16 вересня 2024 рокуСправа №160/12130/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
10.05.2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідачі), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 13.04.2022 року № 909190853613, згідно якого було переведено ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути заяву за призначенням/перерахунком пенсії від 08.08.2022 року ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV, про переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2019 - 2021 роки (абз. 3 ч. 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІУ), на підставі ч. 2 ст. 40, абз. 3 ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV, згідно заяви ОСОБА_1 за призначенням/перерахунком пенсії від 08.08.2022 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Луганській області з 22.05.2018 року та йому була призначена пенсія по інвалідності. 27.05.2020 року позивачу було проведено перерахунок пенсії по стажу та заробітній платі з 01.06.2020 року. 04.04.2022 року позивач звернувся з приводу питання щодо зміни виду його пенсії (з пенсії по інвалідності на пенсію за віком) із додаванням стажу та заробітної плати та застосуванням показника середньої заробітної плати за попередні три роки відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та йому повідомили в сервісному центрі, що у нього виникло право на такий перерахунок. Рішенням ГУ ПФУ в Закарпатській області від 13.04.2022 року № 909190853613 позивача переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Отримавши новий розмір пенсії, позивач повторно звернувся з питання перерахунку пенсії, та йому пояснили, що нова середня заробітна плата не була застосована при переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, в зв'язку з тим, що позивач не набув 24 місяці страхового стажу після проведення останнього перерахунку, тому на застосування нової середньої заробітної плати не має підстав. 09.05.2022 року позивач подав заяву від 20.04.2022 року про скасування (визнання недійсною) заяви на проведення зазначеного перерахунку від 04.04.2022 року та просив провести відрахування з його пенсії переплати, яка виникла з моменту проведення перерахунку. ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом від 11.05.2022 року за № 14308-9783/П-01/8-0400/22 повідомив, що на час подання заяви 04.04.2022 року страховий стаж позивача з 01.05.2020 року по 31.12.2021 року становить 1 рік 8 місяців та зазначив, що після останнього перерахунку позивачем не набуто повних 24 місяці страхового стажу, а тому підстав для застосування нової середньої заробітної плати, визначеної частиною другою статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком немає. Вважаючи рішення від 13.04.2022 року протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 року відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами з 31.05.2024 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та витребувані матеріали пенсійної справи позивача.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2024 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області було продовжено строк для подачі відзиву та витребувано належним чином завірену копію рішення від 13.04.2022 року № 909190853613, згідно якого було переведено ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.
09.08.2024 року в системі «Електронний суд» надійшло клопотання відповідача, в якому зазначено, що рішення від 13.04.2022 № 909190853613 Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не приймалось та повідомлено, що 07.06.2024 року ГУ ПФУ в Миколаївській області було прийнято рішення № о/р НОМЕР_1 , яким відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії згідно заяви від 03.06.2024 відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-IV
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 року було залучено до участі у справі як співвідовідача ГУ ПФУ в Закарпатській області, розгляд справи розпочато спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику) сторін за наявними у справі доказами з 30.08.2024 року.
ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, будучи належним чином повідомленим про наявність в провадженні суду справи, правом на подачу відзиву не скористався.
04.09.2024 року до суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Закарпатській області, згідно якого представник просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що на підставі заяви позивача від 04.04.2022 року та доданих до неї документів ГУ ПФУ в Закарпатській області було переведено позивача з пенсії по інвалідності на пенсію по віку, врахувавши стаж роботи позивача 1 рік 3 місяці відповідно до поданих документів. Представник відповідача також зазначив, що показник середньої заробітної плати для обчислення пенсії визначається на день призначення пенсії, а не при її перерахунку на виконання ст. 42 Закону України № 1058, з урахуванням додаткового набутого за 24 місяці страхового стажу. Лише якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу, після призначення пенсії незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата, визначена ч. 2 ст. 40 Закону 1058. У цій справі, має місце не первинне призначення пенсії, а перерахунок пенсій, який вже був проведений. Окрім того, заявляючи вимоги про зобов'язання відповідача перевести вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, позивач фактично спонукає суд перебрати на себе дискреційні повноваження Пенсійного фонду.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Луганській області та отримував пенсію по інвалідності, як інвалід ІІ групи від загального захворювання (рішенням пенсійного органу від 24.06.2019 року № 909190853613 призначено пенсію по інвалідності довічно, як працюючій особі).
На підставі заяви позивача 27.05.2020 року йому був проведений перерахунок пенсії по стажу та заробітній платі з 01.06.2020 року.
04.04.2022 року позивач звернувся із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком із додаванням стажу та заробітної плати та застосуванням показника середньої заробітної плати за попередні три роки відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивачем до позовної заяви додана копія рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 року по справі № 360/93/23, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16.08.2023 року.
Так, рішенням Луганського окружного адміністративного суду встановлено, що подана позивачем 04.04.2022 року заява засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Закарпатській області, яке 13.04.2022 року прийняло рішення № 909190853613 про переведення позивача з 04.04.2022 року з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
20.04.2022 року позивач подав заяву про скасування (визнання недійсною) заяви від 04.04.2022 року та просив провести відрахування з його пенсії переплати, яка виникла з моменту проведення перерахунку.
Листом від 11.05.2022 року за № 14308-9783/П-01/8-0400/22 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомив позивача, що на час подання заяви 04.04.2022 року його страховий стаж з 01.05.2020 року по 31.12.2021 року становив 1 рік 8 місяців та після останнього перерахунку позивачем не набуто повних 24 місяці страхового стажу, а тому підстав для застосування нової середньої заробітної плати, визначеної частиною другою статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком немає.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду по справі № 360/93/23 також встановлено наступне.
09.05.2022 позивач звернувся до відділу обслуговування громадян № 8 (сервісного центру) ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію по інвалідності, в якій наполягав на скасуванні заяви від 04.04.2022 року з відрахуванням переплати.
За принципом екстериторіальності заява позивача від 09.05.2022 року була розглянута та рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 10.05.2022 року № 909190853613 позивача переведено з 09.05.2022 року з пенсії за віком на пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV. Страховий стаж 42 років 05 місяців 05 днів.
08.08.2022 року позивач звернувся до відділу обслуговування громадян № 8 (сервісного центру) ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. В заяві позивач просив перерахувати пенсію.
09.08.2022 року за № 909190853613 рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області, який за принципом екстериторіальності розглянув заяву позивача від 08.08.2022 року, останнього переведено з 08.08.2022 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
Звертаючись 10.05.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 13.04.2022 року № 909190853613, згідно якого було переведено позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.
Разом з тим, зі змісту рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 року та з відзиву ГУ ПФУ в Закарпатській області вбачається, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області оскаржуване рішення не приймалося.
За принципом екстериторіальності заяву позивача від 04.04.2022 року було розглянуто ГУ ПФУ в Закарпатській області, яке 13.04.2022 року і прийняло рішення № 909190853613 про переведення позивача з 04.04.2022 року з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, яке позивачем оскаржується в цій справі.
Отже, спір виник з приводу скасування рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області про переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та щодо зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача від 08.08.2022 року.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Далі- Закон № 1058- IV), документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України № 1058- IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ст. 10 Закону України № 1058- IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один вид пенсії, за її вибором.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закон № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:
Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України № 1058- IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
11.10.2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», підпунктом 27 п. 19 якого внесено зміни до розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Згідно п. 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.
У пункті 4-4 розділу зазначено, що з 1 жовтня 2017 по 31 грудня 2017 при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
З 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.
З наданих позивачем доказів вбачається, що 04.04.2022 року ним була подана заява про перехід на інший вид пенсії (за віком), за результатами розгляду якої, 13.04.2022 року ГУ ПФУ в Закарпатській області прийнято рішення № 909190853613 та здійснено переведення.
Не погодившись із розміром суми пенсії, 20.04.2022 року позивач подав заяву на ім'я начальника УПФ м. Кам'янське, в якій просив визнати його заяву від 04.04.2022 року на перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком помилково поданою та недійсною, у зв'язку з тим, що при перерахунку пенсії йому не було застосовано нову середню заробітну плату по Україні за 2019-2021 роки.
Позивач також зазначив, що на прийомі його не повідомили спеціалісти, що для застосування середньої заробітної плати йому не вистачає 4 місяці страхового стажу.
Після сплати підприємством, де працював позивач, страхових внесків, він має намір звернутися із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію по інвалідності. Просив також надати реквізити для повернення переплати, за результатами переведення його на пенсію за віком.
В подальшому, 09.05.2022 року позивачем подана повторна заява про перехід на інший вид пенсії ( по інвалідності), в якій він зазначив, що наполягає на скасуванні заяви від 04.04.2022 року та переплату просить відрахувати згідно законодавства України.
Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 10.05.2022 року № 909190853613 заява від 09.05.2022 року задоволена здійснено переведення позивача з пенсії за віком на пенсію за інвалідністю.
Листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 11.05.2022 року № 14308-9783/П-01/8-0400/22 позивача повідомлено, що після останнього перерахунку пенсії ним не набуто повних 24 місяці страхового стажу, а тому відсутні підстави для застосування нової середньої заробітної плати при переході з пенсії по інвалідності на пенсію а віком.
Втретє, 08.08.2022 року позивачем подана заява про перехід на інший вид пенсії (за віком), в якій він зазначив, що просить перерахувати пенсію за новою галузевою. Ця заява також була розглянута ГУ ПФУ в Донецькій області 09.08.2022 року за № 909190853613 та здійснено переведення з пенсії за інвалідністю на пенсію за віком.
13.09.2022 року позивачем був надісланий лист до ПФУ з приводу зміни виду його пенсії та скасування заяви від 04.04.2022 року.
22.09.2022 року позивачу була надана відповідь ГУ ПФУ в Луганській області № 3381-3810/П-02/8-1200/22, в якій зазначено, що станом на 04.04.2022 року не було відпрацьовано 24 місяці страхового стажу після попереднього перерахунку, а із заявою від 08.08.2022 року позивач вже вдруге звернувся за переведенням, а тому не має підстав для застосування середньої заробітної плати відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058 згідно заяви від 08.08.2022 року .
Посилання позивача в заяві від 20.04.2022 року та заяві від 09.05.2022 року про необхідність скасування заяви від 04.04.2022 року, оскільки його ввів в оману спеціаліст пенсійного органу щодо наявності права на перерахунок пенсії із застосування нової середньої заробітної плати, суд оцінює критично, оскільки нормами чинного пенсійного законодавства не передбачено право позивача на відкликання або скасування заяви про переведення на інший вид пенсії.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року № 22-1 в додатку 7 передбачена Пам'ятка пенсіонеру, яка містить вичерпний перелік прав позивача, як пенсіонера, зокрема, подавати звернення щодо питань пенсійного забезпечення відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та запити на інформацію відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», отримувати консультації та роз'яснення щодо застосування законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, пенсійне забезпечення.
Позивачем не надано доказів, що він звертався за консультацією та отримав роз'яснення щодо наявності у нього права на перерахунок пенсії із застосуванням нової заробітної плати.
В поданій 04.04.2022 року заяві про переведення на пенсію за віком позивач вказав у розділі «Оцініть якість обслуговування» у всіх рядках «відмінно», що спростовує посилання позивача на не роз'яснення спеціалістом пенсійного органу 04.04.2022 року негативних наслідків переходу на інший вид пенсії за умови відсутності у позивача необхідного страхового стажу.
Таким чином, суд доходить висновку, що відсутні підстави для визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 13.04.2022 року № 909190853613, згідно якого було переведено ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, оскільки порушень під час прийому заяви від 04.04.2022 року та прийняття рішення не встановлено.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути заяву за призначенням/перерахунком пенсії від 08.08.2022 року ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV, про переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2019 - 2021 роки, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні цих вимог, з огляду на те, що заява від 08.08.2022 року була розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Донецькій області (рішення від 09.08.2022 року за № 909190853613), і в цій справі це рішення не є предметом спору та доказів того, що воно скасоване в судовому порядку також не надано.
Підводячи підсумок викладеному, суд вважає необхідним, відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що ці витрати не відшкодовуються за рахунок відповідача, з огляду на відмову в позові.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець