Справа № 456/2914/24
Провадження № 3/456/1526/2024
іменем України
22 серпня 2024 року місто Стрий
Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Гула Л. В. , розглянувши матеріали, які надійшли зі Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 25.05.2024 о 01 год. 01 хв. в м. Стрию Львівської області по вул. Яківа керував транспортним засобом «Renault Twingo», н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка не відповідає обстановці, зміна забарвлення кольору обличчя, почервоніння обличчя, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім цього, ОСОБА_1 25.05.2024 о 01 год. 01 хв. в м. Стрию Львівської області по вул. Яківа, керуючи транспортним засобом «Renault Twingo», н.з. НОМЕР_1 , був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, при зміні інтервалу не переконався, що це буде безпечно і не створить небезпеки чи перешкоди іншим учасникам руху, не вибрав безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив наїзд на приміщення АЗК «UPG» № 137, внаслідок чого заподіяно матеріальних збитків, а транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень, чим порушив п. 1,5, 2.3б, 10.1, 12.1, 12.3, 13.1 ПДР, вчинивши правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Крім цього, ОСОБА_1 25.05.2024 о 01 год. 01 хв. в м. Стрию Львівської області по вул. Яківа, керуючи транспортним засобом «Renault Twingo», н.з. НОМЕР_1 , будучи причетним до ДТП, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив вимоги п. 2.10а ПДР, вчинивши правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
ОСОБА_1 на виклики суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідно до положень ст. 268, 277-2 КУпАП, про причини неявки не повідомив.
Зважаючи на викладене, судом вирішено провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , що не суперечить правовим приписам ч. 2 ст. 268 КУпАП.
До вказаних висновків суд дійшов, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року в справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Вирішуючи питання про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , суд враховує, що останній був добре обізнаний з фактом складення на нього протоколів про адміністративні правопорушення за ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Слід звернути увагу на той факт, що останній не заявляв жодних клопотань до суду про витребування доказів, виклик свідків і не висловлював своїх міркувань щодо законності складення на нього протоколів.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, суд вважає, що слід вирішити справу за відсутності ОСОБА_1 та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколів про адміністративні правопорушення.
Вивчивши протоколи про адміністративні правопорушення та дослідивши долучені до них матеріали, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 , ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до диспозиції ст. 122-4 КУпАП адміністративним правопорушенням є залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до диспозиції ст. 124 КУпАП адміністративним правопорушенням є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно з п. 1.5 Правил дорожнього руху дії або бездіяльність учасників дорожнього руху не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Згідно з п. 2.3б Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п. 2.10а Правил дорожнього руху в разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Згідно з п. 10.1 Правил дорожнього руху перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно з п. 12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно з п. 12.3 Правил дорожнього руху у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди
Згідно з п. 13.1 Правил дорожнього руху водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху передбачає, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, однак ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності, відмовився від проходження такого огляду у встановленому законом.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Вина ОСОБА_1 у вчинених правопорушеннях доведена протоколом серії ААД № 822516 від 25.05.2024; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеним у присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; розпискою ОСОБА_4 від 25.05.2024 про отримання автомобіля «Renault Twingo», н.з. НОМЕР_1 , та зобов'язання досавити його за місцем проживання ОСОБА_1 ; письмовими поясненнями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 25.05.2024; протоколом серії ААД № 822569 від 25.05.2024; схемою місця ДТП, яка сталася 25.05.2024; протоколом серії ААД № 822517 від 25.05.2024; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ББА № 594930 від 25.05.2024; відеозаписом, які підтверджують обставини, викладені в протоколах про адміністративні правопорушення.
Вищевикладені докази є належними та допустимими, а в своїй сукупності достатніми.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані як адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122-4, ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд враховує характер вчинених ним правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини у вчинених правопорушеннях, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка доведена повністю, а тому відносно ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення на підставі ст. 36 КУпАП в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП як за більш серйозне правопорушення з числа вчинених у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Застосоване судом до ОСОБА_1 адміністративне стягнення є необхідним для досягнення мети, визначеної ст. 23 КУпАП.
Керуючись ст. 23, 33, 36, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути зі ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Л.В.Гула