вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"10" вересня 2024 р. Cправа № 902/292/24
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,
за участю секретаря судового засідання Литвиненко О.Р.,
представника позивача - Шумського Н.М.,
у відсутності представника відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Київстар" (вул. Дегтярівська, 53, м. Київ, 03113)
до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 8159,32 грн,
На розгляд Господарського суду Вінницької області в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Київстар" про стягнення з ОСОБА_1 8159,32 грн заборгованості за користування телекомунікаційними послугами.
В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов Угоди про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку №10430454 від 05.05.2021 та Замовлення, у якому визначено перелік абонентських номерів та вартість обраних тарифів, в частині повної та своєчасної оплати вартості замовлених та отриманих послуг зв'язку, внаслідок чого Приватним акціонерним товариством "Київстар" заявлено до стягнення з ОСОБА_1 8159,32 грн основного боргу за період з 31.01.2022 по 29.02.2024.
Ухвалою суду від 02.04.2024 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/292/24 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Даною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій.
Проаналізувавши обставини, які входять до предмету доказування у даній справі, враховуючи відсутність правової позиції відповідача у даному спорі, з метою повного, всебічного та об'єктивного встановлення усіх обставин справи, ухвалою від 03.06.2024 здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №902/292/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.06.2024. Цією ж ухвалою продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України.
Ухвалою від 17.06.2024 представнику позивача за його клопотанням забезпечено участь у судовому засіданні 20.06.2024 та подальших судових засіданнях у справі №902/292/24 у суді першої інстанції в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Однак, 20.06.2024 судове засідання у справі № 902/292/24 не відбулося у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги у Вінницькій області.
Так, ухвалою суду від 26.06.2024 підготовче судове засідання у справі № 902/292/24 призначено на 13.08.2024.
Виконавши завдання підготовчого провадження, позаяк учасникам справи надано достатньо часу для вчинення процесуальних дій, судом закрито таку стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 10.09.2024, про що 13.08.2024 постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.
На визначений час у судове засідання 10.09.2024 з'явився представник позивача (в режимі відеоконференції), який заявлений позов підтримав у повному обсязі з підстав та обставин викладених у позовній заяві. Повідомлена належним чином відповідачка, шляхом направлення ухвали від 19.08.2024 рекомендованою поштовою кореспонденцією, правом участі у судовому засіданні не скористалася.
Таку ухвалу, як і ухвалу про відкриття провадження у справі та ряд інших ухвал, які направлялися на встановлену адресу реєстрації місця проживання відповідачки, повернуто на адресу суду із відміткою поштового відділення причин повернення: "за закінченням терміну зберігання".
Згідно із п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день прославлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац третій підпункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", яка стосується попередньої редакції ГПК України та на даний час є чинною).
Також відповідно до висновків КАС ВС, викладених у постанові від 23.11.2023 у справі №990/14340/23, кореспонденція із позначкою "за закінченням терміну зберігання" з урахування конкретних обставин може вважатися належним доказом виконання судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу.
Крім того, суд зазначає, що ухвали суду у справі №902/292/24 офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, доступ до якого є безоплатним та цілодобовим.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідачки про судове провадження у даній справі.
Відзиву відповідачки на позовну заяву до суду не надійшло.
За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідачка не скористалася своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
05.05.2021 між Приватним акціонерним товариством "Київстар" (Оператор, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Бахур Олександрою Русланівною (Абонент, відповідач) була укладена Угода № 10430454 про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку (Угода), відповідно до якої Оператор надає Абоненту послуги рухомого мобільного зв'язку (надалі - послуги зв'язку), а Абонент користується вищенаведеними послугами зв'язку та своєчасно оплачує їх вартість Оператору на умовах, викладених в цій Угоді (п. 2.1.).
Відповідно до п. 3.2.1. Угоди Абонент зобов'язується своєчасно оплачувати послуги зв'язку Оператора згідно з чинними тарифами, підтримувати Авансовий платіж не нижче мінімального рівня, встановленого діючими Тарифами, та сплачувати щомісячну абонентну плату. Абонентна плата сплачується Абонентом і в тому випадку, коли надання йому послуг зв'язку призупинено, за неоплату наданих Оператором послуг зв'язку. У випадку виникнення заборгованості Абонента щодо наданих Оператором послуг зв'язку, Абонент зобов'язаний погасити таку заборгованість протягом 5 днів з моменту, який настав раніше: (а) отримання від Оператора відповідного повідомлення або (б) припинення надання послуг зв'язку внаслідок вичерпання Авансового платежу нижче мінімального рівня.
Згідно із пп. 3.4.1. п. 3.4 "Обов'язки Оператора" Угоди визначено, що після укладення Замовлення Оператор надає Абоненту SIM-карту, вказаний у Замовленні телефонний номер у Мережі Оператора і послуги зв'язку.
Відповідно до п. 3.4.2. Угоди Оператор щомісяця, способом інформування, погодженим сторонами, що фіксується в Замовленні або в письмовій заяві Абонента, може надавати Абоненту інформацію щодо стану його особового рахунку та документи щодо наданих послуг зв'язку, здійснених платежів, а також за запитом Абонента інформує його про використання авансового платежу до суми мінімального рівня, встановленої у чинних Тарифах.
Пунктами 4.1.-4.3. Угоди сторони погодили, що Абонент здійснює оплату замовлених послуг зв'язку згідно з обраним ним Тарифним планом. Оплата Абонентом послуг зв'язку здійснюється згідно з чинними Тарифами. Абонент має один особовий рахунок, за яким здійснюються розрахунки за надання послуг зв'язку щодо всіх наявних у Абонента телефонних номерів у Мережі Оператора. За згодою сторін Оператор може надавати особові рахунки для кожного телефонного номера або окремих груп телефонних номерів.
За змістом п. 4.5. Угоди при наближенні розміру Авансового платежу до мінімального рівня Оператор має право проінформувати Абонента про необхідність внесення наступного Авансового платежу. У випадку вичерпання Авансового платежу нижче мінімального рівня або виникнення заборгованості Абонента щодо наданих послуг зв'язку, Оператор має право призупинити надання послуг зв'язку до моменту внесення Абонентом наступного Авансового платежу та повного погашення заборгованості.
У пункті 6.8. Угоди визначено, що відносини сторін, крім цієї Угоди, регулюються Умовами, з якими Абонент погоджується, укладаючи цю Угоду.
Відповідно до п. 6.1. Угоди така Угода набуває чинності після підписання уповноваженими представниками сторін і моменту реєстрації у Центрі обслуговування абонентів і діє протягом 4 (чотирьох) років.
У випадку укладання цієї Угоди на підставі отримання Абонентом послуг з перенесення абонентських номерів (ППН), початок надання телекомунікаційних послуг Оператором здійснюється з дати зазначеної у заяві, яка є невід'ємною частиною цієї Угоди, за умови отримання підтвердження від базового оператора про можливість надання ППН та отримання від Адміністратора інформації про готовність ЦБД для обслуговування перенесеного номера.
За телефонними номерами, по яким отримано відмову в перенесенні або відсутня технічна можливість надання ППН, телекомунікаційні послуги Оператором не надаються.
У випадку, якщо жодна зі сторін за 5 днів до закінчення дії цієї Угоди не попередить іншу сторону про свій намір припинити дію цієї Угоди, ця Угода автоматично пролонгується на кожні наступні 4 роки. У разі наміру однієї зі сторін припинити дію цієї Угоди ця сторона зобов'язана письмово попередити іншу сторону в строк не пізніше як за 5 (п'ять) днів до моменту припинення цієї Угоди. При припиненні дії цієї Угоди Абонент особисто подає до Центру обслуговування абонентів заяву встановленого зразка та повертає SІM-карту (п. 6.1. Угоди).
Сторонами підписано Замовлення від 05.05.2021 до договору про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку №10430454 від 05.05.2021, згідно з яким Абонент підтвердив отримання повної детальної інформації щодо послуг зв'язку ПрАТ "Київстар" і умовами тарифних планів Оператора.
Як зазначено у позовній заяві, відповідач зобов'язаний до 20 числа кожного місяця здійснювати оплату наданих послуг. Однак, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, передбачені Угодою щодо оплати послуг, а відтак, допустив порушення взятих на себе зобов'язань.
До позовної заяви ПрАТ "Київстар" додано паперові копії електронних примірників рахунків, виставлених ФОП Бахур О.Р., а саме: № 9-1042016 від 31.01.2022 на суму 58,61 грн; № 10-4085872 від 28.02.2022 на суму 105,63 грн; № 11-6875056 від 31.03.2022 на суму 124,33 грн; № 12-7590227 від 30.04.2022 на суму 323,03 грн; № 13-10277998 від 31.05.2022 на суму 227,36 грн; № 14-13159529 від 30.06.2022 на суму 200,74 грн; № 15-16478219 від 31.07.2022 на суму 227,36 грн; № 16-18077284 від 31.08.2022 на суму 64,86 грн; № 17-21291126 від 30.09.2022 на суму 92,04 грн; № 208904182113 від 31.10.2022 на суму 0,00 грн; № 208905187531 від 30.11.2022 на суму 0,00 грн; № 208906149560 від 31.12.2022 на суму 0,00 грн; № 208906991533 від 31.01.2023 на суму 0,00 грн; № 208907835062 від 28.02.2023 на суму 0,00 грн; № 208908671373 від 31.03.2023 на суму 0,00 грн; № 208909572913 від 30.04.2023 на суму 0,00 грн; № 208910494349 від 31.05.2023 на суму 0,00 грн; № 208911437604 від 30.06.2023 на суму 0,00 грн; № 208912400472 від 31.07.2023 на суму 0,00 грн; № 208913406316 від 31.08.2023 на суму 0,00 грн; № 208914449011 від 30.09.2023 на суму 0,00 грн; № 208915607612 від 31.10.2023 на суму 0,00 грн; № 208916767115 від 30.11.2023 на суму 0,00 грн; № 208918066025 від 31.12.2023 на суму 0,00 грн; № 208919388046 від 31.01.2024 на суму 0,00 грн; № 208920653706 від 29.02.2024 на суму 0,00 грн.
Також позивач надав розрахунок заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 ФОП Бахур Олександри Русланівни, згідно із яким вхідний залишок по рахунку-фактурі № 9-1042016 від 31.01.2022 становить 6915,36 грн. Також у розрахунку відображено здійснений відповідачкою платіж 31.01.2022 на суму 180 грн, внаслідок чого станом на 29.02.2024 року сальдо на користь ПрАТ "Київстар" становить 8159,32 грн.
Оскільки відповідачка свого зобов'язання по оплаті наданих послуг зв'язку не виконала, Приватне акціонерне товариство "Київстар" звернулось до Господарського суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 8159,32 грн основного боргу за період з 31.01.2022 по 29.02.2024.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Зобов'язання в силу вимог статей 526, 525 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у статті 193 ГК України.
Укладена між сторонами Угода про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку №10430454 від 05.05.2021 за своєю правовою природою є договором надання послуг, а відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За умовами частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 104 Закону України "Про електронні комунікації" визначено загальні засади надання електронних комунікаційних послуг кінцевим користувачам, в силу ч. 3 якої умовами надання та отримання електронних комунікаційних послуг кінцевому користувачу є:
1) укладення договору про надання електронних комунікаційних послуг відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг та інших актів законодавства;
2) оплата замовленої кінцевим користувачем електронної комунікаційної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом або договором про надання електронних комунікаційних послуг.
Пунктом 1 частини 1 статті 108 Закону України "Про електронні комунікації" передбачено, що кінцеві користувачі електронних комунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг, зокрема, оплачувати замовлені та отримані електронні комунікаційні послуги, у тому числі абонентську плату та вартість пакетів послуг.
Відповідно до пункту 16 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 (Правила) надання послуг здійснюється на замовлення споживача на підставі укладеного договору.
Положенням статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пп. 6 п. 36 Правил споживачі зобов'язані виконувати умови договору, в тому числі своєчасно оплачувати отримані послуги.
Відповідно до п. 4.1 Угоди Абонент здійснює оплату замовлених послуг зв'язку згідно з обраним ним Тарифним планом.
Згідно із п. 72 (абз. 1-3) Правил розрахунки за отримані послуги на умовах наступної оплати здійснюються шляхом надсилання на адресу абонента рахунків або в інший спосіб відповідно до законодавства та договору.
У разі здійснення розрахунків за отримані послуги на умовах наступної оплати абонент оплачує послуги після закінчення розрахункового періоду. Плата вноситься після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не встановлено договором відповідно до законодавства.
Оператор, провайдер має право визначати рівень заборгованості абонента з оплати послуг та/або суму ліміту для надання послуг на умовах наступної оплати, у разі перевищення якої скорочується перелік послуг чи припиняється їх надання.
Відповідно до п. 7.13. Умов надання телекомунікаційних послуг ПрАТ "Київстар" (розміщених у відкритому доступі на сайті ПрАТ "Київстар" за посиланням https://kyivstar.ua/about/important-data/termsandcontract) у разі, якщо оплата Послуг здійснюється після їх надання, Абонент зобов'язаний здійснити оплату нарахованої до сплати суми до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі, якщо Абонент, який здійснює оплату Послуг за виставленими Оператором рахунками, до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, не отримає рахунок, він зобов'язаний звернутися до Оператора для отримання інформації про належну до сплати суму та здійснити оплату до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Отже, за умовами п. 7.13. Умов надання телекомунікаційних послуг ПрАТ "Київстар" у разі не отримання Абонентом рахунку, останній зобов'язаний звернутися до Оператора для отримання інформації про належну до сплати суму та здійснити оплату до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, тобто обов'язок отримання рахунку покладено на відповідачку, що не змінює строку оплати - до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Таким чином, позивачем за період з 31.01.2022 по 29.02.2024 виставлено відповідачу рахунки, із яких, із врахуванням здійснених відповідачкою проплат в сумі 180 грн та початкового сальдо, підтверджується наявність заборгованості в розмірі 8159,32 грн (6915,36 грн + 1423,96 грн - 180 грн = 8159,32 грн, де 6915,36 грн - початкове сальдо, 1423,96 грн - несплачена вартість послуг за спірний період, 180 грн - здійснена відповідачкою проплата). Проте вказану заборгованість відповідачкою не сплачено, як і документально не спростовано. Поряд з цим суд враховує позицію, викладену у постанові КГС ВС від 08.06.2022 у справі №913/618/21, що доказувати факт здійснення відповідачем оплати заборгованості, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.
Окрім того, суд враховує правову позицію, наведену у постановах Верховного Суду від 26.10.2018 у справі №922/4099/17, від 09.11.2018 у справі №911/3685/17, від 30.01.2019 у справі №905/2324/17, від 08.05.2019 у справі №910/9078/18, від 21.05.2019 у справі №904/6726/17, від 05.06.2019 у справі №905/1562/18, від 10.06.2019 у справі №911/935/18 та від 11.06.2019 у справі №904/2394/18, згідно з якою, з урахуванням конкретних обставин справи, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
Статтею 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).
Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, скористатись іншими процесуальними правами.
Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідачки перед позивачем слідує з умов укладеної між сторонами Угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.
Всупереч наведеним вище нормам ОСОБА_1 не подала до суду відзиву, доказів в спростування позовних вимог, власного контррозрахунку заборгованості чи доказів погашення заборгованості.
За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Слід зазначити, що як підтверджується відомостями з ЄДРЮОФОПГФ 27.04.2022 ОСОБА_1 припинила свою діяльність у статусі Фізичної особи-підприємця. Таку обставину встановлено у рішенні Господарського суду Вінницької області по справі № 902/1321/23, що в силу приписів ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України не підлягає доказуванню.
Згідно із частиною 9 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
За змістом статей 51, 52, 598, 609 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати.
Зазначений висновок підтверджений постановами Верховного Суду від 28.07.2021 року у справі № 335/4675/19 та від 17.02.2021 року у справі № 265/6586/19.
Якщо боржник фізична особа-підприємець ліквідований, то з позовом про стягнення заборгованості потрібно звертатися не до цивільного суду, а до господарського (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 року у справі № 127/23144/18).
Отже, у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою її зобов'язання за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою. Відтак, зобов'язання Фізичної особи-підприємця Бахур Олександри Русланівни за Угодою про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку №10430454 від 05.05.2021 перейшли до ОСОБА_1 як фізичної особи.
В силу приписів п. 2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, враховуючи, що позов задоволено повністю, витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідачку в сумі 2422,4 грн (при обчисленні ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" застосовано коефіцієнт 0,8, оскільки позовну заяву подано в електронній формі).
Керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Київстар" (вул. Дегтярівська, 53, м. Київ, 03113, код ЄДРПОУ 21673832) 8159,32 грн - основного боргу та 2422,4 грн - витрат на сплату судового збору.
3. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Примірник повного судового рішення надіслати позивачу до Електронного кабінету ЄСІТС, відповідачці - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повне рішення складено 17 вересня 2024 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - відповідачу - АДРЕСА_1 .