Справа № 293/1154/24
Провадження № 2/293/494/2024
17 вересня 2024 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Збаражського О.М.,
за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Черняхів цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
І. СУТЬ СПРАВИ
01.08.2024 Акціонерне товариство «Акцент-банк» звернулось до суду із позовом, за змістом якого просить стягнути на свою користь із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №б/н від 15.09.2021 у розмірі 33285,53грн. та понесені судові витрати у розмірі 3028 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 15.09.2021 ОСОБА_1 приєднався до умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.
Позивач зазначає, що ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у А-Банку разом з умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.
Відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, своєчасно не надавав АТ «Акцент-Банк» грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 12.07.2024 має заборгованість в розмірі 33285,53 грн., яка складається з 18703,25 грн. - заборгованість за кредитом та 14582,28 грн. - заборгованість по відсоткам.
ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 01.08.2024 справа передана на розгляд судді Збаражському О.М.
На виконання вимог ч.8 ст.187 ЦПК України, судом 05.08.2024 отримано відомості про адресу реєстрації відповідача ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 07.08.2024 відкрито провадження у справі №293/1154/24, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвала суду про відкриття провадження від 07.08.2024 та позов з додатками направлялись відповідачу засобами поштового зв'язку та були вручені йому особисто 16.08.2024, що підтверджується трекінгом поштового відправлення 0600281370704.
Відповідач ОСОБА_1 відзив на позов, заяв чи клопотань до суду не подав.
За змістом ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи те, що справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, неподання відзиву на позов, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
Судом встановлено, що між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг, що підтверджується анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку. Своїм підписом відповідач підтвердив, що ознайомився з актуальними умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», тарифами, паспортом споживчого кредиту, та до укладення вказаної угоди йому надана банком повна інформація про фінансові послуги, у відповідності до ч.2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Крім того своїм підписом відповідач беззастережно погодився, що анкета-заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк» становлять договір про надання банківських послуг, умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення (а.с.9).
На виконання умов договору про надання банківських послуг від 15.09.2021, АТ «А-Банк» відкрив відповідачу ОСОБА_1 рахунок № НОМЕР_1 та видав картку № НОМЕР_2 , строком дії до квітня 2028 року (а.с.15).
Згідно довідки за лімітами виданої АТ «Акцент-Банк», відповідачу встановлено наступні кредитні ліміти: 15.09.2021 в розмірі 5000грн, 11.10.2021 - 15000грн., 17.02.2022 - 20000грн, 29.10.2023 - 18703,25грн., 25.04.2024 - 18800 грн. (а.с. 16).
Випискою по картці ОСОБА_1 встановлено, що останній користувався кредитними коштами, вчиняв різні операції (а.с.12-14).
Згідно з наданим позивачем розрахунком, станом на 12.07.2024 за договором б/н від 15.09.2021 заборгованість становить 33285,53 грн. (а.с.7-8).
IV. ЦИВІЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ, ВИСНОВКИ СУДУ
Між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини на підставі кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.
За приписами ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що 15.09.2021 між АТ «Акцент-Банк» та відповідачем ОСОБА_1 укладений договір про надання банківських послуг, що підтверджується анкетою-заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк».
Обгрунтовуючи позов про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання банківських послуг, позивач стверджує, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у А-Банку разом з умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується його підписом у заяві.
Вважав укладений договір договором приєднання.
Натомість Верховний Суд у складі Великої Палати у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 зазначив, що оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілими усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Окрім того, у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження №6-16цс15) зроблено висновок про те, що роздруківка умов та правил надання банківських послуг, а також тарифів банку із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови і правила надання банківських послуг.
Отже, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві умови та правила надання банківських послуг та за відсутності у анкеті-заяві домовленості сторін про розмір кредитного ліміту, порядок та умови нарахування відсотків, надані банком витяги з умов та тарифів не можуть розцінюватись як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору.
При цьому, банк (позивач) не надав доказів, що Умови та правила додані до позову розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» від 15.09.2021, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, щодо сплати відсотків, їх збільшення в процесі користування кредитним рахунком.
Аналізуючи викладене, суд не розцінює умови та правила надання банківських послуг на які посилається позивач в позові як складову кредитного договору, укладеного між сторонами 15.09.2021 шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у АТ «А-Банк» відповідачем ОСОБА_1
Конституційний Суд України у рішенні у справі № 543/96-В від 22.11.1996 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 11.07.2013 у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та "Умов та Правил надання банківських послуг", оскільки "Умови та Правила надання банківських послуг" це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ «А-Банк» (позивач) дотрималося вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Враховуючи те, що анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» від 15.09.2021 не містить домовленості сторін про порядок та умови нарахування відсотків, а доказів ознайомлення та підписання відповідача з "Умови та Правила надання банківських послуг", тарифами банку, які передбачають сплату відсотків та їх збільшення за користування кредитом позивачем не надані, підстави для стягнення з відповідача заборгованості по відсотках, що становлять 40,8% на рік за користування кредитом у розмірі 14582,28гривень відсутні.
З вказаних підстав, суд відмовляє у задоволені позову у цій частині.
Посилання позивача на те, що істотні умови договору погоджено у паспорті споживчого кредиту, який підписано відповідачем ОСОБА_1 15.09.2021, суд не приймає до уваги, оскільки анкета-заява від 15.09.2021 не містить умов про те, що невід'ємною складовою частиною договору є паспорт споживчого кредиту.
Крім того, в постанові Верховного Суду від 23.05.2022 (справа 393/126/20) висловлена правова позиція, згідно якої паспорт споживчого кредиту є способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті споживчого кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
В той же час суд зазначає, що банк зважаючи на норми ст. 530 ЦК України, за змістом якої встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, боржник вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Факт користування відповідачем кредитним картковим рахунком також не свідчить про виконання банком статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» та не доводить, що відбулося свідоме прийняття відповідачем тих умов, на які вказує позивач.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок заборгованості та банківську виписку по рахунку відповідача, яка свідчить, що відповідач користувався кредитною карткою № НОМЕР_2 та кредитними коштами, суд вбачає підстави для стягнення з відповідача фактично отриманих кредитних коштів (тіла кредиту).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
За вказаних фактичних обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення 18703,25 гривень заборгованості за тілом кредиту.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
На підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати пропорційно розміру до задоволених позовних вимог в розмірі 1701,44 гривень із розрахунку: (3028 х 18703,25): 33285,53.
Керуючись статями 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за договором б/н від 15.09.2021 у розмірі 18703 (вісімнадцять тисяч сімсот три) гривні 25 копійок та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1701 (одна тисяча сімсот одна) гривня 44 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач:
Акціонерне товариство «Акцент-Банк»
місцезнаходження за адресою: 49074, м.Дніпро, вул. Батумська, 11,
код ЄДРПОУ 14360080
Відповідач:
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1
РНОКПП НОМЕР_3
Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ