Справа № 452/3605/22
про залишення позовної заяви без руху
06 вересня 2024 року м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Кущ Т.М.,
при секретарі судового засідання Роман Л.І.,
за відсутності осіб, які повинні брати участь у справі,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Самбірського міськрайонного суду Львівської області цивільну справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін без їх виклику за позовом ОСОБА_1 до Державного торговельно-економічного університету (далі - ДТЕУ) про стягнення недоплаченої заробітної плати та компенсації за затримку виплати заробітної плати , -
29 листопада 2022 року ОСОБА_1 , з урахуванням поданої 05 січня 2023 року уточненої заяви, звернувся до суду з вищевказаним позовом до Відокремленого структурного підрозділу «Харківського торговельно-економічного фахового коледжу» ДТЕУ (далі - ВСП «ХТЕФ» ДТЕУ), в якому прохав стягнути з відповідача недоплачену суму заробітної плати та суму компенсації за затримку виплати заробітної плати. Крім того, у заяві позивач просить стягнути з відповідача суму понесених судових витрат.
Ухвалою суду від 02 грудня 2022 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення виявлених недоліків.
Ухвалою суду від 06 січня 2023 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Разом з тим за заявою позивача, ухвалою суду від 03 травня 2023 року, було замінено неналежного відповідача ВСП «ХТЕФ» ДТЕУ на належного - ДТЕУ.
Учасники справи про дату, час і місце розгляду справи по суті, призначеного на 06 вересня 2024 року, повідомлені належним чином, заяви із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін не подали.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до п.11 ст.187 ЦПК України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у стст.175,177 ЦПК України, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Так, позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пп.3-5 ч.3 ст.175 ЦПК України).
Приписами пунктів 3,4 частини 3 ст.175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що підлягають стягненню чи оспорюється; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Згідно з ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази заявник може додати до заяви копії відповідних доказів).
На виконання вимог пп.3-5 ч.5 ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Так, під час підготовки до написання рішення, при оцінці зазначених позивачем фактів та перевірки їх доказами було з'ясовано, що позивач 29 листопада 2022 року звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі викладача у розмірі 24 649 грн. 00 коп. та середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні у розмірі 63 846 грн. 00 коп., а всього 88 495 грн. 00 коп.. Згодом, 03 квітня 2024 року позивачем було уточнено позовні вимоги та додано свій розрахунок заборгованості, яка складає загальну суму 78 172 грн. 64 коп., з яких заборгованість по заробітній платі викладача 14326 грн. 64 коп., недоплата за червень 6308 грн. 00 коп. та компенсація за затримку виплати 63846 грн. 00 коп.. У подальшому, позивач у своїй відповіді на відзив, поданій 02 травня 2023 року, зазначає ще іншу загальну суму до стягнення, яка складає 76 838 грн. 42 коп., де вже зазначає також про недоплату йому заробітної плати як юрисконсульту.
Разом з тим слід зауважити, що у всіх своїх проведених розрахунках, позивач кожен раз використовує різні формули розрахунку, а проведені розрахунки середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суперечать «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року із відповідними змінами.
Крім того, у своєму позові ОСОБА_1 просить суд, зокрема, стягнути з відповідача недоплачену суму заробітної плати, а також середній заробіток за час затримки із розрахунку, проте обґрунтовану суму, підтверджену належними доказами, суму середнього заробітку та його обґрунтований розрахунок (зокрема за який період він підлягає стягненню та з урахуванням яких сум) останній не наводить, так само як і не зазначає точної дати виплати йому заборгованості по заробітній платі, що позбавляє суд можливості (в тому числі самостійно) провести розрахунок середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Згідно з ч.1 ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, а нормами ст.46 Конституції України передбачено право на соціальний захист, що включає право на забезпечення безробіття з незалежних від них обставин.
Відповідно до ч.5 ст.97 Кодексу Законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути
виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Разом з тим, враховуючи, що позивачем станом на сьогодні не визначено остаточної ціни позову з посиланням на відповідні розрахунки, які б підтверджувались відповідними доказами, суд зберігаючи об'єктивність і неупередженість не в змозі належним чином надати оцінку правовідносинам, котрі склалися між позивачем та відповідачем з приводу невиплати та несвоєчасної виплати заробітної плати та інших платежів.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам цивільно-процесуального закону.
За таких обставин, враховуючи, що відповідачем оспорюється сума до можливого стягнення, суд пропонує позивачу усунути недоліки позовної заяви, а саме, визначитись із ціною позову та подати до суду обґрунтований розрахунок сум, що стягується чи оспорюється за конкретний період, підтверджених належними та допустимими доказами.
Відповідно до стст.185,187 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, спосіб і строк усунення виявлених недоліків.
На підставі викладеного, керуючись стст.185,187 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного торговельно-економічного університету про стягнення недоплаченої заробітної плати та компенсації за затримку виплати заробітної плати, - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків в межах 5 (п'яти) днів з дня вручення ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.М. Кущ