Справа № 541/2380/24
Номер провадження3/541/911/2024
17 вересня 2024 року м. Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Городівський О.А., за участі секретаря судового засідання - Ніколаєнко М.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП - НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №150731 від 18.06.2024 року, 18.06.2024 року близько 22 години 00 хвилин гр. ОСОБА_1 за місцем проживання умисно висловлював погрози та образи в сторону своєї дружини гр. ОСОБА_2 , тобто вчиняв домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, внаслідок яких могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю ОСОБА_2 , за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання, яке призначено на 08 годину 30 хвилин 17.09.2024 ОСОБА_1 не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Поважних причин неявки суду не повідомляв. Тому суд вважає за можливе провести розгляд справи без особистої участі порушника.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що провадження по даній справі необхідно закрити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст.ст. 245, 246, 252, 256, 268, 280, 283 КУпАП, суддя при розгляді справи розглядає всі питання факту і права, але в межах порушеного провадження, дотримуючись принципів судочинства та здійснення правосуддя, коли висновки судді не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви вини тлумачаться на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим докази повинні бути оцінені суддею на їх достатність для достовірних і безперечних висновків про скоєне адміністративне правопорушення на принципах забезпечення доведення вини за ст. 129 Конституції України, і визнання провини згідно зі ст. 252 КУпАП не може мати наперед встановленої сили.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП до адміністративної відповідальності можуть бути притягнуті особи, які вчинили насильство в сім'ї, тобто умисно вчинили будь-які дії фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дія або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що психологічним насильством є форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, обов'язковим елементом суб'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2, є умисел.
За змістом ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
З протоколу про адміністративне правопорушення та доданих доказів вбачається, що протокол складено у зв'язку з виниклою сваркою, а не у зв'язку з вчиненням насильства в сім'ї, оскільки вчинення насильства в сім'ї передбачає активні дії однієї особи по відношенню до іншої. З пояснень дружини ОСОБА_2 вбачається, що сімейний конфлікт виник на підґрунті неправильного, на думку її чоловіка, виховання нею дітей. Окрім того, до поліції гр. ОСОБА_2 телефонувати не збиралася, однак виклик здійснив їх найстарший син. Отже, за встановлених обставин справи має місце звичайна сімейна суперечка, яка за своєю суттю не охоплюється диспозицією ст. 173-2 КУпАП та не є об'єктивною стороною вказаного правопорушення, за яке особа може бути притягнутою до адміністративної відповідальності.
З протоколу та доданих доказів видно, що його складено у зв'язку з обопільним конфліктом та сваркою в сім'ї, а не у зв'язку з вчиненням домашнього насильства в сім'ї, тоді як вчинення насильства в сім'ї передбачає активні дії однієї особи по відношенню до іншої.
У той же час, відповідно до диспозиції вказаної норми закону, обов'язковою ознакою даного правопорушення є настання наслідків від діянь особи, яка вчиняє домашнє насильство, а саме: наслідками такої дії чи бездіяльності могла бути чи була завдана шкода фізичному або психологічному здоров'ю потерпілому від домашнього насильства.
Проте вказані наслідки в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені.
Частиною 2 статті 7 КУпАП передбачено, що провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Варто зазначити, що презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, адже сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі не може бути відкритим, а відкрите підлягає закриттю, якщо в діях правопорушника відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, отже провадження у даній справі необхідно закрити.
Приймаючи до уваги вищевикладене, та керуючись ст.ст. 36, 38, 247, 284 КУпАП, суддя, -
ухвалив:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.
Суддя Миргородського
міськрайонного суду О. А. Городівський