Рішення від 09.09.2024 по справі 902/1131/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" вересня 2024 р. Cправа № 902/1131/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за первісним позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032)

до: Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістратська, буд. 2, м. Вінниця, 21050)

про стягнення 6 747 373,84 грн.

та зустрічним позовом: Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістратська, буд. 2, м. Вінниця, 21050)

до: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032)

про роз'яснення п. 5.5 Договору

за участю секретаря судового засідання Розгон Н.В.,

представників сторін:

позивача за первісним позовом Горопашний І.В. за довіреністю;

відповідача за первісним позовом Сидорчук В.В. згідно витягу з ЄДРЮОФОП та ГФ.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 01/41594 від 24.08.2023 Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" з вимогами до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0515-02041 від 25.06.2019 з додатковими угодами в загальному розмірі 99 118 151,82 грн, з яких: 92 370 777,98 грн - сума основного боргу; 1 134 960,75 грн - пеня; 1 570 324,60 грн - штраф; 886 422,86 грн - 3% річних та 3 155 655,63 грн - інфляційні втрати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2023 дану позовну заяву передано для розгляду судді Матвійчуку В.В.

Суд, ухвалою суду від 31.08.2023 за вказаним позовом відкрив провадження у справі №902/1131/23 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 26.09.2023.

19.09.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву № 08.14-14941 від 19.09.2023, в якому відповідач наводить заперечення проти позову, вказує на невірності та неправомірності розрахунку заборгованості, штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат, та просить відмовити в задоволенні позову.

19.09.2023 до суду надійшла зустрічна позовна заява № 08.14-14942 від 19.09.2023 Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" з вимогою до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" розтлумачити умови пункту 5.5. Договору в редакціях додаткових угод від 17.09.2021, 28.12.2021, 23.12.2022.

22.09.2023 до суду надійшло клопотання відповідача № 08.14-15089 від 21.09.2023 про призначення судово-економічної експертизи у справі.

Суд, ухвалою від 25.09.2023, прийняв зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" з вимогою розтлумачити умови пункту 5.5. Договору в редакціях додаткових угод від 17.09.2021, 28.12.2021, 23.12.2022, об'єднав в одне провадження з первісним позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0515-02041 від 25.06.2019 з додатковими угодами в загальному розмірі 99 118 151,82 грн. для спільного розгляду.

За результатами судового засідання 26.09.2023, суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 26.09.2023 про продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 31.10.2023. Поряд з цим, з метою надання можливості позивачу надати свої пояснення (заперечення) з приводу заявленого відповідачем клопотання про призначення судово-економічної експертизи, розгляд даного клопотання судом відкладено до наступного судового засідання та зобов'язано відповідача здійснити і подати до суду контррозрахунок ціни позову.

26.09.2023 до суду надійшла відповідь на відзив № 01/47744 від 22.09.2023, де позивач за первісним позовом наводить свої заперечення щодо доводів відповідача за первісним позовом.

16.10.2023 до суду надійшли пояснення відповідача за первісним позовом № 08.14-16354 від 16.10.2023 щодо розрахунку штрафних санкцій, до яких долучено контррозрахунок штрафу та інфляційних втрат.

25.10.2023 через систему "Електронний суд" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву №б/н від 24.10.2023 (вх. № 01-34/10046/23 від 25.10.2023)

31.10.2023 через систему "Електронний суд" надійшли заперечення представника позивача за первісним позовом №б/н від 30.10.2023 (вх. № 01-34/10226/23 від 31.10.2023) на клопотання відповідача за первісним позовом про призначення експертизи.

31.10.2023 через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі представника позивача за первісним позовом № б/н від 31.10.2023 (вх. № 01-34/10031/23 від 31.10.2023) з приводу нарахування штрафних санкцій.

При розгляді справи 31.10.2023 судом оголошено перерву в судовому засіданні до 01.11.2023, про що постановлено ухвалу у протокольній формі.

Суд, ухвалою від 01.11.2023 призначив у справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Не погоджуючись з винесено ухвалою, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задоволено. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01.11.2023 про призначення судової економічної експертизи та зупинення провадження у справі № 902/1131/23 скасовано. Матеріали справи № 902/1131/23 повернуто до Господарського суду Вінницької області для продовження розгляду.

22.01.2024 матеріали справи № 902/1131/23 надійшли до Господарського суду Вінницької області.

Суд, ухвалою від 22.01.2024 призначив підготовче засідання на 20.02.2024.

24.01.2024 на електронну адресу Господарського суду Вінницької області надійшов запит № 902/1131/23/467/24 від 23.01.2024 про витребування матеріалів справи № 902/1131/23 у зв'язку із надходженням до Північно-західного апеляційного господарського суду заяви Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.01.2024.

З огляду на надходження запиту суду апеляційної інстанції та необхідність скерування матеріалів справи на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду, суд, ухвалою від 24.01.2024, зупинив провадження у справі до повернення матеріалів справи з Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою від 13.02.2024 Північно-західним апеляційним господарським судом відмовлено у відкритті провадження за заявою Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вх. № 362/24) про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 у справі № 902/1131/23. Матеріали справи № 902/1131/23 повернуто до Господарського суду Вінницької області.

26.02.2024 матеріали справи № 902/1131/23 надійшли до Господарського суду Вінницької області.

Суд, ухвалою від 26.02.2024 провадження у справі № 902/1131/23 поновив та призначив підготовче засідання на 21.03.2024.

20.03.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання №б/н від 20.03.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/3049/24 від 20.03.2024) представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 про долучення платіжних інструкцій №№ 3412285, 3412286 від 30.11.2023, № 3417708 від 29.12.2023 та № 3426669 від 28.02.2024 до матеріалів справи.

21.03.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява № б/н від 20.03.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/3070/24 від 21.03.2024) представника позивача за первісним позовом - адвоката Горопашного І.В., за змістом якої останній повідомляє суд про те, що Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" сплачено Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" кошти з передачі електричної енергії за Договором № 0515-02041 від 25.06.2019 у загальному розмірі 92 655 735,79 грн.

21.03.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання №б/н від 21.03.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/3108/24 від 21.03.2024) представника позивача за первісним позовом - адвоката Горопашного І.В. про долучення доказів до матеріалів справи.

21.03.2024 на адресу суду надійшла заява № 1-14-0045 від 21.03.2024 представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі № 902/1131/23 до закінчення перегляду Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 911/1359/22 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

Рішення про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України приймалось судом в нарадчій кімнаті, за результатом якого 21.03.2024 постановлено ухвалу про закриття провадження у справі № 902/1131/23 в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 92 370 777,98 грн.

Дослідивши в судовому засіданні 21.03.2024 клопотання № б/н від 21.03.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/3108/24 від 21.03.2024) та додані до нього документи, судом встановлено, що подана представником позивача Додаткова угода від 31.10.2023, заява приєднання АТ "Вінницяобленерго" до нового договору про надання послуг з передачі електричної енергії та повідомлення про приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0515-02041-ПП від 01.01.2024 підписані після подання Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" відзиву на зустрічну позовну заяву, а отже, позивач не міг подати зазначені документи разом з відзивом, адже станом на день його подання таких документів не існувало, а тому судом поновлено позивачу процесуальний строк на подання документів з власної ініціативи та прийнято їх до розгляду.

Розгляд заяви № 1-14-0045 від 21.03.2024 представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі № 902/1131/23, суд, з метою надання можливості позивачу надати свої пояснення з даного приводу, відклав до наступного судового засідання.

Суд, ухвалою від 21.03.2024 відклав підготовче засідання на 03.04.2024.

22.03.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло заперечення № б/н від 22.03.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/3160/24 від 22.03.2024) представника позивача за первісним позовом - адвоката Горопашного І.В. на заяву про зупинення провадження у справі № 902/1131/23.

22.03.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява № б/н від 22.03.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/3158/24 від 22.03.2024) представника позивача за первісним позовом - адвоката Горопашного І.В. про поновлення процесуального строку для подання доказів зазначених у клопотанні від 21.03.2024 та долучення їх до матеріалів справи.

27.03.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло пояснення № б/н від 27.03.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/3325/24 від 27.03.2024) представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 щодо заперечень позивача на заяву про зупинення провадження у справі № 902/1131/23.

При розгляді справи 28.03.2024 судом оголошено перерву в судовому засіданні до 03.04.2024, про що постановлено ухвалу у протокольній формі.

Розглянувши в судовому засіданні 03.04.2024 заяву № б/н від 22.03.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/3158/24 від 22.03.2024) про поновлення процесуального строку для подання доказів зазначених у клопотанні від 21.03.2024 та долучення їх до матеріалів справи, судом встановлено, що ухвалою суду від 21.03.2024 поновлено позивачу процесуальний строк на подання документів з власної ініціативи та прийнято документи, що долучені до клопотання від 21.03.2024 до розгляду, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для повторного задоволення заяви № б/н від 22.03.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/3158/24 від 22.03.2024).

Суд, ухвалою від 03.04.2024, серед іншого, зупинив провадження у справі № 902/1131/23 до закінчення розгляду Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 911/1359/22 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду, зобов'язавши при цьому сторін повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 902/1131/23.

22.05.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання № б/н від 21.05.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/5344/24 від 22.05.2024) представника позивача - адвоката Горопашного І.В. про поновлення провадження у справі №9 02/1131/23 з тих підстав, що відпали обставини, які зумовили зупинення провадження у даній справі. До клопотання представником позивача - адвокатом Горопашним І.В. додано постанову Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22.

Суд, ухвалою від 03.06.2024 поновив провадження у справі № 902/1131/23 та призначив підготовче засідання на 20.06.2024.

За результатами слухання справи 20.06.2024, судом відкладено підготовче засідання на 09.07.2024, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі. При цьому зобов'язано позивача надати письмові пояснення щодо причин неявки в судове засідання та не подання до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

09.07.2024 на електронну адресу суду надійшли пояснення № б/н та дати (вх. номер канц. суду 01-34/7087/24 від 09.07.2024) скріплені електронним цифровим підписом представника позивача - адвоката Горопашного І.В. на виконання вимог п.4 ухвали суду від 20.06.2024.

09.07.2024 на електронну адресу суду надійшла заява № б/н та дати (вх. номер канц. суду 01-34/7088/24 від 09.07.2024) скріплена електронним цифровим підписом представника позивача - адвоката Горопашного І.В. про повернення у справі № 902/1131/23 на стадію підготовчого провадження та залишення позову без розгляду в частині стягнення пені у розмірі 208 965,61 грн та штрафу у розмірі 128 620,04 грн за період з 26.02.2022 по 14.04.2022 (включно).

Дослідивши в судовому засіданні 09.07.2024 заяву № б/н та дати (вх. номер канц. суду 01-34/7088/24 від 09.07.2024) в частині повернення у справі № 902/1131/23 на стадію підготовчого провадження, судом відмовлено в задоволенні заяви в означеній частині з підстав того, що справа № 902/1131/23 перебуває на стадії підготовчого провадження. Водночас, розгляд заяви № б/н та дати (вх. номер канц. суду 01-34/7088/24 від 09.07.2024) в частині залишення позовних вимог без розгляду, судом відкладено до наступного судового засідання.

При розгляді справи 09.07.2024 судом оголошено перерву в судовому засіданні до 16.07.2024, про що постановлено ухвалу у протокольній формі.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 05.09.2024, про що 16.07.2024 постановлено протокольну ухвалу.

05.09.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання № б/н від 05.09.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/8726/24 від 05.09.2024) представника відповідача Сидорчука В.В. про оголошення перерви в судовому засіданні з метою ознайомлення з матеріалами справи.

Дослідивши в судовому засіданні 05.09.2024 заяву № б/н та дати (вх. номер канц. суду 01-34/7088/24 від 09.07.2024) представника позивача в частині залишення позову без розгляду в частині стягнення пені у розмірі 208 965,61 грн та штрафу у розмірі 128 620,04 грн за період з 26.02.2022 по 14.04.2022 (включно), судом встановлено, що остання не відповідає ст. 226 ГПК України, позаяк нормами чинного законодавства не передбачено залишення без розгляду частини штрафних санкцій.

В судовому засіданні 05.09.2024, суд, заслухавши вступне слово представника позивача та відповідача, провів стадію з'ясування обставин та перевірки їх доказами, та оголосив перерву до 06.09.2024.

06.09.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшли пояснення до судових дебатів № б/н від 06.09.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/8793/24 від 06.09.2024) представника відповідача Сидорчука В.В. за змістом яких останній просить суд зменшити штрафні санкції до 236 769,96 грн, з яких: 92 599,51 грн - пеня; 144 17,45 грн - штраф.

На визначену судом дату (06.09.2024) з'явились представники позивача та відповідача.

При розгляді справи 06.09.2024 судом проведено стадію судових дебатів, у якій виступили з промовами представники позивача та відповідача.

В судовому засіданні 06.09.2024 суд повідомив про завершення розгляду справи по суті та вийшов до нарадчої кімнати для постановлення вступної і резолютивної частини судового рішення.

Після виходу з нарадчої кімнати 09.09.2024 в судове засідання представники сторін не з'явилися, у зв'язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (позивач за первісним позовом) посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0515-02041 від 25.06.2019 з додатковими угодами до нього в частині проведення розрахунків за надані послуги з передачі електричної енергії в період з 01.03.2023 по 30.06.2023.

Так, позивач стверджує, що надані ним відповідачу послуги за Договором на суму 92 370 777,98 грн, останнім не сплачено.

Тому, станом на дату подання даного позову заборгованість Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" перед Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" за надані послуги з передачі електричної енергії становить 92 370 777,98 грн.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" у відзиві на позовну заяву заперечило проти позову. Суть заперечень зводиться до того, що заявлена позивачем заборгованість з надання послуг з передачі електричної енергії в розмірі 92 370 777,98 грн виникла з січня 2023 року по 30.06.2023 (включно). Оскаржуваний період надання послуг, за який нараховано штрафні санкції потрапляє в строк дії додаткових угод до Договору від 17.09.2021, 28.12.2021 та 23.12.2022.

Згідно з п. 5.2. Договору, в редакціях додаткових угод від 17.09.2021, 28.12.2021 та 23.12.2022, розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової поетапної оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків:

1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості Послуги, визначеної згідно з розділом 3 Договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості Послуги, яка визначена згідно з розділом 3 Договору, відповідно до такого алгоритму:

2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця;

3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця;

4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця;

5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.

Тобто, датами початку невиконання зобов'язань по договору мають бути - третій банківський день розрахункового місяця, 11, 16, 21 та 26 число кожного розрахункового місяця.

Пунктом 5.5. Договору, в редакції додаткової угоди від 17.09,2021, передбачено, що відповідач здійснює розрахунок за фактичні обсяги послуги, наданих позивачем, протягом 3 банківських днів з дати та на підставі отриманого акта приймання-передачі Послуги, який позивач надає відповідачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуг здійснюється на підставі рахунків, наданих позивачем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком", з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.

Акт коригування наданої послуги у відповідному розрахунковому періоді позивач направляє відповідачу. Відповідач здійснює підписання акта коригування наданої Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 календарних днів та повертає один примірник підписаного акта позивачу. Оплату вартості Послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості Послуг, відповідач здійснює протягом 3 банківських днів з дня отримання акта.

Пунктом 5.5. Договору в редакціях додаткових угод від 28.12.2021 та 23.12.2022 передбачено, що відповідач здійснює розрахунок за фактичні обсяги послуги, наданих позивачем, до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих Виконавцем (ОСП), або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком", або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.

Тобто, датою прострочення виконання зобов'язання по договору має бути - 16 числа кожного розрахункового місяця.

Відповідач за первісним позовом звертає увагу на те, що з розрахунку позивача, дати початку виникнення заборгованості відрізняються від вищевказаних, а тому неможливо встановити, яким чином позивач визначав дату початку виникнення заборгованості і чи вірно пораховано кількість днів для розрахунку пені, штрафу, 3 % річних та інфляції, тобто відсутня можливість перевірки правильності здійснення розрахунку.

Також відповідач за первісним позовом вказує на наявність різниці між сумами, вказаними в Розрахунку в стовпчику "нарахування фактичні" та сумами, вказаними у відповідних актах надання послуги (що наявні в матеріалах справи). Зауважує на тому, що суми актів надання послуг зазначені в Розрахунку, за весь період нарахування штрафних санкцій відображені у вигляді відмінному від сум відображених в актах наданих послуг отриманих відповідачем. Вказує про включення позивачем в період нарахування пені та інфляційних втрат день фактичної оплати за послуги.

На переконання відповідача за первісним позовом, не враховано позивачем в розрахунку положень пункту 16 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану". Оскільки договір про надання послуг з передачі електричної енергії укладений відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії - оператором системи передачі електроенергії (Позивачем) та оператором системи розподілу електроенергії (Відповідачем), тому, з 25.02.2022 нарахування та стягнення штрафних санкцій Позивачем є неправомірним.

Крім того, відповідач за первісним позовом стверджує, що позивачем не враховано в розрахунку загальних рахунків, що виставлялись позивачем за підсумком календарного місяця, та на підставі яких відповідачем здійснювались розрахунки за надані послуги (враховані лише планові рахунки). Відсутність в розрахунку загальних рахунків (за підсумками календарного місяця), однозначно впливає на правильність розрахунку, адже сума нарахувань за результатом календарного місяця згідно акту надання послуг не є остаточною і вірною, а тому не може бути взята до уваги при розрахунку 3% річних та інфляційних втрат.

Позивач, в свою чергу, у відповіді на відзив, заперечує доводи відповідача наголошуючи на тому, що дати виникнення заборгованості по плановим рахункам, актам та актам коригування у розрахунку відрізняються від вказаних у п. 5.2 та 5.5 Договору, є безпідставним та необґрунтованим, оскільки розрахунок позовних вимог зроблений у відповідності до умов Договору, у тому числі п. 5.2., 5.5. Договору та ст.ст. 253, 254 ЦК України.

Щодо доводів відповідача про різницю у сумах вказаних у розрахунку позовних вимог у стовпчику "Нарахування фактичні" та сумами, вказаними у відповідних актах приймання-передачі послуги, позивач зауважує, що зазначена у стовпчику "Нарахування фактичні" сума у розрахунку становить різницю між вартістю фактично наданих послуг за підсумками місяця зазначеної в акті приймання-передачі Послуги та плановими платежами місяця, що повинні бути сплачені відповідно до п. 5.2 Договору.

Щодо твердження відповідача з приводу від'ємного значення у стовпчику "Нарахування фактичні", позивач вказує на те, що зазначена у стовпчику "Нарахування фактичні" сума у розрахунку становить різницю між вартістю фактично наданих послуг за підсумками місяця зазначеної в акті приймання-передачі Послуги та плановими платежами місяця, що повинні бути сплачені відповідно до п. 5.2 Договору. Від'ємне значення у стовпчику "Нарахування фактичні" виходить коли вартість фактично наданих послуг за підсумками місяця зазначена в акті приймання-передачі Послуги менша загальної вартості планових платежів місяця, що повинні бути сплачені відповідно до п. 5.2 Договору.

Заперечує позивач і посилання на п. 16 постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022, позаяк, п.п. 16 п. 1 вищезазначеної постанови НКРЕКП, який набрав чинності 26.04.2022, не розповсюджує свою дію на спірні правовідносини, оскільки нарахування пені позивачем здійснено до 26.04.2022.

Також позивач вказує на ту обставину, що у розрахунку позовних вимог враховані всі нарахування згідно планових (попередніх) платежів по п. 5.2 Договору та згідно актів та актів коригування по п.5.5. Договору, а також всі оплати відповідача.

Відповідач, не погоджуючись з позицією позивача надає контррозрахунок штрафу та інфляційних втрат вказуючи, що в графі "Заборгованість для нарахування штрафу" зазначено, що сума акта коригування за вересень 2020 в розмірі 17 315,86 грн неоплачена протягом 30 календарних днів та відповідно нараховано штраф в розмірі 1 212,11 грн. Водночас, згідно розрахунку позивача, суму 17 315,86 грн згідно акта коригування за вересень 2020 нараховано 05.03.2021, однак, згідно рядка "Оплата, грн." розрахунку вбачається, що зазначена сума оплачена 02.03.2021.

Як зауважує відповідач, позивачем, у відповіді на відзив зазначено, що станом на 01.03.2021 у АТ "Вінницяобленерго" існувала заборгованість в розмірі 14 637 714 грн, яку зменшено на 17 315,86 грн, як заборгованість із найдавнішим терміном виникнення. Разом з цим, 05.03.2021 проведено нарахування 17 315,86 грн згідно акту коригування за вересень 2020 на яке нараховано штраф в розмірі 1 212,11 грн.

Відповідно до рахунку-фактури № 0515-02041/04/03/2021 від 04.03.2021 станом на 28.02.2021 у відповідача існував борг за надані послуги в розмірі 17 315,86 грн.

Однак, відповідно до умов п. 5.5. Договору, в редакції додаткової угоди від 17.09.2021, яка діяла в зазначений період, відповідач здійснює оплату вартості послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості послуг, протягом 3 банківських днів з дня отримання акта.

За твердженням відповідача акт коригування вартості послуг за вересень 2020 отримано останнім в лютому 2021 та відповідно проведено його повну оплату 02.03.2021, а тому у позивача відсутні підстави для нарахування штрафу в розмірі 1 212,11 грн.

Також, відповідач звертає увагу, що відповідно до розрахунку, 24.04.2021 позивачем, в зв'язку із ніби то протермінуванням оплати на понад 30 календарних днів платежу в розмірі 1 393 698,01 грн, здійснено нарахування штрафу на суму 97 558,86 грн.

Сума в розмірі 1 393 698,01 грн становить різницю між загальною сумою планових платежів за лютий 2021 та фактичними нарахуваннями згідно акту наданих послуг за лютий 2021. Загальна сума по акту становила 16 031 412,01 грн.?

Так, у відповідності до умов п. 5.5. Договору, в редакції додаткової угоди від 17.09.2021, яка діяла в зазначений період, відповідач здійснює розрахунок з позивачем за фактичний обсяг послуг протягом 3 банківських днів з дати та на підставі отриманого акта приймання-передачі послуг, який позивач зобов'язаний надати відповідачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуг здійснюється на підставі рахунків, наданих позивачем або самостійно сформованих в електронному вигляді

Відповідач вказує на ту обставину, що 19.03.2021 АТ "Вінницяобленерго" отримано акт за лютий 2021. Тобто, відповідно до умов договору, оплата мала бути здійснена до 24.03.2021. Водночас, відповідачем здійснено оплату вартості послуг з передачі електричної енергії 31.03.2021 на суму 16 031 412,01 грн, а тому у позивача відсутні підстави нарахування штрафу в розмірі 97 558,86 грн.

Щодо розрахунку інфляційних втрат відповідач звертає увагу на значну розбіжність сум, яка відображена в контррозрахунку.

В іншій частині наданого позивачем розрахунку сум основного боргу, пені та 3 % річних відповідач не заперечив, контррозрахунок не надав.

Позивач у додаткових поясненнях, заперечуючи доводи відповідача, наводить пояснення щодо проведеного розрахунку штрафу та інфляційних втрат, наголошуючи на його відповідності умовам Договору, у тому числі п. 5.2, 5.7. Договору, та ст. 625 Цивільного кодексу України.

Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" обґрунтовуючи вимоги зустрічної позовної заяви вказує на те, що між позивачем та відповідачем виник спір у результаті різного трактування пункту 5.5. Договору в редакції додаткових угод від 17.09.2021, 28.12.2021 та 23.12.2022.

Так, пунктом 5.5. Договору, в редакції додаткової угоди від 17.09.2021, передбачено, що відповідач здійснює розрахунок за фактичні обсяги послуги, наданих позивачем, протягом 3 банківських днів з дати та на підставі отриманого акта приймання-передачі послуги, який позивач надає відповідачу потягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуг здійснюється на підставі рахунків, наданих позивачем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком", з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.

Акт коригування наданої послуги у відповідному розрахунковому періоді позивач направляє відповідачу. Відповідач здійснює підписання акта коригування наданої послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 календарних днів та повертає один примірник підписаного акта позивачу. Оплату вартості послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості послуг, відповідач здійснює протягом 3 банківських днів з дня отримання акта.

Пунктом 5.5. Договору в редакціях додаткових угод від 28.12.2021 та 23.12.2022 передбачено, що відповідач здійснює розрахунок за фактичні обсяги послуги, наданих позивачем, до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем (ОСП), або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком", або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.

Тобто, в п. 5.5. Договору в редакціях від 17.09.2021, 28.12.2021 та 23.12.2022 вказано, що оплата наданих послуг здійснюється на підставі рахунків та актів надання послуг.

Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" зауважує, що в первісному позові Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" трактує п. 5.5. Договору в редакціях від 17.09.2021, 28.12.2021 та 23.12.2022, таким чином, що АТ "Вінницяобленерго" має здійснювати оплату за фактичний обсяг послуги лише на підставі актів надання послуги.

Втім, Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" вважає, що здійснення оплати за надані послуги можливе лише на підставі рахунків, позаяк, акт надання послуг фіксує фактичний обсяг послуги, що була надана у відповідному календарному місяці та містить загальну вартість послуги. В той час, як рахунок, сформований ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", містить остаточну суму оплати, як різницю між загальною вартістю послуги згідно акту надання послуг та частковою попередньою оплатою, здійсненою відповідно до умов договору.

ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" заперечуючи доводи АТ "Вінницяобленерго", у відзиві на зустрічну позовну заяву, серед іншого, зазначає, що підставою для тлумачення судом договору є наявність спору між сторонами правочину щодо його змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всього договору його частини, що не дає змогу з'ясувати дійсний зміст правочину/його частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити його намір, тлумачення не може створювати, а лише роз'яснює існуючі умови угоди. Тобто, у розумінні наведених приписів, на вимогу однієї або двох сторін договору суд може постановити рішення про тлумачення змісту цього договору без зміни його умов. При цьому, зважаючи на те, що метою тлумачення правочину є з'ясування змісту договору/його окремих частин, який складає права та обов'язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину, тому тлумачення договору можливе до початку виконання сторонами його умов.

Так, ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" вказує на ту обставину, що АТ "Вінницяобленерго" зазначаючи про існування спору між сторонами, не надає жодного документального підтвердження існування даного спору, яким могли би бути наприклад відповідні звернення, листування АТ "Вінницяобленерго" до НЕК "Укренерго", тощо.

Крім того НЕК "Укренерго" зауважує, що зазначення АТ "Вінницяобленерго" в якості обґрунтування наявності "спору" того що АТ "Вінницяобленерго" з позовних вимог первісного позову вбачає, що НЕК "Укренерго" трактує пункти таким чином, що АТ "Вінницяобленерго" має здійснювати оплату за фактичний обсяг послуги лише на підставі актів надання послуги. З наступним зазначенням власної позиції АТ "Вінницяобленерго", що акт надання послуги фіксує фактичний обсяг послуги, що був наданий у відповідному календарному місяці та містить загальну вартість послуги - також не підтверджує наявності спору.

ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" зауважує на тому, що тлумачення умов Договору в редакції додаткової угоди від 17.09.2021, що вже замінені іншою редакцією від 28.12.2021, тлумачення умов Договору в редакції додаткової угоди від 28.12.2021, вже замінені іншою редакцією від 23.12.2022, а також тлумачення умов Договору в редакції додаткової угоди від 23.12.2022, що виконується сторонами з 23.12.2022 не відповідає судовій практиці, згідно якої тлумачення договору можливе до початку виконання сторонами його умов.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго є юридичною особою, яка утворена як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, унаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 №73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №829-р Про погодження перетворення державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго у приватне акціонерне товариство (пункт 1.1 Статуту Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго).

Товариство є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго (пункт 3.2 Статуту Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго).

Отже, позивач є правонаступником прав і обов'язків Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго за договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0515-02041 від 25.06.2019.

25 червня 2019 року Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" як оператор системи передачі (ОСП) та Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" (відповідач) як користувач уклали між собою договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0515-02041 з додатками до нього (т. 1, а.с. 44-48), згідно з п. 1.1 якого ОСП зобов'язався надавати послугу з передачі електричної енергії (далі послуга), а Користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього Договору.

26 липня 2019 року сторони договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 25.06.2019 № 0515-02041 уклали додаткову угоду до цього договору (т.1, а.с. 50-55), якою, з метою приведення договору у відповідність до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2019 № 309 зі змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕКП від 21.06.2019 № 1120, якою, в тому числі, внесено зміни до типової форми договору про надання послуг з передачі електричної енергії, виклали договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 25.06.2019 №0515-02041 в новій редакції (т. 1, а.с. 50-55, далі Договір), який містить, зокрема, такі умови (пункти):

1.2. Сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Правил ринку, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку, ліцензій, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України.

3.1. Ціна договору визначається згідно з діючим на момент надання послуги тарифом на послуги з передачі електричної енергії, встановленим регулятором, та оприлюднюється ОСП на власному веб-сайті в мережі Інтернет.

4.1. Для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги:

1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць;

2) визначення фактичного обсягу послуги у розрахунковому місяці здійснюється:

для ОСР на підставі даних щодо технологічних витрат електричної енергії та її розподіл електричними мережами ОСР;

для електропостачальників на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами електропостачальника;

для споживачів електричної енергії, які мають намір купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, незалежно від точки приєднання на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії цими споживачами;

для споживачів електричної енергії, які приєднані до мереж ОСП, незалежно від способу купівлі електричної енергії (в електропостачальника за Правилами роздрібного ринку чи за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку) на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії цими споживачами;

для виробників електричної енергії на підставі даних щодо обсягів електричної енергії, необхідної для забезпечення власних потреб електричних станцій, на яких відсутня генерація. З цією метою використовуються дані обліку адміністратора комерційного обліку.

5.1. Планова та фактична вартість послуги (грн) за цим Договором визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу (МВт*год) за розрахунковий період на тариф, встановлений регулятором (грн/МВт*год). На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.

6.1. Розрахунковим періодом (розрахунковим місяцем) за цим Договором є 1 календарний місяць.

6.2. Користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП наступним чином:

1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 5 цього Договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 5, у кожен з наступних періодів:

2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового місяця;

3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового місяця;

4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового місяця;

5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця.

При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не меншим планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 5, на 5 днів наперед.

6.3. У разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач: передає ОСП письмове факсимільне повідомлення про зміну обсягів послуги не менше ніж за 2 робочі дні до моменту очікуваної зміни планових обсягів послуги; сплачує вартість послуги до дати очікуваного перевищення запланованих обсягів послуги або зменшує останній/останні планові платежі на відповідну суму у разі зменшення запланованих обсягів послуги.

6.5. Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі отримання акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі сервіс), з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.

6.6. У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов'язання у встановлений Договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей.

6.7. У випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов'язань.

За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

У разі недотримання ОСП цих термінів користувач має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% від суми коштів (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), що підлягають поверненню, за кожний день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання ОСП зобов'язання щодо повернення коштів.

За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% від суми коштів, що підлягають поверненню.

7.1. ОСП, серед іншого, має право отримувати від користувача своєчасну оплату за послугу.

9.3. Користувач зобов'язується: 3) здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим договором.

10.1. Планові обсяги передачі електроенергії користувач зобов'язаний подавати ОСП до 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю.

ОСП протягом 5 робочих днів погоджує планові обсяги передачі і повертає їх користувачу.

ОСП протягом 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, направляє користувачу акт приймання-передачі наданої послуги.

Користувач, отримавши акт приймання-передачі наданої послуги, протягом 3 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим повертає його ОСП, підписаний зі свого боку.

10.4. Рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, будь-які повідомлення за цим договором повинні направлятися однією стороною іншій електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також повинні бути обов'язково підтверджені рекомендованим листом, іншим поштовим відправленням або доставлені кур'єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому договорі або отриманої з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом); у день направлення за допомогою Сервісу/електронному вигляді.

14.1. Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2019.

Якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну Договору повідомлення про припинення дії Договору, то цей Договір вважається подовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах.

15.2. У разі внесення змін до типової форми договору про надання послуг з передачі електричної енергії сторони зобов'язані внести відповідні зміни до цього Договору у строки, визначені відповідним рішенням регулятора.

29 липня 2019 року відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 №73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №829-р "Про погодження перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" внаслідок реорганізації шляхом перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" було утворене приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго".

18 серпня 2020 року позивач як оператор системи передачі (ОСП) і відповідач як користувач уклали між собою додаткову угоду № 4 до Договору (т. 1, а.с. 56) якою пункт 6.7 Договору виклали в такій редакції:

6.7. У випадку порушення будь-яких термінів розрахунку за цим Договором користувач сплачує ОСП пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми боргу за кожен день прострочення.

Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов'язань.

У разі якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату штрафних санкцій.

У разі недотримання ОСП цих термінів Користувач має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% від суми коштів (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), що підлягають поверненню, за кожний день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання ОСП зобов'язання щодо повернення коштів.

17.09.2021 сторони договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 25.06.2019 № 0515-02041 уклали додаткову угоду № 5 до цього договору (т.1, а.с. 57-61), якою, з метою приведення договору у відповідність до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2019 № 309 зі змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕКП від 21.06.2019 № 1120, якою, в тому числі, внесено зміни до типової форми договору про надання послуг з передачі електричної енергії, виклали договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 25.06.2019 №0515-02041 в новій редакції (т. 1, а.с. 57-61), який містить, зокрема, такі зміни:

3.1. Планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії або ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті в мережі Інтернет.

3.2. Ціна договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року.

4.1. Для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяги Послуги: плановий обсяг послуги визначається на основі наданих Користувачем повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць. У разі ненадання або несвоєчасного надання Користувачем повідомлень плановим обсягом послуги визначається фактичний обсяг наданої Послуги у попередньому розрахунковому періоді; фактичний обсяг Послуги в розрахунковому місяці визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі.

4.2. Планові обсяги Послуги Користувач зобов'язаний подавати ОСП до 25 доби місяці, що передує розрахунковому місяцю. Форма подання повідомлення розміщена на офіційному вебсайті ОСП.

Планові обсяги можуть подаватися на більший період з подальшим їх коригуванням у терміни, передбачені цим пунктом.

Згідно п. 5.1 договору розрахунковим періодом за цим договором є один календарний місяць.

У п. 5.2 договору відповідач взяв на себе зобов'язання здійснювати поетапну попередню оплату планової вартості послуги оператора системи передачі наступним чином:

1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього Договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього Договору, відповідно до такого алгоритму:

2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця;

3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця;

4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця;

5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.

За умовами п.5.5 договору відповідач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати та на підставі отриманого акта приймання-передачі Послуги, який ОСП надає Користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата Послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - Сервіс), з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.

Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надається до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), Адміністратором комерційного обліку.

Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Сервісі згідно з вимогами Правил ринку.

Акт коригування наданої послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу. Користувач здійснює підписання акта коригування наданої Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 календарних днів та повертає один примірник підписаного акта ОСП. Оплату вартості Послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює протягом 3 банківських днів з дати отримання акта.

Пунктом 5.6. договору визначено, що у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі Послуги Користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі Послуги вартість Послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов'язання у встановлений Договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі Послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.

5.7. У випадку порушення будь-яких термінів розрахунку за цим Договором Користувач сплачує ОСП пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми боргу за кожен день прострочення.

Пеня нараховується до повного виконання Користувачем своїх зобов'язань.

За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

ОСП направляє Користувачу окремий рахунок на суму пені та/або штрафу протягом 5 робочих днів після виявлення порушення. Рахунок підлягає оплаті протягом 3 робочих днів від дати отримання.

У разі якщо фактичний обсяг оплати Користувачем Послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої Послуги, ОСП (за заявою Користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або, у разі відсутності такої заяви Користувача, ураховує їх як оплату Послуги останнього платежу наступного розрахункового періоду відповідно до пункту 5.2 цього договору. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення (за цим договором). При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди Користувача.

У разі недотримання ОСП цих термінів повернення коштів Користувач має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% від суми коштів (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), що підлягають поверненню, за кожний день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання ОСП зобов'язання щодо повернення коштів.

За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми коштів, що підлягають поверненню.

Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2021. Якщо Користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії Договору повідомлення про припинення дії Договору, то цей Договір вважається подовженим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах (пункт 13.1 Договору).

Даний договір складено у двох оригінальних примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної зі сторін. У разі підписання договору в електронній формі сторони визнають, що електронний документ (сформований, підписаний з використанням кваліфікованого електронного підпису) є ідентичним за змістом та реквізитами з документом у паперовому вигляді, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу (пункт 14.3 договору).

Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання обома сторонами (частина 5 розділу 16 договору).

Додаткова угода до договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0530-02041 від 29.05.2019 підписана оператором системи передачі та користувачем.

28 грудня 2021 року позивач як оператор системи передачі (ОСП) і відповідач як користувач уклали між собою додаткову угоду до Договору (т. 1, а.с. 62-66), якою сторони, виклали договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0530-02041 від 29.05.2019 в новій редакції, який містить, зокрема, такі зміни:

За умовами п.5.5 договору відповідач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно) на підставі рахунків, актів на надання послуги, наданих виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком", або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу, з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді. Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються відповідачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

У випадку порушення Користувачем термінів розрахунку, ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов'язань. За прострочення користувачем термінів розрахунку понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. У разі якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів. За наявності заборгованості за цим договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди користувача. У разі недотримання ОСП цих термінів повернення коштів Користувач має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% від суми коштів (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), що підлягають поверненню, за кожний день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання ОСП зобов'язання щодо повернення коштів. За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми коштів, що підлягають поверненню (пункт 5.7 Договору).

Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2023. Якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення дії договору, то цей договір вважається подовженим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах (пункт 13.1 Договору).

Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання обома сторонами (частина 4 розділу 16 Договору).

В подальшому, відповідно до постанов НКРЕКП № 1234 від 30.09.2022 та постанови НКРЕКП № 1305 від 11.10.2022 № 2027 між сторонами укладено додаткову угоду якою сторони, виклали договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0530-02041 від 29.05.2019 в новій редакції, який містить, зокрема, такі зміни:

Відповідно до п. 3.1 Договору планова та/або фактична вартість Послуги визначається на підставі діючого на момент надання Послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії або ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру та планового та/або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому періоді. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті. Ставка плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті в євро/МВт*год. Крім цього ОСП щомісяця оприлюднює на офіційному вебсайті ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру у грн/ МВт*год не пізніше 03 числа місяця наступного, за розрахунковим періодом. Конвертація величини ставки здійснюється щомісяця за середньомісячним курсом гривні до євро, установленим Національним банком, за розрахунковий період надання послуги. До моменту підтвердження ENTSO-E нового рівня ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру на відповідний період ОСП має право застосовувати рівень ставки, що була розрахована та застосовувалась у попередньому періоді. Сторони здійснять фінансове врегулювання розрахунків не пізніше, ніж через один місяць після підтвердження ENTSO-E нової ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру. ОСП зобов'язаний повідомити Користувача у спосіб, визначений цим Договором, про новий рівень ставки та спосіб донарахування різниці протягом 14 календарних днів після її підтвердження ENTSO-E. Користувач зобов'язаний протягом 3 робочих днів у спосіб, визначений цим Договором, підтвердити ОСП отримання цієї інформації.

Згідно п. 3.2 Договору при розрахунку вартості наданої послуги застосовується: для Користувачів - підприємств "зеленої" електрометалургії, а також електропостачальників, що здійснюють постачання електричної енергії підприємству "зеленої" електрометалургії - тариф на послуги з передачі електричної енергії для підприємств "зеленої" електрометалургії (у випадку підтвердження цим підприємством відповідного статусу та встановлення для ОСП відповідного тарифу згідно з чинним законодавством); для Користувачів, що здійснюють експорт/імпорт електричної енергії до/з країн периметру у період після приєднання ОСП до ІТС механізму - ставка плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру; для інших Користувачів - тариф на послуги з передачі електричної енергії для користувачів системи (крім підприємств "зеленої" електрометалургії).

За приписами п. 4.1 Договору для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяги послуги: плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць. У період після приєднання ОСП до ІТС механізму плановий обсяг послуги формується користувачем без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії. У разі ненадання або несвоєчасного надання користувачем повідомлень плановим обсягом послуги визначається фактичний обсяг наданої послуги у попередньому розрахунковому періоді; фактичний обсяг послуги в розрахунковому місяці визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі. У період після приєднання ОСП до ІТС механізму фактичний обсяг послуги формується з урахуванням обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії до/з країн периметру (пункт 4.1 договору).

Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання обома сторонами (частина 4 розділу 16 Договору).

Додаткова угода до договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0515-02041 підписана оператором системи передачі та користувачем в електронній формі шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису.

Таким чином судом встановлено, що умови договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0515-02041 неодноразово змінювались шляхом підписання відповідних додаткових угод до договору та станом на момент виникнення спірних правовідносин договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0515-02041 діяв у редакції додаткової угоди, яка підписана в електронній формі шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису 23.12.2023.

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу, а останній прийняв послуги з передачі електричної енергії:

в лютому 2021 року в обсязі 45 451,332 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 16 031 412,01 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуги від 28.02.2021 (т.1, а.с. 81);

в березні 2021 року в обсязі 40 292,038 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 14 211 646,48 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуги від 31.03.2021 (т.1, а.с. 89);

в квітні 2021 року в обсязі 37 785,996 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 13 327 725,36 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуги від 30.04.2021 (т.1, а.с. 97);

в травні 2021 року в обсязі 36 085,392 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 12 727 895,12 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуги від 31.05.2021 (т.1, а.с. 105);

в червені 2021 року в обсязі 27 044,799 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 9 539 133,32 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуги від 30.06.2021 (т.1, а.с. 113);

в липні 2021 року в обсязі 22 693,319 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 8 004 296,70 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуги від 31.07.2021 (т.1, а.с. 124);

в серпні 2021 року в обсязі 28 423,613 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 10 025 463,08 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуги від 31.08.2021 (т.1, а.с. 140);

в вересні 2021 року в обсязі 30 758,803 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 10 849 121,96 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуги від 30.09.2021 (т.1, а.с. 156);

в жовтні 2021 року в обсязі 42 444,778 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 14 970 952,32 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуги від 31.10.2021 (т.1, а.с. 172);

в листопаді 2021 року в обсязі 50 258,054 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 17 726 819,77 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуги від 30.11.2021 (т.1, а.с. 188);

в грудні 2021 року в обсязі 55 201,035 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 19 470 288,26 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуги від 31.12.2021 (т.1, а.с. 204);

в січні 2022 року в обсязі 54 276,471 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 22 512 143,33 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуги від 31.01.2022 (т.1, а.с. 220);

в лютому 2022 року в обсязі 45 850,093 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 19 017 151,37 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуги від 28.02.2022 (т.1, а.с. 234);

в березні 2022 року в обсязі 41 767,394 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 17 323 778,47 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуги від 31.03.2022 (т.1, а.с. 249);

в квітні 2022 року в обсязі 33 352,694 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 13 833 630,18 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуги від 30.04.2022 (т.2, а.с. 15);

в травні 2022 року в обсязі 25 143,191 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 10 428 591,05 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуги від 31.05.2022 (т.2, а.с. 30);

в червні 2022 року в обсязі 24 968,019 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 10 355 935,31 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуги від 30.06.2022 (т.2, а.с. 45);

в липні 2022 року в обсязі 26 471,220 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 10 979 414,98 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуги від 31.07.2022 (т.2, а.с. 60);

в серпні 2022 року в обсязі 26 325,096 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 10 918 807,42 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуги від 31.08.2022 (т.2, а.с. 75);

в вересні 2022 року в обсязі 33 635,226 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 13 950 815,41 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуги від 30.09.2022 (т.2, а.с. 90);

в жовтні 2022 року в обсязі 37 355,961 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 15 494 057,23 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуги від 31.10.2022 (т.2, а.с. 105);

в листопаді 2022 року в обсязі 35 320,588 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 14 649 849,65 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуги від 30.11.2022 (т.2, а.с. 120);

в грудні 2022 року в обсязі 38 253,167 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 15 866 189,57 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуги від 31.12.2022 (т.2, а.с. 135);

в січні 2023 року в обсязі 39 490,296 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 18 020 843,71 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуги від 31.01.2023 (т.2, а.с. 150);

в лютому 2023 року в обсязі 39 242,424 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 17 907 730,80 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуги від 28.02.2023 (т.2, а.с. 165);

в березні 2023 року в обсязі 41 410,532 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 18 897 116,53 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуги від 31.03.2023 (т.2, а.с. 180);

в квітні 2023 року в обсязі 35 079,664 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 18 111 630,53 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуги від 30.04.2023 (т.2, а.с. 195);

в травні 2023 року в обсязі 26 712,413 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 13 791 618,83 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуги від 31.05.2023 (т.2, а.с. 210);

в червні 2023 року в обсязі 25 556,923 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 13 195 039,34 грн, що підтверджується актом приймання-передачі послуги від 30.06.2023 (т.2, а.с. 225).

Крім того в період лютого 2021-червня 2023 року сторонами складено акти коригування до актів приймання-передачі послуги, а саме:

19.02.2021 сторонами підписано акт коригування до акту приймання-передачі послуги від 30.09.2020, за яким за вересень 2020 позивач передав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії в обсязі 28 929,916 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 8 339 800,46 грн (т.2, а.с. 239);

16.08.2021 сторонами підписано акт коригування до акту приймання-передачі послуги від 31.10.2020, за яким за жовтень 2020 позивач передав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії в обсязі 41 042,829 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 11 831 662,57 грн (т.2, а.с. 241);

20.09.2021 сторонами підписано акт коригування до акту приймання-передачі послуги від 30.11.2020, за яким за листопад 2020 позивач передав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії в обсязі 48 389,840 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 13 949 629,51 грн (т.2, а.с. 246);

27.09.2021 сторонами підписано акт коригування до акту приймання-передачі послуги від 31.12.2020, за яким за грудень 2020 позивач передав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії в обсязі 58 144,207 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 21 822 218,62 грн (т.3, а.с. 2);

20.10.2021 сторонами підписано акт коригування до акту приймання-передачі послуги від 31.01.2021, за яким за січень 2021 позивач передав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії в обсязі 53 957,271 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 19 031 592,80 грн (т.3, а.с. 7);

29.10.2021 сторонами підписано акт коригування до акту приймання-передачі послуги від 28.02.2021, за яким за лютий 2021 позивач передав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії в обсязі 52 999,893 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 18 693 910,26 грн (т.3, а.с. 12);

17.11.2021 сторонами підписано акт коригування до акту приймання-передачі послуги від 31.03.2021, за яким за березень 2021 позивач передав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії в обсязі 40 421,019 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 14 257 140,13 грн (т.3, а.с. 17);

17.12.2021 сторонами підписано акт коригування до акту приймання-передачі послуги від 30.04.2021, за яким за квітень 2021 позивач передав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії в обсязі 36 279,660 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 12 796 416,55 грн (т.3, а.с. 22);

29.12.2021 сторонами підписано акт коригування до акту приймання-передачі послуги від 31.05.2021, за яким за травень 2021 позивач передав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії в обсязі 36 093,158 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 12 730 634,32 грн (т.3, а.с. 27);

30.12.2021 сторонами підписано акт коригування до акту приймання-передачі послуги від 30.06.2021, за яким за червень 2021 позивач передав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії в обсязі 28 214,076 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 9 951 556,03 грн (т.3, а.с. 32);

28.01.2022 сторонами підписано акт коригування до акту приймання-передачі послуги від 31.07.2021, за яким за липень 2021 позивач передав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії в обсязі 22 239,790 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 7 844 329,76 грн (т.3, а.с. 37);

21.02.2022 сторонами підписано акт коригування до акту приймання-передачі послуги від 31.08.2021, за яким за серпень 2021 позивач передав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії в обсязі 26 982,798 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 9 517 264,58 грн (т.3, а.с. 40);

21.03.2022 сторонами підписано акт коригування до акту приймання-передачі послуги від 30.09.2021, за яким за вересень 2021 позивач передав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії в обсязі 31 809,440 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 11 219 698,44 грн (т.3, а.с. 43);

19.05.2022 сторонами підписано акт коригування до акту приймання-передачі послуги від 31.10.2021, за яким за жовтень 2021 позивач передав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії в обсязі 42 975,400 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 15 158 111,18 грн (т.3, а.с. 46);

30.05.2022 сторонами підписано акт коригування до акту приймання-передачі послуги від 30.11.2021, за яким за листопад 2021 позивач передав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії в обсязі 48 688,407 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 17 173 180,16 грн (т.3, а.с. 49);

16.06.2022 сторонами підписано акт коригування до акту приймання-передачі послуги від 31.12.2021, за яким за грудень 2021 позивач передав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії в обсязі 55 636,369 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 19 623 837,53 грн (т.3, а.с. 52);

29.06.2022 сторонами підписано акт коригування до акту приймання-передачі послуги від 31.01.2022, за яким за січень 2022 позивач передав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії в обсязі 54 961,487 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 22 796 266,04 грн (т.3, а.с. 55);

27.07.2022 сторонами підписано акт коригування до акту приймання-передачі послуги від 28.02.2022, за яким за лютий 2022 позивач передав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії в обсязі 39 884,442 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 16 542 790,24 грн (т.3, а.с. 58);

18.08.2022 сторонами підписано акт коригування до акту приймання-передачі послуги від 31.03.2022, за яким за березень 2022 позивач передав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії в обсязі 44 042,980 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 18 267 618,73 грн (т.3, а.с. 61);

29.05.2023 сторонами підписано акт коригування до акту приймання-передачі послуги від 31.03.2022, з урахуванням акту коригування від 18.08.2022, за яким за березень 2022 позивач передав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії в обсязі 44 037,851 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 18 265 491,38 грн (т.3, а.с. 64);

20.09.2022 сторонами підписано акт коригування до акту приймання-передачі послуги від 30.04.2022, за яким за квітень 2022 позивач передав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії в обсязі 35 137,398 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 14 573 868,29 грн (т.3, а.с. 67);

20.10.2022 сторонами підписано акт коригування до акту приймання-передачі послуги від 31.05.2022, за яким за травень 2022 позивач передав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії в обсязі 26 217,201 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 10 874 056,02 грн (т.3, а.с. 70);

18.11.2022 сторонами підписано акт коригування до акту приймання-передачі послуги від 30.06.2022, за яким за червень 2022 позивач передав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії в обсязі 26 137,788 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 10 841 118,05 грн (т.3, а.с. 73);

29.11.2022 сторонами підписано акт коригування до акту приймання-передачі послуги від 31.07.2022, за яким за липень 2022 позивач передав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії в обсязі 25 893,828 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 10 739 931,25 грн (т.3, а.с. 76);

21.12.2022 сторонами підписано акт коригування до акту приймання-передачі послуги від 31.08.2022, за яким за серпень 2022 позивач передав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії в обсязі 20 699,944 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 8 585 674,37 грн (т.3, а.с. 79);

30.12.2022 сторонами підписано акт коригування до акту приймання-передачі послуги від 30.09.2022, за яким за вересень 2022 позивач передав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії в обсязі 28 094,753 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 11 652 804,52 грн (т.3, а.с. 82);

21.02.2023 сторонами підписано акт коригування до акту приймання-передачі послуги від 31.10.2022, за яким за жовтень 2022 позивач передав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії в обсязі 36 597,726 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 15 179 565,61 грн (т.3, а.с. 84);

17.03.2023 сторонами підписано акт коригування до акту приймання-передачі послуги від 30.11.2022, за яким за листопад 2022 позивач передав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії в обсязі 24 200,252 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 14 185 170,12 грн (т.3, а.с. 87);

30.03.2023 сторонами підписано акт коригування до акту приймання-передачі послуги від 31.12.2022, за яким за грудень 2022 позивач передав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії в обсязі 46 446,542 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 19 264 539,34 грн (т.3, а.с. 90);

21.04.2023 сторонами підписано акт коригування до акту приймання-передачі послуги від 31.01.2023, за яким за січень 2023 позивач передав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії в обсязі 41 016,100 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 18 717 123,01 грн (т.3, а.с. 93);

19.05.2023 сторонами підписано акт коригування до акту приймання-передачі послуги від 28.02.2023, за яким за лютий 2023 позивач передав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії в обсязі 45 172,705 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 20 613 931,51 грн (т.3, а.с. 96);

16.06.2023 сторонами підписано акт коригування до акту приймання-передачі послуги від 31.03.2023, за яким за березень 2023 позивач передав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії в обсязі 40 307,068 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 18 393 566,18 грн (т.3, а.с. 102).

Відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 92 370 777,98 грн, яка на час звернення позивача до суду сплачена не була, чим порушив права позивача, з чого і виник спір.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст. 599, 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 202 ГК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Пунктом 40 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що користувачі системи - фізичні особи, у тому числі фізичні особи-підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії.

Оператор системи передачі (ОСП) - це юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (пункт 55 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Користувач системи та ОСП є учасниками ринку електричної енергії відповідно до пункту 96 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про надання послуг з передачі.

ОСП надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором (частина 4 статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Відповідно до частин 1 та 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Пункт 3 частини 1 статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначає, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

На реалізацію наданих законодавством повноважень постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309 затверджено Кодекс системи передачі.

Відповідно до пункту 5.5 глави 5 розділу XI Кодексу системи передачі договір про надання послуг з передачі електричної енергії укладається за типовою формою, яка затверджується Регулятором.

Типова форма договору про надання послуг з передачі електричної енергії є додатком 6 до Кодексу системи передачі, отже, затверджена одночасно з цим Кодексом.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статей 901-907 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що 25 червня 2019 року Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" як оператор системи передачі (ОСП) та Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" як користувач уклали між собою Договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0515-02041 з додатками до нього, згідно з п. 1.1 якого ОСП зобов'язався надавати послугу з передачі електричної енергії, а користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього Договору.

Таким чином, між сторонами виникли зобов'язальні правовідносин на підставі Договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0515-02041.

З матеріалів справи, судом встановлено, що за період з лютого 2021 по червень 2023 року позивач надав відповідачу, а останній прийняв послуги з передачі електричної енергії на загальну суму 473 432 100,21 грн, що підтверджується актами приймання-передачі послуг, з урахуванням актів коригування.

Судом встановлено, що акти приймання-передачі послуг та рахунки на послуги передачі електричної енергії позивачем відповідно до пункт 5.5 Договору були направлені відповідачу засобами поштового зв'язку та в електронній формі з використанням електронного підпису.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивачем на виконання умов Договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0515-02041 у період з лютого 2021 по червень 2023 року надано послуги відповідачу за цим договором, проте останнім належним чином свої зобов'язання зі сплати вартості наданих послуг не виконано, у зв'язку із чим станом на момент звернення позивача з цим позовом до суду та на час вирішення спору у відповідача наявна заборгованість у розмірі 92 370 777,98 грн.

Поряд з цим, після відкриття провадження у даній справі Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" було сплачено Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" кошти з передачі електричної енергії за Договором № 0515-02041 від 25.06.2019 у загальному розмірі 92 655 735,79 грн, що стверджується платіжними інструкціями, зокрема:

- № 3412285 від 30.11.2023 на суму 4 517 565,95 грн;

- № 3412286 від 30.11.2023 на суму 6 201 076,67 грн;

- № 3417708 від 29.12.2023 на суму 7 392 348,34 грн;

- № 3426669 від 28.02.2024 на суму 74 544 744,8 грн.

Суд враховує, що сплачені Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" кошти у загальному розмірі 92 655 735,79 грн поглинають суму основного боргу в розмірі 92 370 777,98 грн, а тому ухвалою від 21.03.2024 закрито провадження у справі № 902/1131/23 в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 92 370 777,98 грн.

Поряд з цим, за порушення відповідачем за первісним позовом взятих на себе зобов'язань, позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення 1 134 960,75 грн пені, 1 570 324,60 грн штрафу, 886 422,86 грн 3% річних та 3 155 665,63 грн інфляційних втрат.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення 1 134 960,75 грн пені та 1 570 324,60 грн штрафу, суд зважає на таке.

Відповідно до положень статей 546, 548 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

У свою чергу, статтею 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.7. Договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0515-02041 від 25.06.2019, в редакції додаткових угод від 17.09.2021, 28.12.2021, 23.12.2022, визначено, що у випадку порушення Користувачем термінів розрахунку, ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов'язань. За прострочення користувачем термінів розрахунку понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язань щодо термінів оплати за отриману послугу з передачі електричної енергії позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 1 134 960,75 грн - пені та 1 570 324,60 грн - штрафу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворений Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", визначено, що Регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов'язковими до виконання.

Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії", до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження правил ринку, правил ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Як передбачено частиною 1 статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії", купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.

Істотні умови двосторонніх договорів визначені у частині третій статті 66 вказаного Закону, якими є, зокрема, умови про права, обов'язки та відповідальність сторін (пункт 8 частини 3 статті 66 вказаного Закону).

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії", до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належить, зокрема, затвердження типових та примірник договорів, визначених цим Законом, а відповідно до частини четвертої цієї ж статті рішення Регулятора є обов'язковими до виконання учасниками ринку (крім споживачів, що не є учасниками оптового енергетичного ринку).

Таким чином, наведений аналіз нормативних актів дозволяє дійти висновку, що Регулятор наділений повноваженням нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, зокрема, через затвердження типових і примірних договорів.

Типові і примірні договори входять до системи джерел господарського договірного права як особливі нормативно-правові акти. Затвердження таких договорів уповноваженими державними органами є формою державною регулювання договірних відносин у сфері господарювання.

Відповідно до частини 4 статті 179 Господарського кодексу України, типові договори затверджуються Кабінетом Міністрів України або у випадках, передбачених законом, іншим органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Одним з принципів функціонування ринку електричної енергії є відповідальність учасників ринку за недотримання правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньо добового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов договорів, що укладаються на цьому ринку (пункт 16 частини 2 статті З Закону України "Про ринок електричної енергії").

Унормування відповідальності за невиконання договорів на ринку електроенергії відбувається, зокрема, шляхом визначення відповідних положень щодо відповідальності у типових договорах, які затверджуються Регулятором, і мають силу нормативно-правового акта.

Частина 4 статті 179 Господарського кодексу України закріплює межі вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов, а саме обов'язковість відповідності умов господарського договору певного виду типовим договорам, затвердженим Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади. Укладаючи договір на основі типового договору, затвердженого відповідним державним органом в межах його компетенції, сторони повинні враховувати імперативні правила, що містяться в типовому договорі. Разом з тим сторони мають право конкретизувати його умови та доповнити їх, якщо такі доповнення не суперечать його змісту.

Відповідно до Закону України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні" затверджено відповідний Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який був продовжений та триває до теперішнього часу.

Статтею 1 Закону України від 12.05.2015 "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до положень частини 1 статті 20 наведеного Закону правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.

Суд враховує, що Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в преамбулі Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 зазначила мету та підстави її прийняття.

Зокрема, Регулятор зазначив, що такою метою є забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25 лютого 2022 року, ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду та діє відповідно до законів України "Про ринок електричної енергії", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

Підпунктом 16 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №332 від 25.02.2022 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану", на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанову зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

При цьому суд вказує, що підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 - це імперативна норма, якою держава вказала учасникам ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

Отже, суд приходить висновку про те, що рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб'єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов'язань на ринку електричної енергії.

При цьому суд наголошує на тому, що такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов'язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

Суд звергає увагу, що норми постанови № 332 від 25.02.2022 прийняті Регулятором в межах своїх повноважень.

Отже, суд вказує, що хоча постанова НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 має нижчу юридичну силу порівняно з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, втім її норми є обов'язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, які уклали між собою двосторонні договори відповідно до статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії", що також обумовлено положеннями статті 179 Господарського кодексу України, яка встановлює нормативне обмеження вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов у разі укладання типового договору.

Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22.

Таким чином, підпункт 16 пункту 1 постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 щодо зупинення нарахування штрафних санкцій в період воєнного стану та 30 днів після його припинення, підлягає обов'язковому застосуванню, а тому позовні вимоги про стягнення за період з 24.02.2022 по 14.04.2022 пені у розмірі 208 965,61 грн та штрафу у розмірі 128 620,04 грн не підлягають до задоволення.

Водночас, враховуючи визначений судом період прострочення виконання відповідачем зобов'язання, застосувавши межі періоду, що не входять у період дії воєнного стану, здійснивши власний розрахунок за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE судом встановлено, що нарахування пені та штрафу обраховано арифметично вірно. За наведеного позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 925 995,14 грн та штрафу у розмірі 1 441 704,56 грн, визнаються судом обґрунтованими та законними. Разом з цим, контррозрахунок відповідача в частині розрахунку пені судом відхиляється.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення 886 422,86 грн 3% річних та 3 155 665,63 грн інфляційних втрат, суд зважає на таке.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми Закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи із положень ст. 625 ЦК України наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні наведених приписів, позивач, як кредитор, вправі вимагати стягнення в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE судом встановлено, що зазначені нарахування обраховано арифметично вірно. За наведеного позовні вимоги про стягнення 3% річних в розмірі 886 422,86 грн та інфляційних втрат у розмірі 3 155 665,63 грн, визнаються судом обґрунтованими та законними. Разом з цим, контррозрахунок відповідача в частині розрахунку інфляційних втрат судом відхиляється.

Оцінюючи вимоги зустрічного позову про тлумачення умов пункту 5.5. Договору в редакціях додаткових угод від 17.09.2021, 28.12.2021, 23.12.2022, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Визначальною ознакою договору є мета його укладення. Статтею 627 цього ж Кодексу передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Статтею 213 ЦК України встановлено, що зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину (частини перша та друга).

Правила тлумачення змісту правочину визначено частиною третьою статті 213 ЦК України, яка передбачає, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

За змістом частини четвертої статті 213 ЦК України, якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Таким чином, у частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначено загальні способи, що застосовуються при тлумаченні, які втілюються у трьох рівнях тлумачення.

Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.

Другим рівнем тлумачення (у разі якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також із намірами сторін, які вони виявляли при вчиненні правочину, а також із чого вони виходили при його виконанні.

Третім рівнем тлумачення (якщо перші два не дали результатів) є врахування: а) мети правочину, б) змісту попередніх переговорів, в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше у правовідносинах між собою), г) звичаїв ділового обороту; ґ) подальшої поведінки сторін; д) тексту типового договору; е) інших обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, оскільки договір є видом правочину (в даному випадку, двосторонній правочин) тлумаченню підлягають умови договору за правилами, встановленими статті 213 ЦК України.

Підставою для тлумачення судом договору є наявність спору між сторонами правочину щодо його змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всього договору/його частини, що не дає змогу з'ясувати дійсний зміст правочину/його частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити його намір, тлумачення не може створювати, а лише роз'яснює існуючи умови угоди. Тобто, у розумінні наведених приписів, на вимогу однієї або двох сторін договору суд може постановити рішення про тлумачення змісту цього договору без зміни його умов. При цьому, зважаючи на те, що метою тлумачення правочину є з'ясування змісту договору/його окремих частин, який складає права та обов'язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину, тому тлумачення договору можливе до початку виконання сторонами його умов. З огляду на викладене, тлумаченню підлягає зміст договору/його частина у способи, встановлені статтею 213 ЦК України, тобто, тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.

Метою тлумачення правочину є з'ясування його змісту, який становить права та обов'язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину.

Таким чином, при вирішенні питання щодо тлумачення умов договору, суду необхідно встановити наявність між сторонами договору спору, перевірити та встановити в чому полягає порушення прав позивача і чи дійсно є обставини, на які посилається позивач достатніми підставами для застосування статті 213 ЦК України.

Суд підкреслює, що тлумачення договору не може створювати нових, а лише роз'яснює існуючі між сторонами умови угоди. Тлумачення договору можливе до початку виконання сторонами його умов, даний спосіб захисту слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину.

До схожих висновків дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 02.02.2023 року у справі №910/9525/19.

Як вбачається з матеріалів справи, Договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0515-02041, до якого укладено додаткові угоди від 17.09.2021, від 28.12.2021, від 23.12.2022 вже виконується сторонами, в тому числі, і пункт 5.5 Договору в редакціях додаткових угод від 17.09.2021, 28.12.2021, 23.12.2022, які Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" просить суд розтлумачити.

Зважаючи на вищевикладене у сукупності, враховуючи вимоги, які заявлені позивачем за зустрічним позовом у зустрічному позові та те, що тлумачення договору можливе до початку його виконання сторонами суд дійшов висновку про відмову у зустрічному позові Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в повному обсязі.

У поясненнях № б/н від 06.09.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/8793/24 від 06.09.2024) відповідач просив зменшити штрафні санкції, яке суд розцінює як клопотання про зменшення позовних вимог у відповідних частинах та враховує таке.

За приписами статті 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, за положенням частини першої статті 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Подібний за змістом висновок щодо застосування норм права, а саме статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України неодноразово послідовно викладався Верховним Судом у постановах, зокрема, але не виключно, від 26.07.2018 у справі №924/1089/17, від 12.12.2018 у справі №921/110/18, від 14.01.2019 у справі №925/287/18, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 27.03.2019 у справі №912/1703/18, від 13.05.2019 у справі №904/4071/18, від 03.06.2019 у справі №914/1517/18, від 23.10.2019 у справі №917/101/19, від 06.11.2019 у справі №917/1638/18, від 17.12.2019 у справі №916/545/19, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 14.01.2020 у справі №911/873/19, від 10.02.2020 у справі №910/1175/19, від 19.02.2020 у справі №910/1303/19, від 26.02.2020 у справі №925/605/18, від 17.03.2020 №925/597/19, від 18.06.2020 у справі №904/3491/19 від 14.04.2021 у справі №922/1716/20.

Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 ЦК України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Господарський суд об'єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання) тощо.

При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, суд враховує те, що позивач не надав суду доказів заподіяння йому збитків внаслідок прострочення сплати суми заборгованості за поставлену електричну енергію.

З урахуванням конкретних обставин в їх сукупності суд дійшов висновку, що зменшення розміру пені та штрафу на 50%, з задоволеної суми пені 925 995,14 грн до 462 997,57 грн та з задоволеної суми штрафу 1 441 704,56 грн до 720 852,28 грн, є оптимальним балансом інтересів сторін та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У відповідності до статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч.2 ст.74 ГПК України).

Відповідно до приписів частини 3 та 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Судом кожній стороні судом була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, розглянувши спір на підставі поданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги як обґрунтовано заявлені підлягають до часткового задоволення, а у задоволенні зустрічного позову належить відмовити.

Стосовно інших доводів сторін суд зазначає таке.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Решта доводів учасників процесу, їх пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

Вирішуючи питання судових витрат суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

При зверненні до суду позивачем, згідно платіжної інструкції № В-5095 від 18.03.2023, сплачено судовий збір в загальному розмірі 939 400,00 грн, за ставкою 1,5 відсотка ціни позову.

В силу положень ч. 9 ст. 129 ГПК України, підлягають віднесенню на відповідача витрати позивача по сплаті судового збору за позовними вимогами провадження за якими закрито по п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, позаяк предмет спору в цій частині перестав існувати після відкриття провадження у справі.

Водночас, в частині зменшення суми неустойки витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача в повному обсязі відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, так як спір виник внаслідок неправильних дій відповідача. При цьому суд враховує викладене в пункті 4.3. постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 (яка хоча і стосується попередньої редакції ГПК України та наразі є чинною), у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому витрати на сплату судового збору в сумі 924 980,48 грн покладаються на відповідача, решта сплаченого позивачем суми судового збору в розмірі 14 419,52 грн залишаються за позивачем за первісним позовом.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат за зустрічним позовом в частині судового збору, суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, та відповідно судовий збір за зустрічним позовом залишається за позивачем за зустрічним позовом - Акціонерним товариством "Вінницяобленерго".

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Первісний позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задовольнити частково.

Зменшити підлягаючі до стягнення суми пені та штрафу на 50%.

Стягнути з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістратська, буд. 2, м. Вінниця, 21050; код ЄДРПОУ 00130694) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 00100227) 462 997 грн 57 коп. - пені, 720 852 грн 28 коп. - штрафу, 3 155 665 грн 63 коп. - інфляційних втрат, 886 422 грн 86 коп. - три проценти річних та 924 980 грн 48 коп. - витрат зі сплати судового збору.

В решті первісного позову Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відмовити.

В задоволенні зустрічного позову Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" відмовити.

Витрати зі сплати судового збору за зустрічним позовом залишити за Акціонерним товариством "Вінницяобленерго".

Примірник рішення направити сторонам до електронних кабінетів в ЄСІТС.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 17 вересня 2024 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи

Попередній документ

121657054

Наступний документ

121657056

Інформація про рішення:

№ рішення:	121657055
№ справи:	902/1131/23
Дата рішення:	09.09.2024
Дата публікації:	18.09.2024
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Вінницької області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (09.09.2024)
Дата надходження:	28.08.2023
Предмет позову:	про стягнення 99 118 151,82 грн.

Розклад засідань:

Минулі засідання (17)

26.09.2023 11:30	Господарський суд Вінницької області
31.10.2023 10:30	Господарський суд Вінницької області
01.11.2023 11:00	Господарський суд Вінницької області
03.01.2024 10:20	Північно-західний апеляційний господарський суд
08.01.2024 10:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
20.02.2024 11:00	Господарський суд Вінницької області
21.03.2024 10:30	Господарський суд Вінницької області
28.03.2024 10:00	Господарський суд Вінницької області
03.04.2024 10:30	Господарський суд Вінницької області
20.06.2024 10:00	Господарський суд Вінницької області
09.07.2024 10:00	Господарський суд Вінницької області
16.07.2024 12:00	Господарський суд Вінницької області
05.09.2024 12:00	Господарський суд Вінницької області
06.09.2024 14:00	Господарський суд Вінницької області
20.11.2024 11:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
10.12.2024 12:00	Господарський суд Вінницької області
11.02.2025 14:30	Касаційний господарський суд