17 вересня 2024 рокум. Ужгород№ 260/5062/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача 1 про заміну неналежної сторони в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, стягнення матеріальної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Державної казначейської служби України, в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень Державну податкову службу України стосовно умисного систематичного невиконання п. 3 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; 2) стягнути із розрахункових рахунків суб'єкта владних повноважень Державної податкової служби України вартість мого санаторно-курортного оздоровлення в ДП «Клінічний санаторій Карпати в розмірі 24000,00 грн. згідно п. 3 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; 3) стягнути із розрахункових рахунків суб'єкта владних повноважень Державної податкової служби України матеріальну шкоду в розмірі 10500,00 гривень та моральну шкоду в розмірі 25500,00 гривень. 4) зобов'язати співвідповідача по справі Державну казначейську службу України належним чином виконати судове рішення про стягнення із відповідача по справі на користь позивача грошові кошти за даним судовим рішенням по справі.
29 серпня 2024 року представник відповідача 1 подав до суду клопотання про зміну неналежної сторони, в якому просить замінити Державну податкову службу України на належного відповідача - Державну фіскальну службу України. Заявлене клопотання аргументує тим, що позивача в 2010 році було звільнено з податкової міліції, що на даний момент перебувають у складі Державної фіскальної служби України.
Розглянувши заявлене представником відповідача 1 клопотання, суд зазначає наступне.
Згідно із чинною редакцією Закону України «Про Державну податкову службу в Україні» від 01 січня 2010 року (в редакції, чинній на момент звільнення позивача) до системи органів державної податкової служби належали: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах.
Абзацом 17 п. 1 Указу Президента України від 09.12.2010 року №1085/2010 «Про оптимізацію системи органів виконавчої влади» Державну податкову адміністрацію України було реорганізовано у Державну податкову службу України.
Абзацом 1 п. 1 Указу Президента України від 24.12.12 № 726/2012 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» на основі Державної податкової служби України та Державної митної служби України було створено Міністерство доходів і зборів України.
Державна фіскальна служба України була утворена як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, реорганізувавши Міністерство доходів і зборів шляхом перетворення (п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №160 «Про утворення Державної фіскальної служби»).
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» (далі - постанова КМУ №1200) утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу України (далі - ДФС України) шляхом поділу.
Пунктом другим постанови КМУ №1200 встановлено, що ДПС України та Державна митна служба України є правонаступниками прав та обов'язків реорганізованої ДФС України у відповідних сферах діяльності.
Приписами розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №682-р передано ДПС України функції з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС України.
Також постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» чітко визначено, що Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно територіальні органи ДПС України є правонаступниками майна, прав та обов'язків територіальних органів ДФС України, що реорганізуються також у відповідних сферах діяльності (постанова КМУ від 19.06.2019 №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби»).
Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 №446 забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту; ветеранів війни та осіб, зазначених у статтях 6-1 - 6-4 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»; ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ, податкової міліції, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та деяких інших осіб і членів їх сімей путівками для санаторно-курортного лікування згідно з цією постановою здійснюється за рахунок 1 в межах бюджетних асигнувань на відповідний рік на функціонування Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства інфраструктури, Міністерства юстиції, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Служби безпеки, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Адміністрації Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Служби зовнішньої розвідки, Державної фіскальної служби.
Оскільки ДПС України є правонаступником ДФС України, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача 1 про заміну неналежного відповідача.
Відповідно до статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Відтак, клопотання представника відповідача 1 про заміну неналежного відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 166, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання представника відповідача 1 про заміну неналежної сторони в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, стягнення матеріальної шкоди - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України. Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяР.О. Ващилін