Справа № 536/2436/23 Номер провадження 22-ц/814/2131/24Головуючий у 1-й інстанції Клименко С.М. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.
04 вересня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючий суддя: Триголов В.М.
Судді: Дорош А.І., Лобов О.А.
Розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 21 лютого 2024 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування ,-
У листопаді 2023 року позивач, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування, де просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 42 386,77 грн та судовий збір в розмірі 2684 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, що 27.07.2022 о 13 год 50 хв в м.Полтава сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Chevrolet» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував відповідач ОСОБА_1 та автомобіля «Renault» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ТОВ «ЕФЕ БЕТОН», внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Ленінського районного суду м.Полтава від 07.09.2022 відповідача було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу.
На момент дорожньо-транспортної пригоди між позивачем, Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УСГ», та ТОВ «ЕФЕ БЕТОН» було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-0197-00225 від 10.01.2022 та Додатковий договір №2 до нього, згідно з якими позивач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню матеріальної шкоди завданої страхувальнику автомобіля «Renault» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , і страхувальник звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, розмір якого становить вартість відновлюваного ремонту автомобіля потерпілого пошкодженого внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди згідно доданого ними розрахунку 124 923 грн 75 коп., яке позивач виплатив, що підтверджується платіжним доручення №37770 від 09.09.2022.
Вказує, що цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу «Chevrolet» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідача ОСОБА_1 , була застрахована в ПАТ «НАСК «ОРАНТА» за полісом обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів №АТ2661999, яка, за їх заявою, виплатила їм страхове відшкодування в розмірі 82 536 грн 98 коп згідно платіжного доручення №44308 від 29.09.2022 ( страхова виплата з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля потерпілого), яка не покриває суму виплати за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-0197-00225 від 10.01.2022 та Додаткового договору №2 до нього.
Вважає, що відповідач, як особа відповідальна за завданий збиток, повинен відшкодувати Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «УСГ» різницю між сумою страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-0197-00225 від 10.01.2022 та Додатковим договором №2 до нього та сумою страхового відшкодування за полісом № АТ 2661999 в сумі 42 386,77 грн ( 124 923 грн 75 коп 82 536 грн 98 коп = 42 386,77 грн).
Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 21 лютого 2024 року відмовлено Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «УСГ» в позові до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування.
В апеляційному порядку рішення оскаржив позивач ПАТ «Страхова компанія «УСГ». Скарга мотивована тим , що висновки суду не відповідають обставинам справи . Так, внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Позивач відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспортного засобу виплатив страхове відшкодування у розмірі 124 923, 75 грн , що підтверджується платіжним дорученням №37770 від 09.09.2022 року. Сплачена ПАТ «НАСК «ОРАНТА» сума страхового відшкодування була сплачена з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу , та не покриває сплаченої ПАТ «Страхова компанія «УСГ» суми страхового відшкодування потерпілому. За таких обставин відповідач , як особа відповідальна за завданий збиток повинен відшкодувати позивачу різницю між виплаченими ПАТ «Страхова компанія «УСГ» та компенсованими останньому ПАТ «НАСК «ОРАНТА» коштами .
У зв'язку із вказаним ПАТ «Страхова компанія «УСГ» просить скасувати рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 21 лютого 2024 року, та ухвалити нвое про задовлення позовних вимог.
Від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просив залишити рішення без змін , а скаргу без задовлення.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судовим розглядом встановлено , що 20.07.2022 0 13 год 50 хв в м.Полтава сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Chevrolet» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Renault» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ТОВ «ЕФЕ БЕТОН», внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Ленінського районного суду м.Полтави від 07.09.2022 відповідача ОСОБА_1 було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-0197-00225 від 10.01.022 та додаткового договору №2 до нього, позивач ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» і ТОВ «ЕФЕ БЕТОН» уклали вказані Договори, згідно з умовами яких, позивач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню матеріальної шкоди заподіяної страхувальнику автомобіля «Renault» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Страхувальник, ТОВ «ЕФЕ БЕТОН», звернувся Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. Заява була розглянута, пошкодження автомобіля «Renault» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ТОВ «ЕФЕ БЕТОН» внаслідок дорожньо-транспортної пригоди визнано страховим випадком.
Вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Renault» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 пошкодженого внаслідок ДТП склала 124 923,75 коп., і ці кошти позивач виплатив страхувальнику ТОВ «ЕФЕ БЕТОН», що підтверджується платіжним дорученням №37770 від 09.09.2022.
Власник наземного транспортного засобу «Chevrolet» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідач ОСОБА_1 , застрахував свою цивільно-правову відповідальність в ПАТ «НАСК «ОРАНТА» за полісом обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів №АТ/2661999, строк дії якого з 25.06.2022 по 24.06.2023, страхова сума на одного потерпілого становить 260 000 грн., за шкоду заподіяну майну 130 000 грн., франшиза 1500 грн.
Приватне акціонерне товариство « Страхова компанія «Українська страхова група» звернулося до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» з заявою №46700 від 20.09.2022 про виплату страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів №АТ/2661999 в сумі 124 923,75 коп. та отримало страхове відшкодування в сумі 82 536 грн.98 коп. згідно платіжного доручення №44308 від 29.09.2022.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
За обставин цієї справи винуватцем у ДТП внаслідок якої застраховані автомобілі зазнали механічних пошкоджень є відповідач, що під сумнів сторонами не ставиться.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (стаття 16 ЗУ «Про страхування»).
Відповідно до частини другої статті 8 ЗУ «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (стаття 993 ЦК України).
Аналогічні за змістом положення містить ст. 27 ЗУ «Про страхування».
Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно із статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Крім того, у постанові ВП ВС від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц указано, що згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 ЗУ «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Відтак, у даному випадку позивач, який є страховиком збитків за договором добровільного страхування, що виплатив відповідне відшкодування, в силу приписів, зокрема, ст. 993 ЦК України має право вимоги до відповідальної за шкоду особи (відповідача) у межах фактично виплаченого відшкодування.
Проте, відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частиною 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Положеннями статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на що , апеляційний суд вважає , що позивачем не доведено своїх вимог , оскільки відвопідно до розрахунку страхового відшкодування від 09.09.2022, знос пошкодженого транспортного засобу не вказано, у зв'язку з чим розмір матеріального збитку, тобто відновлювального ремонту без урахуванням зносу, становить 124 923 грн 75 коп., і така сума була пред'явлена позивачем ПАТ «НАСК «ОРАНТА», які сплатили 82 536,98 грн.
Стверджуючи у позові та апеляційній скарзі про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 різниці суми сплаченого страхового відшкодування та компенсованої ПАТ «НАСК «ОРАНТА» суми , позивачем не доведено , що різниця між сумами являє собою суму зносу пошкодженого транспортного засобу потерпілого, також не зазначено з яких підстав позов заявлено до ОСОБА_1 , оскільки згідно Полісу №АТ/2661999 , страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну складає - 130 000 грн. Відтак розмір завданої відповідачем шкоди не перевищує ліміту відповідальності відповідно до полісу .
Таким чином суд першої інстанції в даній справі позовні вимоги вирішив у відповідності до належного правового регулювання, урахувавши всі істотні для спору фактичні обставини.
Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог , є законними і обгрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Наведене свідчить, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦІК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» - залишити без задоволення.
Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 21 лютого 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: В. М. Триголов
Судді: А.І. Дорош
О.А. Лобов