Справа № 455/1799/23
Провадження № 1-кп/455/89/2024
17 вересня 2024 року м. Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12023141320000077 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 307, частиною 2 статті 307, частиною 1 статті 317, частиною 1 статті 309 КК України,
В провадженні Старосамбірського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 307, частиною 2 статті 307, частиною 1 статті 317, частиною 1 статті 309 КК України, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023141320000077.
Прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів до обвинуваченого ОСОБА_5 з визначенням застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 грн. Клопотання мотивує тим, що на даний час продовжують існувати підстави та ризики, передбачені статтею 177 КПК України, відомості про які були здобуті під час досудового розслідування, тому вважав, що інші запобіжні заходи, не пов'язані з триманням під вартою, не здатні запобігти вказаним ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечувала. Вказала, що ризики, зазначені прокурором у клопотанні про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не є ризиками у розумінні статті 177 КПК України. Також, зауважила, що матеріали кримінального провадження досліджені, а свідки по кримінальному провадженню допитані, тому обвинувачений не зможе ніяким чином вплинути на свідків та вчинити на них тиск. Крім того, адвокат ОСОБА_4 просила суд зменшити розмір застави, який зазначає прокурор у клопотанні, оскільки, визначений раніше в ухвалах суду розмір застави, є непосильним для майнового стану обвинуваченого, який вже тривалий час перебуває під вартою та не має можливості внести визначену суму коштів, що призводить до безальтернативного тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав думку свого захисника.
Вирішуючи питання за заявленим клопотанням про продовження до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ухвалою Старосамбірського районного суду Львівської області від 23.07.2024 відносно ОСОБА_5 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, по 20.09.2024 включно.
Згідно відомостей, вказаних прокурором у клопотанні про продовження запобіжного заходу, під час досудового розслідування здобуто відомості про наявність процесуальних ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які на даний час продовжують існувати, а саме: ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких та за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, останній не має офіційного місця роботи, відсутні міцні соціальні зв'язки; перебуваючи на волі може вчинити інші кримінальні правопорушення, зокрема продовжити вчиняти незаконний збут наркотичних засобів або вчиняти злочини проти власності, з метою задоволення своїх побутових потреб, а також може переховуватись від суду, оскільки не має стійких соціальних зв'язків, а тому вважаю за необхідне, продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши позицію сторін та дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку, щодо необхідності продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України, для застосування відносно обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. На даний час наявні підстави вважати, що заявлені ризики зменшилися, проте продовжують існувати обставини, якими вони обумовлені.
Так, судом враховано характер вчинених ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, які полягають у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів, вчиненому повторно, тобто, у кримінальному правопорушенні, передбаченому частинами 1, 2 статті 307 КК України; в організації, утриманні місця для незаконного вживання, наркотичних засобів, а також надання приміщення з цією метою, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 317 КК України, а також у незаконному зберіганні психотропної речовини без мети збуту, тобто, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 309 КК України; що ОСОБА_5 згідно статті 89 КК України вважається особою раніше не судимою; тяжкість покарання, що може загрожувати обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих йому злочинах у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, що свідчить про реальне існування ризиків того, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може вчинити одну із дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, зокрема вчинити інший злочин, чи спробувати переховуватися від суду.
Також суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення «Лабіта проти Італії», відповідно до якого питання розумності строків тримання особи під вартою вирішуються судом, зважаючи на наявність дійсного публічного інтересу у триманні особи під вартою, що переважає над приватним правом особи на особисту недоторканність.
Згідно з частиною 1 статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до правової позиції, наведеної у Постанові Верховного Суду від 14.02.2019 у справі №383/546/15-к суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права сторін у справі, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що, зокрема, метою запобіжного заходу є подальший розгляд справи судом, який повинен підтвердити або спростувати підозру, що була підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, для запобігання вказаним вище ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, та враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені статтею 2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинуваченого, превалює над принципом поваги до свободи особистості, а також виходячи з міркувань забезпечення доступності обвинуваченого під час судового розгляду кримінального провадження, суд вважає виправданим тримання обвинуваченого під вартою та недостатнім застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу.
За наведених обставин обвинуваченому доцільно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з метою забезпечення його належної поведінки під час розгляду справи і запобігання уникнення правосуддя, що буде виправданим та відповідатиме Закону.
Згідно вимог частини 3 статті 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до положень частини 5 статті 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вирішуючи питання про розмір застави, суд, з урахуванням обставин кримінального провадження, зокрема, того, що свідки по справі допитані, матеріали кримінального провадження досліджені, вважає можливим зменшити обвинуваченому розмір застави з 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з огляду на майновий стан обвинуваченого, те, що останній офіційно не працевлаштований, тривалий термін перебування обвинуваченого під вартою та відсутність можливості у обвинуваченого внести заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що, в свою чергу, робить тримання під вартою безальтернативним запобіжним заходом.
При цьому, у разі внесення застави у розмірі, визначеному в ухвалі, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені статтею 194 КПК України.
Керуючись статтями 176-178, 314-316, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто з 17 вересня 2024 року до 15 листопада 2024 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 50 (п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень 00 копійок.
В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.
У разі внесення застави у розмірі, визначеному в ухвалі, зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до суду, а також покласти на обвинуваченого наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити, що згідно з положеннями частини 7 і частини 8 статті 182 КПК України, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Строк дії даної ухвали встановити до 15 листопада 2024 року включно.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити у два місяці з дня внесення застави.
Копію ухвали направити для відома начальнику Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)».
Копію даної ухвали негайно після її оголошення вручити ОСОБА_5 .
Виконання даної ухвали доручити ВП №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 .
Ухвала суду щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1