Справа №333/7725/24
Провадження №1-кс/333/2529/24
іменем України
11 вересня 2024 року м.Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши клопотання слідчого СВ відділу поліції №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 42024082030000044, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України відносно підозрюваного:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого
за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України,
11.09.2024 року слідчий звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 підозрюється органом досудового розслідування в тому, що згідно чинного законодавства України, в умовах воєнного стану через повномасштабну війну з Російською федерацією встановлено ряд обмежень, щодо перетину державного кордону громадянами України чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Порядок перетину державного кордону України даною категорією осіб визначають Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Правила перетинання державного кордону громадянами України», затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57.
Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).
Відповідно до абз. 1 п. 2? «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право: особи з інвалідністю за наявності посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
При невставлених досудовим розслідуванням обставинах, часі та місці ОСОБА_6 за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, будучи обізнаним про наявність вищевказаних обмежень, керуючись прагненням до наживи, перебуваючи у невстановленому місці, при невстановлених обставинах, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, вирішив зайнятися злочинною діяльністю, спрямованою на організацію незаконного переправлення осіб чоловічої статі у віці від 18 до 60 років через державний кордон України, шляхом виготовлення офіційних документів, які містять завідомо неправдиві відомості та надають право громадянам України безперешкодно перетинати державний кордон України, з метою незаконного збагачення.
Суть злочинної діяльності полягала в наступному:
- підшукування осіб з числа громадян України чоловічої статі призовного віку, які виявили бажання незаконно перетнути державний кордон України;
- виготовлення документів, шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей про проходження Медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК), за результатом якої визначаються підстави для визначення групи інвалідності;
- організація передання вказаних документів, що містять завідомо неправдиві відомості, громадянам України призовного віку, які планували незаконно перетнути державний кордон України, на підставі виготовлених МСЕК документів;
- отримання від зазначених осіб грошових коштів за виготовлення документів, які містять завідомо неправдиві відомості для безперешкодного перетину державного кордону України.
Злочинні дії невстановлених досудовим розслідуванням осіб полягали у виготовленні документів, шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей про проходження стаціонарного лікування, встановленого лікарями медичних закладів діагнозів та рішення щодо направлення для проходження МСЕК громадян України призовного віку, прискорення строків виготовлення документів та прийняття відповідних рішень, подальшої передачі зазначених документів ОСОБА_6 та отримання грошових коштів за виготовлення вказаних документів, що містять завідомо неправдиві відомості та прийняття відповідних рішень членами комісії.
Так, ОСОБА_6 , розуміючи законодавчу процедуру проходження МСЕК, критерії оцінки визначення стану здоров'я, для прийняття рішення про наявність у особи інвалідності, підшукав особу з числа громадян України призовного віку, а саме ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який виявив бажання здійснити незаконний перетин державного кордону України.
В подальшому, 03 вересня 2024 року, приблизно о 13 годині 54 хвилин, ОСОБА_6 під час особистої зустрічі з ОСОБА_7 в ході розмови повідомив, що має можливість допомогти останньому у виготовленні документів для безперешкодного перетину державного кордону України за грошову винагороду.
При цьому до вчинення протиправних дій ОСОБА_6 вирішив залучити невстановлених в ході досудового розслідування лікарів медичних закладів, які за грошову винагороду, мали б реальну змогу виготовити документи, шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей про проходження стаціонарного лікування, діагноз та службових осіб центрів Медико-соціальної експертної комісії міста Запоріжжя, котрі за неправомірну вигоду, мали б реальну змогу прийняти рішення щодо наявності у громадянина підстав для визначення групи інвалідності, яка б у подальшому була підставою для безперешкодного перетину Державного кордону України.
Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, направленого на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, шляхом сприяння порадами, вказівками, наданням засобів, усуненням перешкод, діючи з корисливих мотивів, 03 вересня 2024 року, приблизно о 13 годині 54 хвилин, за адресою: АДРЕСА_2 , в ході особистої зустрічі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , були обговорені усі умови отримання документів, що містять завідомо неправдиві відомості та надають право громадянам України безперешкодно перетинати державний кордон України та вартість такої послуги, яка становила 5 000 доларів США, на що ОСОБА_7 погодився.
В подальшому ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, діючи згідно розробленого злочинного плану, 09 вересня 2024 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , біля магазину «Мрія», отримав від ОСОБА_7 необхідні особисті документи для їх подальшого використання під час виготовлення обіцяних документів, що надають право громадянам України безперешкодно перетинати державний кордон України дані, а саме: копія паспорта громадянина України та грошові кошти у розмірі 5 000 доларів США, після чого повинен був у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб та час передати вищезазначені особисті дані та частину грошових коштів невстановленим досудовим розслідуванням службовим особам з метою виготовлення довідки МСЕК про наявність групи інвалідності, яка в подальшому надасть підстави для виключення з військового обліку, що у свою чергу надасть право безперешкодного перетину державного кордону України, однак з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, тому що був затриманий працівниками поліції одразу після одержання грошових коштів.
Крім того, у вересні 2024 року, більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 03 вересня 2024 року, ОСОБА_6 прийняв рішення про вчинення кримінального правопорушення (злочину), пов'язаного з одержанням неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Так, ОСОБА_6 розуміючи законодавчу процедуру проходження Медико-соціальної експертної комісії (далі МСЕК), критерії оцінки визначення стану здоров'я, для прийняття рішення про наявність у особи інвалідності, підшукав особу з числа громадян України призовного віку, а саме ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який виявив бажання отримати групу інвалідності.
В подальшому ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, 09 вересня 2024 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, діючи задля досягнення злочинної мети, направленої на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 для себе та за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , біля магазину «Мрія», в ході зустрічі з ОСОБА_7 одержав неправомірну вигоду у сумі 5000 доларів США, після чого повинен був у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб та час передати частину грошових коштів невстановленим досудовим розслідуванням лікарям медичних закладів та службовим особам центрів Медико-соціальної експертної комісії міста Запоріжжя за прийняття останніми рішення щодо надання ОСОБА_7 статусу інваліда ІІ чи ІІІ групи.
Однак, підозрюваний не довів свого злочинного умислу до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками поліції на місці вчинення злочину.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні підтримали заявлене клопотання з підстав, викладених у ньому.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання та просили суд обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, оскільки підозрюваний раніше не судимий, мешкає та зареєстрований за однією адресою. Має міцні соціальні зв'язки, оскільки має дружину та малолітню дитину на утриманні.
Розглянувши заявлене клопотання слідчого СВ відділу поліції №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , заслухавши думку інших учасників процесу, суд виходить з наступного.
Як вбачається із Витягу з кримінального провадження за №42024082030000044, 14.08.2024 року до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України. 11.09.2024 року слідчим СВ відділу поліції №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області складено повідомлення про підозру, яке 11.09.2024 року вручено ОСОБА_6 та його захиснику ОСОБА_8 .
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення (п. 1); вік та стан здоров'я підозрюваного (п. 3); міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців (п. 4); наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання (п. 5); майновий стан підозрюваного (п. 7); наявність судимостей у підозрюваного (п. 8).
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Обґрунтовуючи заявлене клопотання слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість ОСОБА_6 переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення.
В той же час, в ході розгляду клопотання судом встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 є особою раніше не судимою та має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за якою фактично мешкає разом з дружиною та неповнолітньою дитиною, тобто має стійкі соціальні зв'язки.
При цьому, в ході розгляду клопотання слідчим та прокурором не доведено належними та допустимими доказами наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, якими обґрунтовується заявлене клопотання.
Водночас, слідчий суддя виходить з того, що сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_6 , в даному випадку, не може слугувати підставою для обрання йому найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За обставин наведених вище, слідчий суддя дійшов висновку, що наведені дані в своїй сукупності дають підстави вважати, що застосування до ОСОБА_6 такого виключного запобіжного заходу як тримання під вартою є невиправдано суворим запобіжним заходом.
З огляду на викладене, враховуючи дані про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про можливість застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з покладанням на останнього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
У зв'язку з чим, клопотання слідчого СВ відділу поліції №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України, задовольняється судом частково.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 194 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ відділу поліції №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 42024082030000044, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк в 60 (шістдесят) днів з моменту його фактичного затримання з 09 вересня 2024 року 16 години 55 хвилин по 07.11.2024 року (включно).
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого відділу поліції №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій областііз встановленою періодичністю;
2) не відлучатися за межі міста Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання та місця роботи.
У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого відділу поліції №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області.
Ухвала діє по 07.11.2024 року та підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1