Справа № 541/3280/24
Провадження № 1-кс/541/882/2024
16 вересня 2024 рокум.Миргород
Слідчий суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного 13.09.2024 року до ЄРДР за № 12024170550001007 клопотання прокурора Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
Прокурор Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, а саме просила накласти арешт, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування власником транспортним засобом - автомобілем легковим марки «Renault LOGAN» державний номерний знак НОМЕР_1 , який визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні №12024170550001007 від 13.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 .
Прокурор до початку судового засідання подала заяву про розгляд клопотання за її відсутністю, клопотання підтримала та просила задовольнити.
Власник майна в судове засідання не з'явився.
Вивчивши клопотання, перевіривши додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання з наступних підстав.
Встановлено, що в провадженні СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024170550001007 від 13.09.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.09.2024 до чергової частини Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області надійшло повідомлення від працівника сектору реагування патрульної поліції Миргородського РВП про те, що 12.09.2024 близько 21 год. 20 хв., за адресою: АДРЕСА_2 , зупинено транспортний засіб- автомобіль марки Renault LOGAN д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , попередньо позбавленого права керування транспортними засобами рішенням суду, що набрало законної сили.
12.09.2024 у ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , вилучено транспортний засіб - автомобіль легковий, білого кольору марки «Renault LOGAN» д.н.з. НОМЕР_1 , який направлено на зберігання до майданчику тимчасового тримання транспортних засобів (Полтавська обл., Миргородський р-н., с. Білики, вул. Центральна, 52).
13.09.2024 зазначений транспортний засіб постановою слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, про що винесено відповідну постанову.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , транспортний засіб марки «Renault LOGAN» легковий-седан, державний номерний знак НОМЕР_1 , білого кольору належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 .
Як зазначено прокурором, зважаючи на те, що вказаний речовий доказ має суттєве значення для встановлення важливих обставин у даному кримінальному провадженні, арешт вказаного майна є необхідним для забезпечення його зберігання до закінчення проведення відповідних слідчих дій.
Відповідно до вимог ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Пункт 1 ч. 2 статті 167 КПК України передбачає, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та або зберегли на собі його сліди.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на вищевказане майно, оскільки прокурором доведено, що є ознаки вчинення кримінального правопорушення та зазначений автомобіль, який було вилучено 12.09.2024. може зберігати на собі сліди кримінального правопорушення, а також несе у собі відомості, що можуть бути використані як доказ факту та обставин, які встановлюються під час досудового розслідування, відповідає критеріям, викладеним у ст. 98 КПК України та був визнаний речовими доказом у кримінальному провадженні, з метою збереження речового доказу, вважаю за необхідне клопотання задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 167, 170, 171 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні №12024170550001007 - задовольнити.
Накласти арешт на транспортний засіб - автомобіль легковий марки «Renault LOGAN», державний номерний знак НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 , шляхом позбавлення права на відчуження, розпоряджання та користування власником до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддяОСОБА_1