Справа №463/2590/24
Провадження №1-кп/463/350/24
іменем України
03 вересня 2024 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
та представника потерпілого ОСОБА_6
у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Львові, розглянувши обвинувальний акт та угоду про примирення між обвинуваченим та потерпілим в кримінальному провадженні №12023141360003421 від 08.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, суд -
обвинувачений ОСОБА_4 , 07 грудня 2023 приблизно о 20 год. 20 хв. керуючи технічно справним автомобілем марки «RENAULT KANGOO», р.н. НОМЕР_1 «ТРАНССМ», рухаючись по вул. Пластова у напрямку до вул. Бескидська що у м. Львові на прямій ділянці дороги порушив чинні вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, а саме: Розділ 1 п.п. 1.2, 1.5 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху»); Розділ 2 п.п. 2.3 б) д), 2.9 а); Розділ 10 п.п.10.1; Розділ 11 п.п. 11.3; Розділ 12 п.п. 12.4, 12.9.б; які виразились в тому, що він керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, згідно висновку експерта (1,96% проміле), проявив неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, рухаючись в межах населеного пункту, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати транспортний засіб, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, без причин технічного характеру здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, що призвело до зіткнення із зустрічним автомобілем марки «RENAULT KANGOO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 .
В результаті порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_4 , водій автомобіля марки «RENAULT KANGOO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_7 отримав наступні тілесні ушкодження: перелом фронтальної стінки лобної пазухи праворуч, перелом стінок решітчастого лабіринту, перелом нижньої стінки правої орбіти зі зміщенням та пролабуванням пара орбітальної клітковини в праву гайморову пазуху, перелом передньої стінки гайморової пазухи праворуч зі зміщенням фрагментів, перелом медіальної та латеральної стінки правої гайморової пазухи без значного зміщення, перелом кісток носа із незначним зміщенням, перелом носової перегородки, які згідно висновку експерта відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, під час керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286-1 КК України.
В підготовче судове засідання представлено угоду про примирення між потерпілим ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 , в якій, зокрема, зазначено її сторони, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті, частини статті Закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення, наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.
Даним кримінальним правопорушенням потерпілому ОСОБА_7 завдано матеріальної та моральної шкоди, яка відшкодована обвинуваченим ОСОБА_4 добровільно в повному обсязі, зазначене підтверджено у судовому засіданні обвинуваченим та потерпілим. Потерпілий не має жодних претензій до обвинуваченого щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, про що також подано відповідну заяву потерпілого.
Сторони узгодили міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286-1 КК України із застосуванням ст.69 КК України у вигляді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одну тисячу) грн. 00 коп. без позбавленням права керувати транспортними засобами.
В угоді також передбачені наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України та наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
В судовому засіданні обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, в обсязі пред'явленого обвинувачення, у вчиненому щиро розкаявся, зазначив, що він цілком розуміє характер інкримінованого йому обвинувачення за ч. 1 ст. 286-1 КК України, розуміє надані йому законом права і наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, згоден з видом покарання, яке до нього буде застосовано, якщо угода про примирення буде затверджена, просив затвердити вказану угоду.
Представник потерпілого в судовому засіданні пояснив, що потерпілому цілком зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, та просив затвердити зазначену угоду, вважаючи, що визначене нею покарання є достатнім для обвинуваченого, який моральну та матеріальну шкоду відшкодував потерпілому добровільно в повному обсязі, а також надавав йому матеріальну допомогу на проведення медичного огляду та лікування. Також представник потерпілого просить вирішити питання затвердження угоду у відсутності потерпілого, враховуючи подану ним заяву про проведення засідання без його участі та поважність причин неявки в перебування в складі збройних сил України.
Прокурор в судовому засіданні заперечила проти затвердження вказаної угоди про примирення, не погоджується з визначеним сторонами покаранням.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення суд виходить з наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до ч.3 ст.474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені ч.5 ст. 474 КПК України, зокрема, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом або захищатись самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.
Судом також з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_8 цілком розуміє наслідки укладання та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, наслідки невиконання угоди, визначені ст. 476 КПК України.
Судом з'ясовано, що потерпілий цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, визначені ст. 476 КПК України.
Суд також переконався, що укладення угоди про примирення сторонами є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Судом встановлено, що угода відповідає закону, вимогам КПК України, КК України.
Відповідно до ст.66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданих збитків, надання матеріальної допомоги на проведення медичного огляду та лікування.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
Суд, перевіривши угоду встановив, що вона складена відповідно до вимог ст. 471 КПК України, її умови не суперечать вимогам КПК України та КК України, а також інтересам суспільства, не порушують прав свобод чи інтересів сторін або інших осіб, узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України.
Постановляючи даний вирок судом також враховуються рекомендації викладені в п.12 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» від 11.12.2015 № 13, згідно з якими :
Сторони угоди (незалежно від її виду) зобов'язані, крім іншого, узгоджувати міру покарання та звільнення від його відбування з випробуванням (якщо домовленості щодо такого звільнення мали місце та сторони дійшли згоди).
Домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність. Зокрема, сторони мають узгоджувати покарання, враховуючи:
- ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання (п. 3 ч. 1 ст. 65 КК). За наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного сторони угоди з огляду на положення статей 65, 75 КК мають право, використовуючи положення ст. 69 КК, узгоджувати: а) основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, або б) інше основне покарання, більш м'який його вид, не зазначений у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК за цей злочин; в) не визначати додаткове покарання, передбачене у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК як обов'язкове.
Виходячи з викладеного, заслухавши учасників судового розгляду та дослідивши матеріали провадження, приймаючи до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, його ступінь тяжкості, наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, суд дійшов висновку про необхідність затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами основного покарання у виді штрафу у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 гривень без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Питання про речові докази належить вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, а питання щодо скасування арешту майна - відповідно до ст. 174 КПК України.
У провадженні наявні документально підтверджені витрати на залучення експерта, питання щодо яких належить вирішити відповідно до ч.2 ст.124 КПК України.
Керуючись ст.ст.370, 371, 373, 374, 475, 476 КПК України, ст.289 КК України, суд -
затвердити угоду про примирення, укладену між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань 08.12.2023, №12023141360003421 за ч.1 ст.286-1 КК України.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 3 000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень 00 коп, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 26883 (двадцять шість тисяч вісімсот вісімдесят три) гривні 44 копійки витрат на залучення експерта.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суд м. Львова від 12.12.2023 на автомобіль марки «RENAULT KANGOО», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 22.07.2021, зареєстрований на ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 та на автомобіль марки «RENAULT KANGOО», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , виданого 15.01.2022, зареєстрований на ТОВ «ТРАНС С.М.», за адресою: АДРЕСА_3 - скасувати.
Речові докази:
?автомобіль марки «RENAULT KANGOО», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 22.07.2021, зареєстрований на ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - повернути власнику;
?автомобіль марки «RENAULT KANGOО», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , виданого 15.01.2022, зареєстрований на ТОВ «ТРАНС С.М.» - повернути власнику.
Вирок суду може бути оскаржений в порядку та з підстав передбачених ч.3 ст.394 КПК України протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення.
Вирок суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору, потерпілому.
Суддя ОСОБА_1