Справа № 541/4045/23
Номер провадження 2/541/139/2024
іменем України
12 вересня 2024 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Вірченко О.М.,
за участю секретаря судового засідання Циганової Ю.М.,
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Банк», про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
21 листопада 2023 року представник ТОВ «Діджи Фінанс» звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з вищевказаною позовною заявою.
В обґрунтування позову зазначив, що 10 грудня 2020 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 2034956621, за яким відповідачу були надані кошти у розмірі 28 583 грн на споживчі потреби, з встановленим строком користування до 10 грудня 2025 року.
16 грудня 2022 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Діджи Фінанс» був укладений договір факторингу № 16/12/22, предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і до боржника ОСОБА_2 за договором № 2034956621 від 10 грудня 2020 року.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу від 16 грудня 2022 року № 16/12/22, позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в сумі 38 553,55 грн, з яких: 26 128,15 грн - сума заборгованості по тілу кредиту; 12 425,40 грн - сума заборгованості за відсотками; 00 грн - сума заборгованості за комісією; 00 грн - сума заборгованості за пенею.
На підставі наведеного позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 2034956621 в сумі 38 553 грн, судовий збір у розмірі 2 684 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 7 500 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про судовий розгляд у його відсутність (а.с. 67).
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що позивачем до позовної заяви приєднані копії письмових доказів, які не засвідчені належним чином тв які неможливо прочитати, з огляду на це у сторони відповідача є сумнів щодо достовірності наданих позивачем письмових доказів. Оригіналів документів позивачем не пред'явлено, тому такі докази, на його думку, не повинні братися до уваги. В зв'язку з наведеним просив відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.
Суд, заслухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.
На підставі анкети-заяві на отримання кредиту/опитувальний лист від 09 грудня 2020 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 10 грудня 2020 року укладено договір про споживчий кредит № 2034956621, з якого вбачається, що банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі в сумі 28 583 грн строком до 10 грудня 2025 року, з фіксованою процентною ставкою у розмірі 40 відсотків річних (а.с. 4, 8).
Умови повернення кредиту, сплата процентів, розмір яких зазначено у графіку платежів, паспорті споживчого кредиту, підписані сторонами (а.с. 6, 7).
Заява на видачу готівки від 10 грудня 2020 року № 16203030 свідчить, що ОСОБА_2 отримав від банку 28 583 грн (а.с. 94).
16 грудня 2022 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Діджи Фінанс» був укладений договір факторингу № 16/12/22. Відповідно до договору факторингу, актів приймання-передач реєстру боржників №№ 1, 2 до договору факторингу від 16 грудня 2022 року № 16/12/22, платіжних інструкцій № 2893 від 16 грудня 2022 року, № 2892 від 16 грудня 2022 року, витягу з додатку до договору факторингу від 24 жовтня 2023 року, АТ «ОТП Банк» передало ТОВ «Діджи Фінанс» право грошової вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 2034956621 (а.с. 20, 21, 103, 104).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2034956621 станом на 16 грудня 2022 року сума заборгованості позичальника перед банком становить 38 553,55 грн, з яких: 26 128,15 грн - сума заборгованості по тілу кредиту; 12 425,40 грн - сума заборгованості за відсотками; 00 грн - сума заборгованості за комісією; 00 грн - сума заборгованості за пенею (а.с. 23).
28 червня 2023 року за вих. № 3025104895 позивач направив відповідачу досудову вимогу, розрахунок заборгованості за кредитним договором № 2034956621, яка залишилася не виконаною (а.с. 106).
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Положенням ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
В силу вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
В силу вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
У відповідності до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Отже, за змістом наведених норм права, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач отримав від АТ «ОТП Банк» кредитні кошти, які зобов'язався повертати в строки та розмірах, визначених в кредитному договорі від 10 грудня 2020 року, але свій обов'язок належним чином не виконував, внаслідок чого має заборгованість перед банком, який право грошової вимоги за кредитним договором № 2034956621 передав ТОВ «Діджи Фінанс», уклавши з останнім договір факторингу від 16 грудня 2022 року № 16/12/22.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 2034956621 в розмірі 38 5530,55 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2 684 грн.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133, ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Ч.ч. 1-3 ст. 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
На підтвердження понесених витрат на надання правової (правничої) допомоги позивачем подано договір № 42649746 про надання правової допомоги від 22 вересня 2023 року, додаткову угоду № 003025104895, детальний опис робіт (наданих послуг), акт про підтвердження факту надання правової (правничої) допомоги від 22 вересня 2023 року, ордер на надання правничої (правової) допомоги (а.с. 33 - 38).
Згідно зазначених позивачем у позовній заяві судових витрат, витрати на професійну правничу (правову) допомогу складають 7 500 грн, які повністю підтверджені наданими належними доказами. Із заявою про зменшення суми витрат на правничу допомогу відповідач та його представник до суду не звертались.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що витрати на професійну правничу (правову) допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 7 500 грн.
Керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Банк», про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ 42649746, адреса: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, ІВАN № НОМЕР_2 в АТ «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором від 10 грудня 2020 року № 2034956621 в розмірі 38 553 (тридцять вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят три) грн 00 коп., судові витрати в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 7 500 (сім тисяч п'ятсот) грн 00 коп.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення складено 17 вересня 2024 року.
Суддя: О. М. Вірченко