання строку звернення до суду також враховує і те, що одним з визначальних критеріїв для прийняття рішення про недопуск особи до правосуддя та залишення позовної заяви без розгляду, зокрема, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, є досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, з обов'язковим врахуванням того, що одним з основних елементів принципу верховенства права є принцип правової визначеності.
Суд роз'яснює позивачу, що відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та надати докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Відтак, позивачу слід надати заяву про поновлення строків, оформлену відповідно до вимог статті 167 КАС України, вказавши інші поважні підстави для поновлення строку звернення до суду.
Наслідки пропуску строку звернення визначені у статті 123 КАС України, зокрема, в частині третій вказаної статті передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
2. Згідно з вимогами пункту 8 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до частини першої статті 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
За правилами частини четвертої статті 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач фактично оскаржує рішення про перерахунок раніше призначеної пенсії за віком позивачу за рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.06.2021 в адміністративній справі № 280/3281/21, проте вказує, що реквізити йому невідомі, а надати суду таке рішення не може, оскільки у позивача воно відсутнє, у зв'язку з чим останнім у позові зазначено клопотання про витребування доказів.
Досліджуючи викладене в позовній заяві клопотання про витребування доказів, суд доходить висновку, що останнє не відповідає вимогам частини другої статті 80 КАС України, оскільки не містить інформації щодо заходів, яких вжив позивач для отримання цих доказів самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Більш того, частиною 4 статті 161 КАС України на позивача покладено обов'язок додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Натомість, у разі неможливості самостійно надати необхідні докази, позивач може звернутися до суду за вирішенням питання про витребування доказів.
Відтак, у разі необхідності вирішення питання витребування доказів, позивачу необхідно оформити та подати до суду належним чином обґрунтоване клопотання відповідно до вимог статей 80, 166-167 КАС України, а не зазначати вимогу про витребування доказів в прохальній частині позовної заяви.
Відповідно до частини першої, другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною третьою статті 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись статтями 77, 80, 161, 166, 167, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду:
- належним чином оформленої відповідно до статті 167 КАС України заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з цим позовом, з визначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій;
- оформленого відповідно до вимог статей 80, 166-167 КАС України клопотання про витребування доказів із зазначенням в ньому причин неможливості самостійного отримання позивачем таких доказів (документів на підтвердження самостійного звернення до відповідача із заявою надати такі докази, тощо).
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя К.В.Мінаєва