Номер провадження № 22-ц/821/1351/24 Справа № 705/1019/21Головуючий по 1 інстанції Єщенко О.І.
Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю.В.
17 вересня 2024 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :
Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л., Гончар Н.І.,
секретар: Любченко Т.М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі - Головне управління Національної поліції в Черкаській області; Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області;
особи, які подали апеляційні скарги - Головне управління Національної поліції в Черкаській області; ОСОБА_1 ,
розглянувши клопотання Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з неправомірними діями працівника правоохоронного органу,
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з неправомірними діями працівника правоохоронних органів та просила стягнути з держави через Державну казначейську службу України за рахунок коштів державного бюджету України на її користь кошти в сумі 200000,00 грн у відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 19 грудня 2018 року дільничний офіцер поліції сектору превенції Уманського Відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_2 склав відносно неї два протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП серії ГР № 074583 та серії ГР № 074582.
Уманський міськрайонний суд Черкаської області постановою від 11.09.2019 об'єднав адміністративні справи № 705/352/19 та № 705/354/19 в одне провадження та присвоїв адміністративній справі № 705/352/19, 3/705/1434/19. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнав винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. На підставі ст. 38 КУпАП ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнив від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності, а провадження по адміністративній справі закрив.
Однак, постановою Черкаського апеляційного суду від 27.11.2020 у справі № 705/352/19 постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11.09.2019 скасовано та провадження по справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАПу зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Позивачка наголошувала, що матеріали по даних адміністративних провадженнях місцевий суд неодноразово повертав на доопрацювання, вказуючи на велику кількість порушень, безпідставність та незаконність дій ОСОБА_4 .
Однак, ДОП СП Жук А.С., розуміючи та враховуючи посадові обов'язки, неодноразово викликав її для надання пояснень, чим ставив у принизливе незручне становище. Такі дії він вчиняв навіть після закінчення строку розгляду адміністративних матеріалів, передбачених ст. 38 та ст. 247 КУпАП.
Після повернення вказаних адміністративних матеріалів із суду, не маючи на те правових підстав, ОСОБА_2 чинив тиск на неї і погрожував, у т.ч. приводом.
Зазначене щоразу займало додатково час і сили позивачки, створювало моральне і психологічне напруження, погіршувало атмосферу та відносини у її сім'ї, вона вимушена була нервувати, втратила нормальний сон, змінився її нормальний ритм життя, що кожного разу завдавало їй додаткових моральних страждань.
Більших моральних страждань і душевного болю спричинило те, що ОСОБА_2 діяв як представник влади. Безправ'я, яке чинив ДОП СП ОСОБА_2 , принижує її та її гідність, а невиправдана і надмірна тривалість у часі посилює розчарування та відчуття несправедливості.
Відтак, позивачка просила суд стягнути на її користь моральну шкоду в сумі 200000,00 грн, вважаючи вказаний розмір обґрунтованим, співмірним та таким, що відповідає вимогам розумності та справедливості.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 31 травня 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 10000 грн на відшкодування моральної шкоди.
У частині позовних вимог до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 31 травня 2024 року, Головне управління Національної поліції в Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило вказане рішення скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Не погоджуючись з рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 31 травня 2024 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просила вказане рішення в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю, а також стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн.
02 вересня 2024 року на адресу Черкаського апеляційного суду від Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до ухвалення судового рішення Великою Палатою Верховного Суду в справі № 335/6977/22. При цьому, клопотання мотивоване тим, що предметом, підставами та метою правовідносини справи № 705/1019/21 подібні зі справою № 335/6977/22, що є підставою для зупинення провадження у даній справі, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України.
Заслухавши доповідача, думку учасників справи, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи клопотання про зупинення провадження у справі, колегія суддів дійшла висновку, що вказане клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до вимог п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
22 травня 2024 року колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду постановила ухвалу, якою передала справу № 335/6977/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вказала, що патрульна поліція не є органом, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, тому на неї та її працівників, які, зокрема, мають повноваження на складання протоколів, не можуть поширюватися норми статті 1176 ЦК України та Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». Також зазначала, що існує виключна правова проблема в частині того, що протокол про адміністративне правопорушення не вирішує питання наявності/відсутності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є лише спеціальною формою фіксації події, що має ознаки адміністративного правопорушення, та є складовим елементом доказових матеріалів про адміністративне правопорушення.
У зв'язку із наведеним колегія суддів дійшла висновку, що наявні підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для формування висновку в частині того, чи можна вважати дії працівників патрульної поліції зі складання протоколу такими, що підпадають під дію статті 1176 ЦК України і Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», та чи може сам факт винесення протоколу у разі подальшого закриття справи у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення бути підставою для безумовного стягнення моральної шкоди відповідно до статей 1173, 1174 ЦК України.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 17 липня 2024 року справу № 335/6977/22 (провадження № 14-87цс24) прийнято та призначено до розгляду на 25 вересня 2024 року.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 10 ч. 1 ст. 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Оскільки правовідносини у справі, яка перебуває на розгляді Великої Палати Верховного Суду, та у справі № 705/1019/21 є подібними, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 335/6977/22.
Керуючись ст.ст. 252, 253, 260, 381 ЦПК України, суд,
Клопотання Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про зупинення провадження у справі задовольнити.
Провадження у цивільній справі № 705/1019/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з неправомірними діями працівника правоохоронного органу, зупинити до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 335/6977/22.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Судді: Ю.В. Сіренко
Т.Л. Фетісова
Н.І. Гончар