Справа № 127/25517/24
Провадження № 3/127/6244/24
"11" вересня 2024 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шидловський О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, -
ОСОБА_1 , 29.07.2024 року о 08 год. 25 хв., в м. Вінниці по вул. Соборна, 91, керував транспортним засобом «Honda Accord», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу «Drager», результат позитивний 0,83 %0 проміле. Велась безперервна відео фіксація на портативний відео реєстратор. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не надав. Крім того, інформація щодо дати призначення справи до судового розгляду була розміщена на сайті http://vnm.vn.court.gov.ua.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зокрема, у Рішенні від 03.04.2008 в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи вимоги ст. 277, ч. 2 ст. 268 КУпАП і те, що ОСОБА_1 був обізнаний про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення і про те, що справа буде розглянута Вінницьким міським судом Вінницької області, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП є доведеною та підтверджена протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №431885 від 29.07.2024 року; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння від 29.07.2024 року; роздруківкою результату тесту приладу «Драгер Алкотест 7510» від 29.07.2024 року рапортом поліцейського взводу №2 роти №2 БУПП у Вінницькій області Іванни Єрємєєвої від 29.07.2024 року; постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24.06.2024; довідкою обліку адміністративного правопорушення; відеоматеріалами з нагрудної камери поліцейського.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9. (а) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №431885 від 29.07.2024 року, вбачається, що ОСОБА_1 , 29.07.2024 року о 08 год. 25 хв., в м. Вінниці по вул. Соборна, 91, керував транспортним засобом «Honda Accord», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу «Drager», результат позитивний 0,83 %0 проміле. Велась безперервна відео фіксація на портативний відео реєстратор. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, , що також підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп'яніння від 29.07.2024 року; роздруківкою результату тесту приладу «Драгер Алкотест 7510» від 29.07.2024 року рапортом поліцейського взводу №2 роти №2 БУПП у Вінницькій області Іванни Єрємєєвої від 29.07.2024 року; відеоматеріалами з нагрудної камери поліцейського.
Згідно довідки обліку адміністративного правопорушення від вбачається, що ОСОБА_1 на протязі року притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, що також підтверджується постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24.06.2024 року.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується матеріалами справи.
За таких обставин суд кваліфікує дії винуватість ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою, яка перебуває в стані алкогольного чи іншого сп'яніння, вчинено повторно протягом року після накладеного адміністративного стягнення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Згідно ч. 2 ст. 13 КУпАП, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 КУпАП підстав для застосування до ОСОБА_1 заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього Кодексу, з огляду на характер правопорушень, не вбачається, тому він підлягає відповідальності на загальних підставах.
Згідно ст. 1 КУпАП завданням Кодексу, окрім іншого, є зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
ОСОБА_1 перебуває саме у тому віці, коли у особи формується повага до закону, уявлення про відповідальність та невідворотність покарання за скоєні вчинки.
При цьому, ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, повторно протягом року після накладеного адміністративного стягнення, передбаченого ст. 130 КУпАП, що свідчить про формування викривленого уявлення про законність та безвідповідального ставлення до небезпеки, що може бути спричинена його діями.
За таких обставин, суд вважає, що жоден із заходів передбачених ст. 24-1КУпАП не буде дієвим запобіжником від вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень в подальшому, а навпаки укріпить у неповнолітньої особи переконання у власній безкарності.
Таким чином, підстав для застосування до ОСОБА_1 заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього Кодексу, з огляду на характер вчиненого правопорушення, не вбачається, тому він підлягає відповідальності на загальних підставах.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_1 є особою яка підлягає адміністративній відповідальності, обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність правопорушника судом не встановлено. Таким чином, аналізуючи матеріали справи, зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_1 вчинив грубе порушення ПДР України, внаслідок якого могли настати тяжкі наслідки, своїми діями наражав на небезпеку себе та інших громадян, керуючи транспортним засобом в стані сп'яніння. Не дивлячись на загальноприйняті норми поведінки та співжиття в суспільстві легковажно дозволив собі вживати алкогольні напої та керувати транспортом, що свідчить про нехтування ним вказаних норм, тому за таких обставин, суд приходить до переконання, що останній належних висновків для себе не робить, а тому вважає за доцільне, з метою попередження вчинення ним грубих правопорушень в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП без призначення додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на визначений строк. Оскільки, ОСОБА_1 (згідно матеріалів справи) не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
Вказана позиція суду узгоджується з п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», згідно якої, позбавлення права керувати транспортними засобами не можна застосовувати до винної особи, яка взагалі такого права не мала.
Крім того, із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 605,60 грн., сплата якого передбачена ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 23, 33, 130, 221, 268, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суд, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: