17 вересня 2024 року
м. Харків
справа № 629/6478/23
провадження № 22-ц/818/2866/24
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Мальованого Ю.М., Пилипчук Н.П.,
розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, третьої особи: Лозівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06 травня 2024 року, -
Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06 травня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
На вказане рішення суду першої інстанції 19 червня 2024 року (засобами поштового зв'язку) ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 16 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06 травня 2024 року залишено без руху в тому числі для сплати судового збору у сумі 1 610,40 грн та надання оригіналу квитанції.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вказана ухвала надіслана судом до реєстру 16 липня 2024 року та забезпечено надання загального доступу 17 липня 2024 року (https://reestr.court.gov.ua/Review).
На адресу апелянта ОСОБА_1 зазначену ним у апеляційній скарзі неодноразово, а саме: 16.07.2024 року та 15.08.2024 року направлялась копія вищезазначеної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, проте уся надіслана апеляційним судом кореспонденція поверталась на адресу суду, як не вручена, із приміткою «за закінченням терміну зберігання».
На даний час недоліки апеляційної скарги апелянтом не усунено.
Частиною 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з ч.1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» зазначив, що держави - учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» сформував позицію про те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany) наголосив на тому, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Відповідно до п.6, 7 ч.2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строк та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Матеріали справи свідчать про те, що з часу подання апеляційної скарги ОСОБА_1 жодним чином не цікавився рухом поданої апеляційної скарги та стадією розгляду справи. Апелянт ОСОБА_1 не отримує рекомендовані листи апеляційного суду, направлені за адресою, зазначеною у матеріалах справи та апеляційній скарзі, не вчиняє будь-яких дій, що свідчили б про зацікавленість у розгляді поданої апеляційної скарги.
Згідно ч.2 ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.356 цього Кодексу, застосовуються положення ст.185 цього Кодексу.
Частиною 3 ст.185 ЦПК України передбачено, що якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається.
За таких обставин, враховуючи те, що ОСОБА_1 неодноразово направлялась ухвала апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху станом на 17 вересня 2024 року зазначені в ухвалі апеляційного суду недоліки апеляційної скарги апелянтом не усунені, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06 травня 2024 року слід вважати неподаною та повернути апелянту.
Аналогічний висновок висловлено в ухвалі Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі 643/9823/15-ц.
Проте повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду з апеляційною скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06 травня 2024 року по цивільній справі за позовом заявою ОСОБА_1 до Служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, третьої особи: Лозівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька - визнати неподаною та повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Ю.М. Мальований
Н.П. Пилипчук