Справа № 305/852/19
Провадження по справі 1-кп/305/44/24
16.09.2024 Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6 ,
захисників-адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні відомості, про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018070140000974 від 05.11.2018 року, у відношенні
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, розлученого, не працює, на утриманні має 2 неповнолітніх дітей, військовозобов'язаного, не судимого,
обвинуваченого за ч. 2 ст. 296 КК України, ст. 128 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, не працює, на утриманні має 1 неповнолітню дитину, військовозобов'язаного, не судимого,
обвинуваченого за ч. 2 ст. 296 КК України, ч. 1 ст. 121 КК України,
ОСОБА_4 разом зі своїм братом ОСОБА_5 04 листопада 2018 року близько 23 години 50 хвилин в смт Великий Бичків, Рахівського району Закарпатської області, проїжджаючи на автомобілі марки "Ауді" сірого кольору з невстановленим слідством реєстраційним номером, зупинились напроти житлового будинку АДРЕСА_2 , де в той час на узбіччі дороги перебували громадяни ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
В подальшому, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , проявивши свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, виражаючи особливу зухвалість дій, спровокували конфлікт, який виразився у словесному приниженні ОСОБА_9 , що в подальшому переросло в бійку між ними.
З метою припинення хуліганських дій зі сторони обвинувачених з будинку вийшов ОСОБА_14 , який зробив зауваження та вказав їм на припинення таких дії.
Обвинувачені на такі зауваження не зреагували та стали насильно утримувати ОСОБА_15 задля безперешкодного вчинення продовження хуліганських дій. Вирвавшись від обвинувачених ОСОБА_16 втік до власного двогосподарства.
Продовжуючи хуліганські дії, обвинувачені без відповідного дозволу, зайшли на територію двогоросподарства АДРЕСА_3 , де ОСОБА_13 безпричинно завдав удар правою рукою, стиснутою в кулак, в область голови ОСОБА_17 , яка вийшла з будинку на крики, внаслідок такого удару вона впала на землю втративши свідомість.
ОСОБА_12 там же, безпричинно, підійшовши ззаду, умисно завдав удар дерев'яною палкою в область голови ОСОБА_18 , яка також втративши свідомість впала на землю.
Згідно з висновком експерта № 187 від 28.12.2018 року потерпіла ОСОБА_19 отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, забою головного мозку, забійної рани тім'яної ділянки голови, перелому луски лобної кістки справа, перелому передньої та латеральної стінки правої гайморової пазухи, перелому скроневого відростку акулової кістки справа, перелому кісток спинки носа та носової перетинки, епідуральної гематоми справа. Дані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму спричинення, яким могла бути палка та вкладаються в строк події 05.11.2018 року.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю вчиненого групою осіб, та за ст. 128 КК України, тобто необережне тяжке тілесне ушкодження.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 2 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю вчиненого групою осіб, та ч. 1 ст. 121 КК України умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило розлад здоров'я поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину.
Допитаний в ході судового слідства обвинувачений ОСОБА_4 вину свою у пред'явленому йому обвинуваченні не визнав та пояснив суду. В той день, 04.11.2018 року перебував у товариській компанії в смт В. Бичків та був на дні народження. Він керував автомобілем, тому не пив. Їдучи додому, поїхали на заправку попити кави.
Коли їхали, на дорогу вискочили брати ОСОБА_20 , тому зупинився. З цієї підстави між ними виникла сутичка, ОСОБА_20 , на його думку, були у стані наркотичного сп'яніння. У процесі сутички між собою, зайшли на подвір'я до потерпілої ОСОБА_21 , а тому припускає, що він зачепив потерпілу, але не пам'ятає, щоби її бив, тому що та стояла на сходах, а потім він побіг за ОСОБА_22 , який схопивши кочергу вдарив нею його по голові. Втративши свідомість, опинився з тяжкими тілесними ушкодженнями у лікарні.
Нанесення тілесних ушкоджень ним потерпілій ОСОБА_23 не пам'ятає, думає, що він їх не наносив.
Розкаявся у скоєному в останньому слові просив вибачення у потерпілої ОСОБА_23 та просив суд закрити щодо нього кримінальне провадження, на підставі ст. 49, ст. 74 КК України.
Обвинувачений, ОСОБА_5 , допитаний в ході судового слідства, вину свою у пред'явленому обвинуваченні не визнав та показав суду.
04.11.2018 року спільно з братом - ОСОБА_13 та товаришем - ОСОБА_24 , автомобілем під керуванням брата їхали додому близько опівночі, маючи перед тим намір заїхати на заправку в смт АДРЕСА_1 попити каву.
В цей час на дорогу вискочили брати ОСОБА_20 , які поводили себе агресивно та стали перешкоджати їм у проїзді. Зупинили автомобіль та всі троє вийшли і між ними виникла сутичка. Брат розпочав бійку з одним зі ОСОБА_20 , а він поїхав на заправку, звідки зателефонував у поліцію, а сам поїхав в центр смт В.Бичків. Коли повернувся, усіх потерпілих забрала карета швидкої допомоги.
Особисто нікого не бив, під час бійки там перебувало близько шести осіб і будь-хто з них міг нанести удари. Деталі бійки не знає, бо в той час там не був. Був тверезим.
Вину свою заперечив, просив виправдати з-під обвинувачення. Проти закриття справи за ст. ст. 49, 74 КК України не заперечив.
Потерпіла, ОСОБА_6 , допитана в ході судового слідства показала суду.
04 листопада 2018 року близько 23 год 00 хв з дитиною лягли спати. Десь через хвилин 30 у кімнату зайшов її чоловік та повідомив, що до них прийшов ОСОБА_25 з братом.
Вийшла на сходи будинку, де побачила ОСОБА_25 з палкою в руках, а тому стала кричати на нього. ОСОБА_25 був дуже п'яний. Вдарив її палкою ОСОБА_25 . Втративши свідомість, прийшла до тями у кареті швидкої допомоги, а тому більше не пам'ятає. Раніше ОСОБА_26 вже наносив їй тілесні ушкодження. Внаслідок побиття отримала тілесні ушкодження.
Претензій матеріального характеру до обвинувачених не заявляє.
Представник потерпілої - адвокат ОСОБА_7 просила суд не обирати сувору міру покарання обвинуваченим.
Суд дослідив пояснення потерпілої ОСОБА_18 , яка станом на день розгляду справи в суді померла, яка дала такі покази.
Проживала у АДРЕСА_3 , разом з сім'єю.
04 листопада 2018 року у неї були в гостях ОСОБА_11 та ОСОБА_10 .
Близько 24 год вони повідомили, що йдуть додому та вийшли на подвір'я. Через деякий час почула крики з вулиці. На подвір'ї побачила ОСОБА_27 , який поводив себе збуджено створюючи конфліктні ситуації, вигукуючи різні нецензурні слова. Стоячи на сходах до неї підійшов ОСОБА_12 та завдав їй один удар дерев'яною палицею зверху по голові, від чого втративши свідомість впала на землю. До тями прийшла через певний час. У неї сильно боліла голова, з якої текла кров. Не зволікаючи звернулася у лікарню, де лікувалася понад 20 днів.
Свідками цього були брати ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , та її син ОСОБА_30 .
Свідок ОСОБА_14 , показав суду.
04 листопада 2018 року біля 23 год був у себе вдома до сестри прийшли знайомі брати ОСОБА_20 і ОСОБА_21 , яких на їх прохання відвіз додому, після чого приліг відпочивати. Прокинувся від сильного шуму та криків на вулиці. Через вікно побачив, що його брат лежав на землі, а брати ОСОБА_31 та ОСОБА_32 зайшли до них у двір і напали на нього, тому схопивши металевий колик, і коли ОСОБА_12 вдарив його маму, а сестру вдарив ОСОБА_13 , у відповідь на такі дії, також почав їх бити. Обидва ОСОБА_25 перебували у стані сильного алкогольного сп'яніння.
Враховуючи, що прокурором не забезпечено явку у суд свідків ОСОБА_33 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_9 протягом понад один рік, вказані свідки знаходяться за межами проживання, судом прийнято рішення про продовження справи розглядом без допиту їх безпосередньо у ході судового розгляду.
Попри те, що обвинувачені не визнають своєї вини у пред'явленому їм обвинуваченні, їх вина доводиться такими перевіреними у ході судового слідства матеріалами справи:
-протоколом заяви від ОСОБА_6 від 04.11.2018 така звернулася в правоохоронні органи з повідомленням про злочин - її побиття ОСОБА_35 , з цих підстав було внесено відомості у ЄРДР;
-висновком експерта № 186 від 28.11.2018 року у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, забій головного мозку 2 ст. Геморагічний забій лівої скроневої частки. Гостра епідуральна гематома скроневої частки зліва. Перелом склепіння черепа зліва. Дані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму спричинення, або при падінні і ударяння об такі з висоти власного зросту при наданні тілу попереднього прискорення та вкладаються в строк події, що мала місце 05.11.2018. Дані тілесні ушкодження виникли внаслідок одномоментного контакту. Вищевказані тілесні ушкодження являли собою небезпеку для життя в момент спричинення і згідно з Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.95 п. 2. 1.1. їх слід кваліфікувати як тяжкі тілесні ушкодження;
-протоколом проведення слідчого експерименту від 17.01.2019 року потерпіла ОСОБА_36 відтворила ті обставини, які передували події, з відображенням на фотосвітлинах;
-протоколом заяви потерпілої ОСОБА_19 до правоохоронних органів від 04.11.2018 року повідомлено про вчинення злочину - її побиття ОСОБА_37 - 04.11.2018 року близько 23 год в АДРЕСА_1 ;
-згідно з висновком експерта № 187 від 21.11.2018 року у ОСОБА_19 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ забою головного мозку забійної рани тім'яної ділянки голови. Перелому луски лобної кістки справа з переходом на тім'яну та луску скроневої кістки справа. Перелому передньої та латеральної стінки правої гайморової пазухи. Перелому скроневого відростку скулової кістки справа. Перелому кісток спинки носа та носової перетинки. Епідуральної гематоми справа. Дані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму спричинення, яким могла бути палка та вкладаються в строк події, що мала місце 05.11.2018. Дані тілесні ушкодження виникли внаслідок одномоментного контакту. Вище вказані тілесні пошкодження являли собою небезпеку для життя в момент спричинення і згідно з Наказом № 6 МОЗ України від 17. 01.95 р. п. 2. 1.1. їх слід кваліфікувати як тяжкі тілесні ушкодження.
-протоколом проведення слідчого експерименту від 18.01.2019 року потерпіла ОСОБА_38 відтворила ті фактичні обставини, які мали місце між нею та ОСОБА_39 04.11.2018 з відображенням на фотосвітлинах;
-протоколом проведення слідчого експерименту від 20.07.2019 року за участі свідка ОСОБА_40 , який відтворив ті обставини, що передували нанесенню його матері тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_37 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
-протоколом огляду місця події від 04.11.2018 року, ОСОБА_16 відзняв територію дворогосподарства, де відбулася подія між його матір'ю та ОСОБА_39 , де видно пляму речовини, бурого кольору, на трав'яній поверхні.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши всіх учасників, потерпілу, свідка, суд приходить до висновку, що органом досудового розслідування, вірно кваліфіковано дії обвинувачених, а їх дії знайшли своє підтвердження в ході судового слідства.
Виходячи із наведеного, дії ОСОБА_5 кваліфікуються за ч. 1 ст. 121 КК України - як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило розлад здоров'я поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину; та за ч. 2 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано судом за ч. 2 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю вчиненого групою осіб; та за ст. 128 КК України, тобто необережне тяжке тілесне ушкодження.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Обираючи вид і міру покарання обвинуваченим, суд враховує дані про їх особистості, степінь суспільної небезпеки скоєних ними кримінальних правопорушень, наслідки скоєного, пом'якшуючі та обтяжуючі вину обставини.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, пом'якшуючими вину обставинами у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 , є те, що він раніше не судимий, характеризується посередньо. У відношенні ОСОБА_4 - раніше не судимий, характеризується посередньо.
Обтяжуючих вину обставин у відношенні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не встановлено. Зокрема, враховуючи, що орган досудового розслідування не подав суду жоден допустимий та належний доказ перебування ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під час вчинення ними кримінальних правопорушень у стані сп'яніння, тому суд виключає з обвинувачення факт перебування ними безпосередньо під час злочинних дій - у стані алкогольного сп'яніння.
В ході судового слідства встановлено, що пред'явлені обвинуваченим ОСОБА_41 та ОСОБА_42 кримінальні правопорушення за ч. 2 ст. 296 КК України, а ОСОБА_13 ще й за ст. 128 КК України, були скоєні обома 05 листопада 2018 року, тобто понад 5 років та 9 місяців тому.
Відповідно до вимог ст. 12 КПК України, такі кримінальні правопорушення належать до категорії нетяжких злочинів.
Згідно зі ст. 49 КК України особи звільняються від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадків передбаченого у п. 2 цієї статті.
В ході розгляду кримінального провадження, судом не встановлено фактів ухилення від суду з метою уникнення відповідальності, кримінальне провадження не зупинялося, у розшук обвинувачені не оголошувалися, інших кримінальних правопорушень не вчиняли, а тому наявні підстави для застосування ст. 49 КК України.
Щодо обрання міри та виду покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд зазначає таке.
Статтею 61 ч. 2 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із зазначеного, особі яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
А тому суд враховує правові позиції Верховного Суду викладені у постановах щодо судової дискреції, у яких зазначено, що саме суду належить повноваження, надані йому державою, обирати між альтенативним покаранням та іншим, кожна з яких є законною, виходячи з цілей та принципів права загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин скоєно групою осіб, характер і ступінь тяжкості, наслідків що настали тощо).
У рішенні Бамер проти Німеччини від 03 жовтня 2022 року, Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєння злочину його поведінку після злочину умови його життя та наслідки, яких можна очікувати у зв'язку з відстрочкою виконання вироку.
За наведених обставин, суд вважає, що міра покарання ОСОБА_5 має бути призначена відповідно до санкції ч. 1 ст. 121 КК України без реального відбуття покарання, оскільки послідуюче виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без відбуття його реально в умовах ізоляції від суспільства.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а тому у разі визнання винуватим ОСОБА_5 у скоєнні ним кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК України, покарання має бути адекватне скоєному.
ОСОБА_5 фактично скоїв два окремі кримінальні правопорушення за одне з яких - ч. 2 ст. 296 КК України підлягає безумовному звільненню на підставі ст. ст. 49, 74 КК України.
Суд враховує досудову доповідь Рахівського РВ філії ДУ «Центр пробації», а також те, що ОСОБА_5 характеризується позитивно, має визначене місце проживання, займається суспільно - корисною працею, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, сприяв у розкритті злочинів, потерпіла сторона просила, суд не обирати йому реальну міру покарання.
Обтяжуючих вину обставин судом не встановлено, сторони практично є сусідами, що у сукупності дає суду право застосувати вимоги ст. ст. 75, 76 КК України.
Станом на день розгляду кримінального провадження потерпіла сторона померла, однак її смерть не пов'язана з її побиттям.
Підстав для застосування вимог ст. 69 КК України суд не вбачає.
Підстави для виправдання обвинуваченого ОСОБА_5 відсутні, його вина підтверджена сукупністю доказів та знайшла своє підтвердження в ході судового слідства.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Судові втрати не заявлені.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання щодо ОСОБА_4 закінчився 20.06.2019 року, а у відношенні ОСОБА_5 домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю закінчився 22.06.2019 року, з того часу запобіжні заходи не продовжувалися та не обиралися.
Керуючись ст.ст. 49, 373, 374, 615 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 296 КК України та ст. 128 КК України та призначити покарання: за ч. 2 ст. 296 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі, за ст. 128 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбуття покарання за даним вироком призначити ОСОБА_4 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_4 звільнити від покарання за ч. 2 ст. 296, ст. 128 КК України, призначеного на підставі ст. 70 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
ОСОБА_5 визнати винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 296 КК України та ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання: за ч. 2 ст. 296 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, а за ч. 1 ст. 121 КК України 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням ОСОБА_5 , остаточне покарання визначити у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_5 звільнити від призначеного покарання за ч. 2 ст. 296 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання за ч. 1 ст. 121 КК України з випробуванням, якщо протягом 3 (трьох) років він не скоїть нових злочинів та відповідно до вимог ст. 76 КК України виконає покладені на нього такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та додаткові обов'язки не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Учасники кримінального провадження мають право отримати копію вироку в канцелярії суду.
Суддя: ОСОБА_1