Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 вересня 2024 року Справа№200/5409/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання до вчинення певних дій, -
06 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про:
визнання протиправними дій відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачеві пенсії з 20 березня 2024 року без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(II)/2024;
зобов'язання відповідача здійснити з 20 березня 2024 року перерахунок та виплату пенсії позивачеві без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(II)/2024, та з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги вмотивовано протиправністю обмеження пенсії максимальним розміром, а саме десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, на підставі частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки з 20 березня 2024 року норма втратила чинність на підставі Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(II)/2024.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач правом для надання відзиву не скористався, ухвала суду про відкриття провадження у справі отримана адресатом 08 серпня 2024 року через підсистему «Електронний суд».
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як ліквідатор наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції 1 категорії та отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За відомостями протоколу перерахунку пенсії від 28 лютого 2024 року пенсію визначено в розмірі 35 643, 38 грн, призначено до виплати - 23 610 грн.
На звернення позивача від 08 липня 2024 року відповідач своїм листом від 18 липня 2024 року № 28881-29242/К-02/8-2600/24 повідомив, що розмір пенсії обмежено максимальним розміром на підставі частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Визнання цієї норми Рішенням Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(II)/2024 неконституційною не впливає на розмір пенсії позивача, оскільки виплата раніше призначених (перерахованих) пенсій по інвалідності, обчислених в розмірі відшкодування фактичних збитків, продовжується у визначених до виплати розмірах.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Спеціальним законом, який спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території, є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).
Відповідно до першого речення частини третьої статті 67 вказаного Закону максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Зазначена норма кореспондується з положеннями статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), що поширює свою дію на Закон № 796-XII.
Згідно з першим реченням статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до […], «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», […], не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(II)/2024 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-XII зі змінами.
Визнані неконституційними положення втратили чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, з 20 березня 2024 року стаття 67 Закону № 796-XII, стаття 2 Закону № 3668-VI у частині, що поширює свою дію на Закон № 796-XII, не містять норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, і у позивача відповідно виникло право на підвищення розміру пенсії.
Оскільки спеціальний Закон № 796-XII не визначає строки перерахунку, то суд застосовує норми загального Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, а саме частину четверту статті 45, згідно з якою перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених […] цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Позивач звернувся до відповідача 08 липня 2024 року, а тому на підставі частини четвертої статті 45 Закону № 1058-IV має право на перерахунок з 01 липня 2024 року.
Вимоги позивача про перерахунок з 20 березня 2024 року суд вважає необґрунтованими, оскільки, по-перше, перерахунок від 28 лютого 2024 року, за результатами якого застосовано обмеження, проведено під час чинності статті 67 Закону № 796-XII, статті 2 Закону № 3668-VI у частині, що поширює свою дію на Закон № 796-XII, а тому підстав для визнання його протиправним немає; а, по-друге, законодавством не передбачено автоматичного (без звернення особи), тобто з 20 березня 2024 року, перерахунку в такому випадку.
Відповідач, у свою чергу, протиправно відмовив позивачеві у проведенні перерахунку з урахуванням Рішенням Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(II)/2024, оскільки заява останнього чітко демонструє наміри на перерахунок.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправною бездіяльності (а не дій) відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачеві пенсії з 01 липня 2024 року без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(II)/2024;
зобов'язання відповідача здійснити з 01 липня 2024 року перерахунок та виплату пенсії позивачеві без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(II)/2024, та з урахуванням раніше виплачених сум.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 263, 295 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання до вчинення певних дій задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 липня 2024 року без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(II)/2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, місцезнаходження: вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053) здійснити з 01 липня 2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(II)/2024 та з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Повідомлення учасників справи здійснюється через електронну пошту, у тому числі неофіційну, виходячи з презумпції обізнаності (особа, яка, звертаючись до суду, в заяві, або по суті справи, або в заяві з процесуальних питань вказала свою електронну пошту, яка не є офіційною, погоджується на отримання повідомлення саме на цю електронну пошту і має цікавитись, чи отримала лист, чи ні), або через систему «Електронний суд».
Учасник судового процесу, який не має електронного кабінету, повинен виконати вимоги частини другої статті 129 КАС України та за допомогою електронної пошти (телефону) негайно підтвердити суду про отримання судового повідомлення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо через суд апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 17 вересня 2024 року.
Суддя Ю.М. Льговська