Ухвала від 16.09.2024 по справі 334/7454/24

Дата документу 16.09.2024

Справа № 334/7454/24

Провадження № 1-кс/334/2371/24

УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна

16 вересня 2024 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024082020000032, внесеному 10.09.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною першою статті 289, частиною третьою статті 358 КК України,

встановив:

слідчому судді надійшло клопотання слідчого ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_4 , в якому слідчий просить накласти арешт на Акт огляду від 23.02.2024, Акт технічного стану від 23.02.2024, Акт приймання-передачі від 23.02.2024, Витяги про перевірку авто та копія свідоцтва т/з, Договір комісії від 23.02.2024, Договір купівлі-продажу від 24.02.2024, Копії документів та розписка, Заява про продаж від 23.02.2024, які були добровільно видані ОСОБА_5 .

Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась. Подала заяву, в якій просить розглянути клопотання з її відсутністю.

Володілець майна ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, була повідомлена належним чином про дату, час і місце розгляду клопотання.

Представник володільця майна адвокат ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився. Подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій просив відмовити у задоволенні клопотання.

У зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, що відповідає положенням частини четвертої статті 107 КПК України.

Дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: (1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; (2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; (3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; (4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Положеннями частини другої статті 168 КПК України передбачено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Відповідно до положень статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, що передбачено в частині першій статті 98 КПК України.

Слідчим здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42024082020000032, внесеного 10.09.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною першою статті 289, частиною третьою статті 358 КК України. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснює Дніпровська окружна прокуратура міста Запоріжжя.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи підробили офіційні документи, що призвело до перереєстрації права власності на автомобіль «Honda Insight», у кузові білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_7 Невстановлена особа, шляхом вільного доступу незаконно заволоділа автомобілем «Honda Insight», у кузові білого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_7 , чим завдала останньому майнову шкоду.

Допитаний у якості потерпілого ОСОБА_7 пояснив, що у листопаді 2021 року ним за власні кошти було придбано автомобіль «Honda Insight» у кузові білого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , розмитнення, реєстрація та оформлення також було за рахунок потерпілого. Після чого потерпілий передав вказаний автомобіль у користування своїй донці ОСОБА_8 та її чоловіку ОСОБА_9 , які користувались автомобілем. З квітня місяця 2024 року подружжя знаходяться у стані розлучення. У квітні 2024 року потерпілий помітив, що у мобільному додатку «Дія» зник його документ, а саме свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіля «Honda Insight» д.н.з. НОМЕР_2 , з «Телеграм» бот-каналу «ОпенДатаЮА» потерпілому стало відомо, що 28.02.2024 автомобіль перереєстрований на нового власника - ОСОБА_10 , який є товаришем його зятя ОСОБА_9 . Також потерпілому стало відомо, що зміна власника авто відбулась на підставі договору купівлі-продажу оформленому ФОП « ОСОБА_11 ». Зі слів потерпілого ніяких правочинів, щодо вказаного автомобіля він не вчиняв. Потерпілому відомо, що вказаним автомобілем на разі користується його зять ОСОБА_9 , місце знаходження автомобіля потерпілому не відомо.

Допитана у якості свідка ОСОБА_8 пояснила, що вона розлучається зі своїм чоловіком ОСОБА_9 . У 2021 році її батьком ОСОБА_7 було придбано автомобіль «Honda Insight» д.н.з. НОМЕР_2 , який зареєстрований на її батька, користувався автомобілем її чоловік ОСОБА_9 . У квітні 2024 року їй стало відомо, що згідно договору купівлі-продажу вказаний автомобіль був проданий та переоформлений на ім'я ОСОБА_10 , але користується ним ОСОБА_12 . Також їй відомо, що договір купівлі-продажу оформлювався ФОП « ОСОБА_11 » без згоди та участі її батька, власника автомобіля ОСОБА_7 .

Опитаний ОСОБА_9 пояснив, що він розлучається зі своєю дружиною ОСОБА_8 . Приблизно у 2021 році йому товариш на ім'я ОСОБА_13 запропонував придбати авто «Honda Insight», у кузові білого кольору, ОСОБА_9 особисто передав ОСОБА_13 гроші за автомобіль, потім потрібно було їхати до м. Харків, щоб зняти авто з реєстрації та оформити в Україні, було прийнято рішення, що поїде оформлювати авто ОСОБА_8 та її батько ОСОБА_7 , таким чином авто було оформлено на ОСОБА_7 , оскільки не вистачало грошей на купівлю авто, ОСОБА_9 узяв борг у свого товариша ОСОБА_10 5000 доларів США. 23.02.2024 було вирішено продати автомобіль «Honda Insight», у кузові білого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , за документами право власності належить ОСОБА_7 , про те, що автомобіль буде проданий покупцю ОСОБА_10 за договором купівлі- продажу між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , знали ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . З метою переоформлення автомобіля та його продажу ОСОБА_8 та ОСОБА_14 приїхали до Сервісного центру МВС, бул. Портовий, 12, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 приїхали пізніше. Приблизно об 11:00 у офіс ФОП «ОСОБА_11» пішли ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , після чого через деякий час до авто підійшов ОСОБА_10 та сказав, що авто переоформили на нього. Далі ОСОБА_9 домовився з ОСОБА_10 , що керувати авто буде ОСОБА_15 , після лютого 2024 року, ніхто не мав претензій щодо автомобіля, усім було відомо де він знаходиться та кому проданий.

Опитана ОСОБА_5 пояснила, що 23.02.2024 у денний час до неї звернувся ОСОБА_7 (продавець), надав усі свої особисті документи, також свідоцтво на право власності автомобіля № НОМЕР_3 «Honda Insight» д.н.з. НОМЕР_2 , документи були оригінали, вона їх перевірила, також у цей же день, разом з ОСОБА_7 (продавцем) був покуцець, а саме ОСОБА_10 , він також надав оригінали документів, вони між собою спілкувались. Після перевірки ОСОБА_5 було складено договір комісії, сума вартості автомобіля була вказана середня за їх усною домовленістю, становила 120 000 грн. Його підписав продавець ( ОСОБА_7 ). Також було складено акт технічного стану т/з, його підписує продавець ( ОСОБА_14 ). Далі вже датовано дату 24.02.2024 та складено договір купівлі - продажу автомобіля «Honda Insight» д.н.з. НОМЕР_2 , де продавцем був ОСОБА_7 , а покупцем ОСОБА_10 (договір підписує лише покупець), за її присутності усі документи були підписані, також було складено акт огляду реалізованого майна, який також підписує покупець, фізично автомобіль вона не бачила, передачу грошей також здійснювали без її участі, тільки перед підписами спитала чи добровільно покупець-продавець здійснюють продаж, на що обидва клієнти дали особисто згоду. Після угоди 23.02.2024 ОСОБА_5 одразу надала покупцю ОСОБА_10 увесь пакет документів оригіналів, для подальшої перереєстрації автомобіля. У інвентарній справі також залишаються оригінали вказаних документів, також у справі зберігаються копії документів осіб (завірені особами власноруч) копія паспорту, інн, свідоцтва про право власності т/з. Приблизно наприкінці квітня 2024 року до ОСОБА_5 звернулась дівчина на ім'я ОСОБА_16 (пізніше вона дізналась, що це донька ОСОБА_17 ), яка зчиняла у офісі ґвалт, звинувачувала ОСОБА_5 у підробці документів, також що продаж автомобіля «Honda Insight» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить її батьку ОСОБА_7 здійснювався без його участі, також казала, що ОСОБА_9 шахрай та ошукав її та її батька, а за допомогою послуг ФОП « ОСОБА_11 » була здійснена шахрайська схема. Зі слів ОСОБА_5 при складанні документів ОСОБА_7 був присутній особисто та не заперечував купівлю-продаж, підписував власноручно усі необхідні документи, також особисто був присутній ОСОБА_18 , який підписував документи та отримав їх. Далі конфлікт було більш-менш з'ясовано та ОСОБА_16 запропонувала написати пояснення від батька про те, що він не має претензій до договору купівлі - продажу автомобіля «Honda Insight» д.н.з. НОМЕР_2 , була написана від імені ОСОБА_7 розписка-пояснення, про те, що він претензій до договору купівлі-продажу не має та до ФОП « ОСОБА_11 » претензій не має. Підпис на розписці поставив власноручно ОСОБА_7 , цю розписку ОСОБА_5 підшила до інвентарної справи до оригіналів документів, які зберігаються у неї.

На запит слідчого від 11.09.2024 ФОП « ОСОБА_11 » добровільно видала оригінали документів, складені при здійсненні оформлення договору купівлі- продажу автомобіля «Honda Insight» д.н.з. НОМЕР_2 , де продавцем був ОСОБА_14 , а покупцем ОСОБА_10 , а саме: Акт огляду від 23.02.2024, Акт технічного стану від 23.02.2024, Акт приймання-передачі від 23.02.2024, Витяги про перевірку авто та копія свідоцтва т/з, Договір комісії від 23.02.2024, Договір купівлі-продажу від 24.02.2024, Копії документів та розписка, Заява про продаж від 23.02.2024, усього сторінки інвентарної справи з 240 по 252 (включно) на 12 арк.

Опитаний ОСОБА_10 пояснив, що у нього є товариш ОСОБА_9 , який приблизно 3-4 роки тому взяв у нього у борг грошові кошти на суму 5000 доларів. Так як у ОСОБА_9 не було грошових коштів, щоб повернути борг останній запропонував ОСОБА_10 , в ціну боргу придбати автомобіль «Honda Insight» в кузові білого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , який у нього знаходився в користуванні, але належить його тестю ОСОБА_7 . Приблизно у лютому 2024 року ОСОБА_10 з ОСОБА_9 домовились, що останній зробить договір купівлі-продажу без присутності ОСОБА_10 в центрі, де оформлюються договори купівлі-продажу та привезе йому цей договір разом з авто. Приблизно наприкінці лютого 2024 року ОСОБА_9 привіз авто та договір купівлі-продажу ОСОБА_10 , так борг було погашено. Особисто ОСОБА_10 не був присутній при оформленні договору купівлі-продажу вищевказаного автомобіля, та як це було зроблено ОСОБА_9 без його присутності та без присутності власника автомобіля ОСОБА_19 невідомо. 28.02.2024 приблизно в обідній час ОСОБА_10 записався у СЦ МВС за адресою: АДРЕСА_1 та в той же день переоформив авто на своє ім'я. В той же день ОСОБА_9 , попрохав його покористуватися вищезазначеним автомобілем у зв'язку з тим, що йому ні на чому їздити. ОСОБА_9 , за усною згодою з ОСОБА_10 користувався вищезазначеним автомобілем. Приблизно в квітні 2024 року ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_10 , що у нього конфлікти з дружиною на ґрунті вищезазначеного автомобіля, так як останній переоформив авто без згоди власника. На що ОСОБА_10 повідомив, що йому проблеми не потрібні та потрібно якось це питання вирішувати. В подальшому у квітні 2024 року ОСОБА_10 з ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , приїхали до СЦ МВС до ФОП « ОСОБА_11 » та домовились, що ОСОБА_8 та ОСОБА_20 не мають претензій до переоформлення автомобіля «Honda», в ході чого ОСОБА_10 зрозумів, що були складені відповідні документи «задніми датами» тобто 23-24 лютого 2024 року.

11.09.2024 за адресою: АДРЕСА_2 проведено огляд місця події, в ході якого вилучено: автомобіль «Honda Insight», у кузові білого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , ключ від автомобілю, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ім'я ОСОБА_10 .

Постановою про визнання речовим доказом від 11.09.2024 Акт огляду від 23.02.2024, Акт технічного стану від 23.02.2024, Акт приймання-передачі від 23.02.2024, Витяги про перевірку авто та копія свідоцтва т/з, Договір комісії від 23.02.2024, Договір купівлі-продажу від 24.02.2024, Копії документів та розписка, Заява про продаж від 23.02.2024, визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

На стадії досудового розслідування у слідчого виникла необхідність в арешті вищевказаного майна, яке необхідне для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.

В частині третій статті 168 КПК України зазначено, що слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.

Крім цього відповідно до частин першої та другої статті 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Слідчий суддя встановив, що до матеріалів клопотання не додані документи, які підтверджують факт добровільної видачі ОСОБА_5 . Акту огляду від 23.02.2024, Акту технічного стану від 23.02.2024, Акту приймання-передачі від 23.02.2024, Витягів про перевірку авто та копії свідоцтва т/з, Договору комісії від 23.02.2024, Договору купівлі-продажу від 24.02.2024, Копій документів та розписки, Заяви про продаж від 23.02.2024, а саме відповідний протокол про тимчасове вилучення майна (у даному випадку протокол огляду), що не дає підстав для висновку про те, що під час тимчасового вилучення майна слідчим дотримана належна процедура його вилучення.

За відсутності протоколу тимчасового вилучення майна відсутні підстави для висновку про тимчасове вилучення майна слідчим та необхідність його арешту.

Відповідно до частини першої статті 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про те, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.

Керуючись статтями 132, 167, 168, 170-173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

у задоволенні клопотання відмовити.

Копію ухвали надіслати слідчому та володільцю майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
121664181
Наступний документ
121664184
Інформація про рішення:
№ рішення: 121664183
№ справи: 334/7454/24
Дата рішення: 16.09.2024
Дата публікації: 19.09.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Дніпровський районний суд міста Запоріжжя
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (16.09.2024)
Дата надходження: 13.09.2024
Предмет позову: -
Розклад засідань:
16.09.2024 16:10 Ленінський районний суд м. Запоріжжя
16.09.2024 16:20 Ленінський районний суд м. Запоріжжя
16.09.2024 16:30 Ленінський районний суд м. Запоріжжя
09.10.2024 12:30 Ленінський районний суд м. Запоріжжя
23.10.2024 12:30 Ленінський районний суд м. Запоріжжя
Учасники справи:
головуючий суддя:
ФЕТІСОВ МИКОЛА ВОЛОДИМИРОВИЧ
суддя-доповідач:
ФЕТІСОВ МИКОЛА ВОЛОДИМИРОВИЧ