16 вересня 2024 рокуСправа №160/32825/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши у м. Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 26.04.2023 №0226656-2416-0419 форми «Ф», прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, яким ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1 ) визначено суму податкового зобов'язання за платежем, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за 2022 рік у розмірі 44122,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником нежитлової будівлі (роділки на 96 корів) загальною площею 1357,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 . 26.04.2023 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0226656-2416-0419, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання, а саме податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, у розмірі 44122,00 грн. 29.08.2023 позивач звернулась до відповідача з заявою, в якій просила здійснити перерахунок податку на нерухомість на загальну суму 8824,4 грн, оскільки вона регулярно сплачувала податок на нерухомість в межах ставки 0,1% від мінімальної заробітної плати та, спираючись на рішення Криничанської селищної ради №32-9/VIII від 29.06.2021, додаток 5, код 1271.1 (будівлі для тваринництва), де встановлена ставка оподаткування для об'єктів сільськогосподарської забудови для тваринництва та зберігання зерна 0,1% від мінімальної заробітної плати. У відповідь на цю заяву відповідач листом від 21.11.2023 №77259/6/04-36-24-16-11, з-поміж іншого, повідомив позивача про те, що за даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС України ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі загальною площею 1357,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 . Частка власності 1/1. Рішенням Криничанської селищної ради №32-9/VIII від 29.06.2021 на інші нежитлові будівлі (нежитлові будівлі, нежитлові приміщення, нежитлові будинки, господарські будівлі, інші нежитлові будівлі) встановлено ставку 0,5% від мінімальної заробітної плати станом на 01 січня звітного (податкового року). Керуючись п.п.266.7.1 ст.266 Податкового кодексу України платнику сформовано податкове повідомлення рішення (форма Ф) за 2022 рік: ППР №0226656-2416-0419 від 26.04.2023 на суму 44122,0 грн. Таким чином, відповідач не знайшов підстав для відкликання (скасування) ППР та проведення перерахунку податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2022 рік у контролюючого органу відсутні. Позивач не погоджується з наведеним вище податковим повідомленням-рішенням, тому і звернулась з цим позовом до суду.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/32825/23 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву; відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
04.01.2024 до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що за даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС України ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі загальною площею 1357,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 . Частка власності 1/1. Рішенням Криничанської селищної ради №32-9/VIII від 29.06.2021 на інші нежитлові будівлі (нежитлові будівлі, нежитлові приміщення, нежитлові будинки, господарські будівлі, інші нежитлові будівлі) встановлено ставку 0,5% від мінімальної заробітної плати станом на 01 січня звітного (податкового року). Керуючись п.п.266.7.1 ст.266 Податкового кодексу України платнику сформовано податкове повідомлення рішення (форма Ф) за 2022 рік: ППР №0226656-2416-0419 від 26.04.2023 на суму 44122,0 грн. Також відповідач зазначає, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єкту нерухомого майна ОСОБА_1 є власником: нежитлової будівлі загальною площею 1357,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 . Частка власності 1/1. При цьому, визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості згідно з Державним класифікатором 018-2000. Враховуючи викладене, відповідач уважає, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Рішенням від 25.05.2005 №11 виконкому Маломихайлівської сільської ради «Про оформлення права власності на нежилу будівлю за ОСОБА_1 » вирішено оформити право власності на нежиле приміщення - роділка на 96 корів, що знаходиться в АДРЕСА_2 , з присвоєнням номера 47 за власником Берковською Ніною Лаврентіївно.; власниці майна звернутись в Криничанське БТІ для оформлення права власності та реєстрації свідоцтва про право власності. Про наведене свідчить архівний витяг з рішення №11 виконкому Маломихайлівської сільської ради від 25.05.2005, копія якого надана до матеріалів справи.
До матеріалів справи надана копія довідки від 26.05.2005 №36 відділу містобудування та архітектури Криничанської районної державної адміністрації, в якій вказано, що на запит громадянки ОСОБА_1 про місцезнаходження земельної ділянки з розміщеним майновим паєм (роділки / на 96 корів / бригада №1), відділ містобудування та архітектури райдержадміністрації повідомляє, що згідно з генеральним планом с. Маломихайлівка, земельна ділянка знаходиться за межами с. Маломихайлівка.
Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі загальною площею 1357,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , дата прийняття рішення про реєстрацію права власності 05.03.2009, реєстраційний номер 22071844.
Отже, ОСОБА_1 (позивач) є власником нежитлової будівлі (роділки на 96 корів) загальною площею 1357,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .
26.04.2023 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0226656-2416-0419, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання, а саме податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, у розмірі 44122,00 грн.
29.08.2023 позивач звернулась до відповідача з заявою, в якій просила здійснити перерахунок податку на нерухомість на загальну суму 8824,4 грн, оскільки вона регулярно сплачувала податок на нерухомість в межах ставки 0,1% від мінімальної заробітної плати та, спираючись на рішення Криничанської селищної ради №32-9/VIII від 29.06.2021, додаток 5, код 1271.1, де встановлена ставка оподаткування для об'єктів сільськогосподарської забудови для тваринництва та зберігання зерна 0,1% від мінімальної заробітної плати.
У відповідь на цю заяву відповідач листом від 21.11.2023 №77259/6/04-36-24-16-11, з-поміж іншого, повідомив позивача про те, що за даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС України ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі загальною площею 1357,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 . Частка власності 1/1. Рішенням Криничанської селищної ради №32-9/VIII від 29.06.2021 на інші нежитлові будівлі (нежитлові будівлі, нежитлові приміщення, нежитлові будинки, господарські будівлі, інші нежитлові будівлі) встановлено ставку 0,5% від мінімальної заробітної плати станом на 01 січня звітного (податкового року). Керуючись п.п.266.7.1 ст.266 Податкового кодексу України платнику сформовано податкове повідомлення рішення (форма Ф) за 2022 рік: ППР №0226656-2416-0419 від 26.04.2023 на суму 44122,0 грн. Таким чином, підстави для відкликання (скасування) ППР та проведення перерахунку податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2022 рік у контролюючого органу відсутні.
Позивач не погоджується з наведеним вище податковим повідомленням-рішенням, тому і звернулась з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок. Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно та в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).
Статтею 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з вказаним Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з вказаним Кодексом.
Згідно зі статтею 265 ПК України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 261 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.
Відповідно до підпунктів 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до п. п. 266.7.1, 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17 серпня 2000 року №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об'єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.
Відповідно до названого Державного класифікатора будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» (група 127 «Будівлі нежитлові інші» клас 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства»).
До будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності відносяться об'єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», що включає підкласи: 1271.1 «Будівлі для тваринництва»; 1271.2 «Будівлі для птахівництва»; 1271.3 «Будівлі для зберігання зерна»; 1271.4 «Будівлі силосні та сінажні»; 1271.5 «Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства»; 1271.6 «Будівлі тепличного господарства»; 1271.7 «Будівлі рибного господарства»; 1271.8 «Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва»; 1271.9 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші».
Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.
Згідно з ДК 018-2000 до групи (код 127) «Будівлі нежитлові» належить клас (код 1271) «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000 (постанова від 24.07.2024 у справі № 400/2283/20).
Так, як установив суд, ОСОБА_1 (позивач) є власником нежитлової будівлі (роділки на 96 корів) загальною площею 1357,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .
З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача про те, що нежитлова будівля - родилка на 96 корів загальною площею 1357,60 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 відноситься до об'єктів нерухомості, які належать до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», підклас 1271.1.
29 червня 2021 року Криничанською селищною радою було прийнято рішення №32-9/VIII «Про встановлення місцевих податків та зборів по Криничанській селищній раді». Цим рішенням установлені, зокрема, ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно з додатком 5. Ставки вводяться в дію з 01 січня 2022 року і поширюються, у тому числі, на населений пункт Маломихайлівка Криничанської селищної територіальної громади.
У додатку 5 до рішення вказано, що ставка податку на будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства (код 1271), будівлі для тваринництва (підкод 1271.1) встановлюється у розмірі 0,100 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Крім цього, у додатку 5 вказано, що ставка податку у розмірі 0,500% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року встановлюється за 1 квадратний метр по іншим нежитловим будівлям (нежитлові будівлі, нежитлові приміщення, нежитлові будинки, господарські будівлі, інші нежитлові будівлі).
Саме з розміру ставки податку 0,5% від мінімальної заробітної плати станом на 01 січня звітного (податкового року) і було розраховане відповідачем податкове зобов'язання за оскаржуваним у цій справі податковим повідомленням-рішенням, про що відповідач зазначив у своєму листі від 21.11.2023 №77259/6/04-36-24-16-11.
Проте, як зазначено вище, нежитлова будівля - родилка на 96 корів загальною площею 1357,60 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , відноситься до об'єктів нерухомості, які належать до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», підклас 1271.1, тому з огляду на рішення Криничанської селищної ради від 29.06.2021 №32-9/VIII, до вказаної нежитлової будівлі підлягає застосуванню ставка податку у розмірі 0,100 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Таким чином, позивачеві невірно розраховано розмір податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2018 року (справа №813/3274/17), повноваження щодо визначення суми грошових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є дискреційним повноваженням таких контролюючих органів. Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності рішення, передбаченим у Кодексі адміністративного судочинства України критеріям, не може підміняти контролюючий орган та перебирати на себе повноваження щодо застосування штрафу в іншому розмірі.
Таким чином, при неправомірному визначенні контролюючим органом суми грошових зобов'язань, відповідне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в повному обсязі, оскільки суд не уповноважений перебирати на себе дискреційні повноваження контролюючого органу з обчислення грошових зобов'язань.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Суд зазначає, що всі інші аргументи сторін досліджені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених висновків суду не спростовують.
У частині другій статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване у цій справі податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а також суперечить встановленим у справі обставинам, тому є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
За викладених обставин справи, наведених положень чинного законодавства, позовні вимоги у цій справі є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на зазначені норми процесуального закону, враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд зазначає про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.04.2023 №0226656-2416-0419 форми «Ф», прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за 2022 рік у розмірі 44122,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658).
Суддя Н.В. Кучугурна