вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
17.09.2024м. ДніпроСправа № 904/2190/24
За позовом Приватного підприємства "КРАМБУДІНДУСТРІЯ", м. Ірпінь, Київська область
до Фізичної особи-підприємця Шаульського Андрія Андрійовича, смт. Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область
про стягнення безпідставно набутих грошових коштів
Суддя Красота О.І.
Без участі представників сторін
Приватне підприємство "КРАМБУДІНДУСТРІЯ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Шаульського Андрія Андрійовича і просить суд стягнути грошові кошти у розмірі 61 000,00 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було досягнуто усної домовленості з виконання будівельно-монтажних робіт. Позивачем за результатами домовленості підготовлено та направлено Відповідачу на погодження і підписання Договір підряду № 26/02 від 26.02.2024 з додатками. Однак цей Договір так і не був підписаний сторонами, фактично Відповідач повернув його без додатків та підписаний він був не Відповідачем, а якоюсь іншою особою. Позивач зазначає, що сторони фактично не підписали письмовий договір, в якому не зафіксували істотні умови, а Відповідач не приступив до виконання такого договору. Договір підряду № 26/02 від 26.02.2024 не є укладеним та не породжує для сторін жодних зобов'язань. Однак Позивач, помилково вважаючи, що цей Договір є укладеним, сплатив Відповідачу авансові платежі у розмірі 61 000,00 грн. Проте Відповідач не повернув безпідставно набуті грошові кошти, тому Позивач просить суд стягнути їх на підставі ст. 1212 ЦК України.
Ухвалою суду від 21.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідач відзив на позов до суду не надав, ухвалу суду від 21.05.2024 про відкриття провадження у справі направлено за його місцезнаходженням згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 23), що підтверджується конвертом АТ "Укрпошта", повернутим відділенням поштового зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 27-30).
З урахуванням викладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Справу відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглянуто судом протягом розумного строку.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд
Як стверджує Позивач, між ним та Фізичною особою-підприємцем Шаульським Андрієм Андрійовичем (далі - Відповідач) було досягнуто усної домовленості з виконання будівельно-монтажних робіт "Капітальний ремонт виробничих приміщень та рампи будівлі Дирекції оброблення та перевезення пошти за адресою: 03035, м. Київ, вул. Георгія Кірпи, 2".
При цьому, як зазначає Позивач, ним за результатами домовленості підготовлено та направлено Відповідачу на погодження і підписання Договір підряду № 26/02 від 26.02.2024 з додатками. Однак цей Договір так і не був підписаний сторонами, фактично Відповідач повернув його без додатків та підписаний він був не Відповідачем, а якоюсь іншою особою.
Позивач вказує, що сторони фактично не підписали письмовий договір, в якому не зафіксували істотні умови, а Відповідач не приступив до виконання такого договору. Тому Позивач вважає, що Договір підряду № 26/02 від 26.02.2024 не є укладеним та не породжує для сторін жодних зобов'язань.
Однак, як зазначає Позивач, він, помилково вважаючи, що цей Договір є укладеним, сплатив Відповідачу авансові платежі у розмірі 61 000,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 368 від 26.02.2024 у розмірі 40 000,00 грн., № 373 від 28.02.2024 у розмірі 10 000,00 грн., № 374 від 28.02.2024 у розмірі 11 000,00 грн.
Проте Відповідач не повернув безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 61 000,00 грн., тому Позивач просить суд стягнути їх на підставі ст. 1212 ЦК України.
Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.02.2024 між Приватним підприємством "КРАМБУДІНДУСТРІЯ" в особі директора Полякова Сергія Вікторовича, що діє на підставі Статуту, далі - Замовник, та Фізичною особою-підприємцем Шаульським Андрієм Андрійовичем, далі - Виконавець, укладено Договір підряду № 26/02 (далі - Договір).
Згідно з п. 1.1 Договору Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується власними силами виконати будівельно-монтажні роботи "Капітальний ремонт виробничих приміщень та рампи будівлі Дирекції оброблення та перевезення пошти за адресою: 03035, м. Київ, вул. Георгія Кірпи, 2", а Замовник зобов'язується прийняти результати виконаних робіт і оплатити їх на умовах, визначених цим Договором. Роботи виконуються з будівельних матеріалів Замовника.
Відповідно до п. 2.1 Договору Замовник та Виконавець дійшли згоди, що вартість робіт складає 110 000,95 грн.
За умовами п. 2.2 Договору об'єм робіт складений у Додатку 2 "Локальний кошторис" до Договору.
Пунктом 2.3 Договору передбачено, що оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки Виконавця.
За умовами п. 2.4 Договору Замовник має право за необхідності сплатити аванс протягом 3 днів з моменту отримання повідомлення від Виконавця.
Відповідно до п. 3.1 Договору Виконавець зобов'язується, зокрема своєчасно та якісно виконати роботи у відповідності з вимогами Замовника.
За умовами п. 4.1 Договору роботи повинні бути виконані протягом 35 робочих днів.
Згідно з п. 5.1 Договору роботи виконуються з використанням матеріалів Замовника, а необхідне обладнання для виконання робіт Виконавець використовує власне.
Відповідно до п. 6.1 Договору акт здачі-приймання повного комплексу результатів робіт за Договором передається на підпис Замовнику протягом 3 робочих днів після виконання всіх передбачених Договором робіт.
За умовами п. 6.2 Договору Замовник протягом 5 робочих днів після отримання акту здачі-приймання результатів робіт повинен, у разі відсутності зауважень, підписати його та повернути один з примірників акту Виконавцю.
Відповідно до п. 9.1 Договору цей Договір складено у двох оригінальних примірниках, що мають однакову силу, по одному для кожної із сторін.
Згідно з п. 9.2 Договору цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2024, а в частині невиконаних зобов'язань - до їх повного виконання.
За умовами п. 9.4 Договору після підписання Договору всі попередні переговори, листування, угоди та протоколи про наміри з питань, що так чи інакше стосуються цього Договору, втрачають юридичну силу.
Пунктом 9.6 Договору передбачено, що усі зміни цього Договору мають юридичну силу лише підписані представниками сторін у кожному окремому випадку додаткових угод (договорів).
Відповідно до п. 9.7 Договору представником Виконавця є Тимчівський Олександр Віталійович +38(066)7059539.
Згідно з п. 9.8 Договору представником Замовника є ОСОБА_1 НОМЕР_1 .
При цьому, у Розділі 10 "Місцезнаходження і реквізити сторін":
- від імені Виконавця ФОП "Шаульський А.А." Договір підписаний його представником, визначеним пунктом 9.6, 9.7 Договору, а саме ОСОБА_2 ;
- від імені Замовника ПП "КРАМБУДІНДУСТРІЯ" Договір підписаний його представником, визначеним пунктом 9.8 Договору, а саме ОСОБА_1 .
Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Зі змісту Договору підряду № 26/02 від 26.02.2024 вбачається, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Таким чином, доводи Позивача про те, що Договір підряду № 26/02 від 26.02.2024 не є укладеним (таким, що не відбувся) та не породжує для сторін жодних зобов'язань, суд вважає безпідставними.
Із матеріалів справи вбачається, що Позивач сплатив Відповідачу авансові платежі у розмірі 61 000,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 368 від 26.02.2024 у розмірі 40 000,00 грн., № 373 від 28.02.2024 у розмірі 10 000,00 грн., № 374 від 28.02.2024 у розмірі 11 000,00 грн.
При цьому, у призначенні платежу Позивач вказав саме "оплата авансу зг договору 26/02 від 26.02.24".
Позивач просить суд стягнути з Відповідача безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 61 000,00 грн. на підставі ст. 1212 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України).
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулось за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалось, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.
За змістом положень глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов'язаннях.
Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Суд наголошує, що договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Враховуючи те, що Позивач сплатив Відповідачу авансові платежі у розмірі 61 000,00 грн. на виконання умов Договору підряду № 26/02 від 26.02.2024, який станом на момент вирішення спору є чинний, застосування приписів статті 1212 Цивільного кодексу України є безпідставним.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оскільки між сторонами у справі існують договірні відносини, а кошти, які Позивач просить стягнути, набуті Відповідачем за наявності правової підстави, їх не може бути витребувано відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставне збагачення. У цьому разі договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
З огляду на викладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Позивача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, ч. 9 ст. 165, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя О.І. Красота
Повне рішення складено
17.09.2024