вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київської області, 07541
Номер провадження 2-н/356/119/24
Справа № 356/668/24
17.09.2024 суддя Березанського міського суду Київської області Дудар Т.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, боржник: ОСОБА_1 ,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, боржник: ОСОБА_1 .
Дослідивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, приходжу до такого висновку.
Так, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу (ч. 1 ст. 160 ЦПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
В силу приписів ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (ч. 1 ст. 27 ЦПК України).
Згідно з ч. 8 ст. 28 ЦПК України позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
В силу приписів ч. 7 ст. 165 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно з відповіддю № 786695 від 16.09.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
У заяві про видачу судового наказу вказано, що боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Адресою, за якою здійснюється споживання природного газу є АДРЕСА_2 , що вбачається з фінансового стану споживача ОСОБА_1 , який долучено до заяви про видачу судового наказу.
Як передбачено ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Щодо наявності договірних відносин між ТОВ «Київоблгаз Збут» та боржником, у заяві про видачу судового наказу зазначено, що згідно з Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Заявник стверджує, що між сторонами на підставі публічного договору склалися фактичні договірні відносини щодо послуг з приводу постачання природного газу.
Тому заявник долучив до заяви лише роздрукований витяг типового договору постачання природного газу, оскільки зобов'язання у споживача виникли в силу положень, визначених Розділом ІІІ Правил постачання природного газу і додатково не потребують підписання двостороннього договору.
За адресою споживання: 07543, Київська область, Броварський район, м. Березань, вул. Кооперативна, 34, здійснювалося фактичне споживання природного газу.
Згідно Розділу ІІІ Правил від 30.09.2015 № 2496 за відсутності зауважень до персоніфікованих даних у заяві-приєднанні та її змісту побутовий споживач зобов'язаний підписати заяву-приєднання та повернути один її примірник постачальнику. Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов'язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником відповідно до вимог Правил, що має підтверджуватися документально, за умови, що у споживача відсутній інший діючий постачальник.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
До заяви про видачу судового наказу додано копію Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам.
Як вбачається з абзацу шостого, сьомого пункту 1.4 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам (Розділ І Загальні положення) типовий договір має містити персоніфіковані дані - персоніфіковані дані щодо споживача (П.І.Б, ЕІС-код, види та способи розрахунку тощо), визначені в заяві-приєднанні, які є достатніми для проведення розрахунків за природний газ. Найменування суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність з постачання природного газу та відомості щодо ліцензії, на підставі якої здійснюється відповідна діяльність.
Разом з тим, до заяви про видачу судового наказу не додано копію типового договору, яка містить відомості щодо заявника, відтак такий договір не може бути розцінений як такий, що безспірно підтверджує факт виникнення у заявника права відповідної грошової вимоги.
Додаток до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам - Заява-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, яка додана заявником до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам не містить персоніфікованих даних щодо споживача (фактично, до заяви про видачу судового наказу додано лише роздруківку назви форми такої заяви-приєднання).
З аналізу норм Розділу ІІ ЦПК України, зокрема, ст. 160-163 ЦПК України, суд дійшов висновку, що, з огляду на норми процесуального права для можливості розгляду справи за правилами наказного провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України необхідною умовою є наявність договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, а не фактичне існування між сторонами договірних відносин, адже така обставина належить до предмета доказування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог ст. 163 ЦПК України.
Зважаючи на викладене вище, вважаю за необхідне відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, боржник: ОСОБА_1 , оскільки така заява подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України.
З огляду на те, що до заяви не долучено договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, суд позбавлений можливості достеменно встановити, що місцем виконання договору є територія, що підпадає під юрисдикцію Березанського міського суду Київської області.
Згідно з п. 9) ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Таким чином, відсутні підстави для визначення територіальної підсудності Березанському міському суду Київської області, оскільки зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання боржника є територія, що не підпадає під юрисдикцію Березанського міського суду Київської області. Так само відсутні належні докази на підтвердження того, що місцем виконання договору постачання природного газу побутовому споживачу ОСОБА_1 є територія, що належить до територіальної юрисдикції Березанського міського суду Київської області.
Зважаючи на викладене вище, вважаю за необхідне відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, боржник: ОСОБА_1 , оскільки така заява подана з порушенням правил підсудності.
Згідно з ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
З огляду на зазначене вище, керуючись ст. 19, 27, 28, 160-161, 163, 164-166 ЦПК України, суддя
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» у видачі судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, боржник: ОСОБА_1 .
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т. В. Дудар