Дата документу 06.09.2024Справа № 554/3044/24
Провадження № 2/554/3572/2024
27.08.2024 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
Головуючого судді - Тімошенко Н.В.,
за участю секретаря судових засідань - Рябченко В.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
відповідача - ОСОБА_3 ,
представника відповідача - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
встановив:
22.03.2024 позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до відповідача, ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання дитини.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилалась на те, що відповідач у добровільному порядку допомоги на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не надає. Просила стягувати за рішенням суду аліменти на утримання дитини в розмірі 5000 грн. щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою суду від 29.03.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
17.07.2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній частково заперечував проти задоволення позову посилаючись на те, що він приймає участь у вихованні доньки та виконує свої батьківські зобов'язання з її утримання.
Відповідач вказує, що кожного місяця добровільно перераховує на картковий рахунок позивача аліменти у розмірі не нижче 1300 грн.
Крім цього, відповідач постійно спілкується з донькою та забезпечує її одягом, взуттям, іграшками та продуктами харчування.
На даний час відповідач працевлаштований у ФОП ОСОБА_6 на посаду бетоняр з посадовим окладом 8000 грн. Твердження позивачки про дохід у розмірі 25000 грн. вважає необґрунтованим.
Тому, ураховуючи матеріальне становище, стан здоров'я, відповідач прохає стягувати з нього на користь позивачки аліменти у розмірі не більше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
05.08.2024 року представник позивачки подала до суду відповідь на відзив в якому підтримала позов та вказала, що посилання відповідача про перебування на його частковому утриманні матері є необґрунтованим, оскільки його матір - пенсіонер та відповідно отримує пенсію у розмірі 8000 грн.
Відповідач працездатний, має змогу надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, яка, проживаючи з матір'ю, потребує такої допомоги.
Позивач та його представник підтримали позов, прохали його задовольнити.
Відповідач та його представник у судовому засіданні часткового заперечували проти задоволення позову, посилаючись на обставини які зазначені у відзиві.
Вислухавши учасників справи, дослідивши та оцінивши подані сторонами належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд проходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони проживали в шлюбі з 12.02.2021 року, від якого мають доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 видане Шевченківським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Сторони припинили сімейно-шлюбні відносини, проживають окремо.
На даний час відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, офіційно працевлаштований та є працездатною особою.
Відповідно до статті 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей (стаття 5 Протоколу № 7 до Конвенції).
Відповідно до принципу № 4 Декларації прав дитини дитині має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 року батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Це положення відбите і в національному законодавстві. Відповідно до ч. 1 ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Таким чином, системний аналіз норм законодавства дає підстави стверджувати, що як матір, так і батько зобов'язані неухильно дотримуватися свого обов'язку щодо утримання та виховання дитини. Відповідно, невиконання зазначеного обов'язку тягне за собою встановлену законом відповідальність.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З урахуванням принципу рівності обов'язку сторін щодо утримання спільної дитини, віку та потреб малолітньої дитини, розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, матеріальний стан відповідача, відсутність у нього інших аліментних зобов'язань, відсутність доказів про можливість відповідача сплачувати аліменти у заявленому розмірі, суд вважає за доцільне позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини у розмірі 3500 гривень щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.
У іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено суду розмір доходів відповідача, які б давали змогу сплачувати аліменти саме в розмірі 5000 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 180-183 СК України, ст. ст. 141, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3500 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 22.03.2024 року та продовжувати до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Копію повного судового рішення направити учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні протягом 2 (двох) днів з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Повне рішення проголошено 06.09.2024 року.
Суддя Н.В.Тімошенко