Справа № 298/1412/24
Номер провадження 3/298/898/24
13 вересня 2024 року смт. Великий Березний
Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , ФОП « ОСОБА_1 », за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №543861 від 26 липня 2024 року, складеного поліцейським офіцером громади відділу превенції Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області Пасіка О.Ф., 26 липня 2024 року о 16 год. 30 хв. ОСОБА_1 здійснювала у магазині по вул. Романа Руснака, 46 в с. Луг торгівлю пивом іноземного виробництва марки «Branik» та «Krusovice» ємністю 0,5 л без марок акцизного збору України, чим порушила встановлені правила торгівлі.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 156 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про час, місце та дату розгляду справи була повідомлений належним чином. Про причину неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Суд зауважує, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №543861 від 26 липня 2024 року, складеному стосовно ОСОБА_1 , міститься підпис останньої про ознайомлення з тим, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Великоберезнянському районному суді.
Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
При цьому, суддею зауважується, що ОСОБА_1 мала об'єктивну можливість особисто або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, та не була позбавлена можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення, однак такими своїми правами остання не скористалася.
Вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 не з'явилася в судове засідання, знаючи, що в провадженні суду знаходиться відповідна справа, про що свідчать наведені вище обставини.
За таких обставин, неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, на судовий розгляд справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП України справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Від ОСОБА_1 клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
За змістом ст. 268 КУпАП України присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративні правопорушення передбачені ст. 156 КУпАП України, не є обов'язковою.
За таких обставин, суд у відповідності до вимог ст.268 КУпАП вважає, що дану справу може бути розглянуто.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі, суд приходить до наступних висновків.
Диспозицією ч.1 ст.156 КУпАП передбачена відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» алкогольні напої і тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до пп.14.1.107 п.14.1 ст.14 ПК України марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Згідно з п.226.5 п.226.6 ст.226 ПК України маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України. Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць.
Пунктом 226.3 ст.226 ПК України встановлено, що виготовлення, зберігання і продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251, відповідно до пункту 226 статті 226 ПК України, затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, а також у сфері охорони здоров'я населення. Зазначені відносини регулюються Податковим кодексом України,законами України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів","Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення", "Положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах", затверджених постановою КМУ№ 1251від 27.12.2010 року та іншими нормативно-правовими актами.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1ст.156 КУпАП, полягає у здійсненні роздрібної або оптової, зокрема, імпорт або експорт, торгівлі спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору.
Торгівля зазначеними виробами може бути оптовою або роздрібною. При цьому, оптова торгівля, це діяльність з придбання і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам підприємницької діяльності, а роздрібна торгівля це діяльність з продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, зокрема на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування.
Суб'єктами зазначених правопорушень можуть бути як посадові, так і фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності, працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг.
Суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, дії останньої за вказаною частиною статті 156 КУпАП, кваліфіковані вірно.
Факт скоєння адміністративного правопорушення та винуватість ОСОБА_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №543861 від 26 липня 2024 року, яким зафіксовано обставини вчинення правопорушення. Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, як щодо змісту так і щодо форми, містить підпис ОСОБА_1 про ознайомлення зі змістом протоколу, отримання примірнику протоколу;
- рапортом інспектора-чергового відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатської області Підгородської М.В. від 26.07.2024 року, згідно якого 26 липня 2024 року отримано заяву та зареєстровано ЄО за №1987 від 26.07.2024 року, а саме: цього ж дня о 17 год. 09 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 26 липня 2024 року о 17-ій год. 08 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мешканка АДРЕСА_2 , здійснювала продаж пива іноземного виробництва без марок українського оподаткування. Заявник Граб;
- рапортом ПОГ ВП Ужгородськогго РУП ГУНП в Закарпатській області О.Пасіка від 26 липня 2024 року, яким останній доповідає, що ним спільно з начальником СП ВП №2 Є.Граб під час перевірки суб'єктів господарювання в с. Луг вул. Р.Руснака, 46 а АВС було виявлено факт реалізації пива іноземного виробництва без марок українського оподаткування гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жит. АДРЕСА_2 ;
- фото таблицею до рапорту;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 26.06.2024 року, в яких вона пояснює, що напередодні в одній із холодильних камер розмістила алкогольне пиво іноземного виробництва та здійснювала його реалізацію при цьому не розмістивши на жерстяних банках на пиві марки українського оподаткування. Дана ситуація виникла через її неуважність, подібне більше не повториться. Вартість за пиво «Branik» 37 грн. за 0,5 л, вартість пива «Krusovice» 42 грн. за 0,5 л. на момент візиту поліції продаж пива не здійснювала;
- актом вилучення продукції від 26.06.2024 року; ліцензією на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями; додатком до ліцензії №07040308202303942; випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Оцінюючи наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності вбачається, що вони узгоджуються між собою та доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст.156 КУпАП.
Таким чином, факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується зібраними у справі доказами.
Суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, дії останньої за вказаною статтею КУпАП кваліфіковані вірно.
Проаналізувавши зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності з точки зору допустимості, об'єктивності та достатності, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та його наслідків, обставин справи, характеризуючих особу порушника даних, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що буде достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нею протиправних дій в подальшому.
Даних про притягнення протягом року ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності матеріали справи не містять.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, щодо ОСОБА_1 судом не встановлено.
Відповідно до ст.35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, щодо ОСОБА_1 - судом не встановлено.
Обставин, що виключають адміністративну відповідальність, визначених ст.17 КУпАП, у даній справі не встановлено, передбачені ст.38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення на момент розгляду справи не закінчились.
У порядку вимог ст.ст. 33-35 КУпАП суд враховує встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, характер скоєного проступку, умови та ситуацію, в яких правопорушення вчинено, особу порушника, відсутність обставин що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, враховуючи ступінь провини винної особи та її майновий стан, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення за ч.1 ст.156 КУпАП в межах санкції вказаної частини статті у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі.
На переконання суду, таке стягнення буде достатнім для виправлення ОСОБА_1 і відповідатиме визначеній ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення.
Вирішуючи питання щодо вилучених алкогольних напоїв без марок акцизного податку, суддя зазначає наступне.
Як зазначено у ч. 1 ст. 264 КУпАП, вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.
Відповідно до ст. 226.11 Податкового кодексу України та п.24 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1261 від 27 грудня 2010 року, ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, забороняються.
У разі виявлення фактів ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, контролюючі органи, зазначені у пункті 228.2 цієї статті, вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію), що визначено ст. 228.3 Податкового кодексу України.
Вилучені в дохід держави (конфісковані) спирт етиловий та алкогольні напої підлягають знищенню в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 228.6 Податкового кодексу України).
Вилучені в дохід держави (конфісковані) тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, підлягають знищенню у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 228.7 Податкового кодексу України).
Окрім цього, відповідно до ст.ст. 1, 5 Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» №1393-ХІY від 14 січня 2000 року продукція, під час маркування якої порушено встановлені законодавством вимоги щодо умови маркування та (або) до змісту і повноти інформації, відноситься до неякісної і небезпечної продукції й підлягає тільки обов'язковому вилученню з обігу.
Оскільки алкогольні напої, а саме пиво, яке було вилучене, не має марок акцизного податку, то зважаючи на вказані вимоги законодавства, таке відноситься до неякісної та небезпечної продукції, яка вилучена з обігу, а відтак підлягає знищенню.
Крім цього, згідно положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з ОСОБА_1 слід стягнути в даній справі судовий збір в сумі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 156, 252, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284, 285, 287 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок, на рахунок №UА208999980313040106000007393, отримувач коштів ГУК у Закарпатській області/ВеликоберезнянськаТГ/21081100, код за ЄДРПОУ 37975895, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету 21081100, з конфіскацією предметів торгівлі.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу - 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.
Пиво іноземного виробництва марки «Branik» у кількості 5 (п'ять) банок ємністю по 0,5 літра кожна та пиво іноземного виробництва марки «Krusovice» у кількості 5 (п'ять) банок ємністю по 0,5 літра кожна - знищити.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на рахунок №UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету - 22030106.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області.
Суддя Зизич В.В.