Справа № 344/16755/24
Провадження № 1-кс/344/6746/24
13вересня 2024 року місто Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту доОСОБА_5 в рамках кримінального провадження, внесеного 11 вересня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідуваньза № 12024091010002427 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 3 ст. 296 Кримінального кодексу України, -
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду із зазначеним клопотанням, в обґрунтування якого посилається на те, що слідчим відділом Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024091010002427 від 11 вересня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 3 ст. 296 Кримінального кодексу України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 11 вересня 2024 року близько 14 години 30 хвилин ОСОБА_5 спільно із неповнолітнім ОСОБА_7 та ОСОБА_8 рухались повз будинок АДРЕСА_1 .
У той час поруч із будинком АДРЕСА_1 перебував ОСОБА_9 , який був одягнений у військову форму Збройних сил України, та який підійшов до ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 попросити у останніх грошові кошти. У відповідь на прохання ОСОБА_9 у ОСОБА_5 , неповнолітнього ОСОБА_7 та ОСОБА_10 виник протиправний умисел на вчинення хуліганських дій по відношенню до ОСОБА_9 .
Приводячи свій неправомірний умисел у виконання, ОСОБА_5 спільно із неповнолітнім ОСОБА_7 та ОСОБА_10 розпочали з ОСОБА_9 словесний конфлікт. З метою уникнення конфлікту ОСОБА_9 попрямував у сторону вул. Лепкого в м. Івано-Франківську.
Будучи обуреним діями ОСОБА_9 , ОСОБА_10 побіг вслід за потерпілим ОСОБА_9 та, грубо порушуючи громадський порядок, перебуваючи у громадському місці, демонструючи свою безкарність та зверхність, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій, з хуліганських спонукань, з особливою зухвалістю наніс один цілеспрямований удар кулаком лівої руки в ділянку голови ОСОБА_9 .
У цей час до вчинення хуліганських дій ОСОБА_10 приєднався неповнолітній ОСОБА_7 , які, будучи об'єднані єдиним протиправним умислом, спрямованим на вчинення хуліганських дій, діючи умисно, проявляючи свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві під час перебування в громадському місці, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі, бажаючи самоствердитися за рахунок приниження інших осіб, діючи умисно та усвідомлюючи, що він перебуває у громадському місці, з хуліганських спонукань, в присутності сторонніх осіб, з особливою зухвалістю, підбіг ззаду до ОСОБА_9 та наніс останньому цілеспрямований удар кулаком правої руки в ділянку голови останнього, після чого повалив його на землю.
Продовжуючи свої хуліганські дії, неповнолітній ОСОБА_7 , діючи умисно, проявляючи свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві під час перебування в громадському місці, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі, бажаючи самоствердитися за рахунок приниження інших осіб, усвідомлюючи, що потерпілий лежить на землі та не чинить жодного опору, умисно наніс серію цілеспрямованих ударів кулаком правої руки в ділянку голови останнього.
У цей час до вчинення хуліганських дій ОСОБА_10 та неповнолітнього ОСОБА_7 приєднався ОСОБА_11 , який, спільно із ОСОБА_10 , будучи об'єднані єдиним злочинним умислом, спрямованим на вчинення хуліганських дій, діючи умисно, проявляючи свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві під час перебування в громадському місці, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі, бажаючи самоствердитися за рахунок приниження інших осіб, діючи умисно та усвідомлюючи, що вони перебувають у громадському місці, з хуліганських спонукань, в присутності сторонніх осіб, з особливою зухвалістю, почали наносити цілеспрямовані удари ногами в різні ділянки тіла ОСОБА_9 .
Хуліганські дії ОСОБА_5 , неповнолітнього ОСОБА_7 та ОСОБА_10 носили явно виражений характер, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, порушували суспільні відносини, які забезпечують нормальні умови життя людей у різних сферах суспільної діяльності, спокійний відпочинок і дотримання правил поведінки в побуті, безпечний громадський порядок, охорону здоров'я, честі та гідності людини.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, неодружений, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше не судимий.
12 вересня 2024 року ОСОБА_5 затримано в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України та цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, які містяться у протоколах допитів потерпілих, протоколах допитів свідків, протоколах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками із свідками та іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексуУкраїни, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , належить до нетяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до чотирьох років.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- пункт 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, він усвідомлює про неминучість покарання за вчинення даного злочину та може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- пункт 2 - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як на даний час потерпілі проходять лікування в медичних закладах;
- пункт 3 - незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки йому відомі їх анкетні дані та місця їхнього проживання;
За таких обставин слідчий за погодженням з прокурором просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов'язків.
У судовому засіданні прокурор підтримав вимоги клопотання, пояснив, що підозра є обґрунтованою, під час досудового розслідування отримано докази того, що підозрюваний може вчинити дії, які містять ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, просив клопотання задовольнити у повному обсязі та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.
Підозрюваний у судовому засідання заперечував проти задоволення вимог клопотання, просив застосувати домашній арешт у нічний період доби, оскільки йому необхідно лікуватися, матеріальна шкода потерпілому відшкодована.
Захисник у судовому засідання заперечувала проти задоволення вимог клопотання, оскільки підозрюваний здійснює догляд за своєю мамою, яка є особою з інвалідністю ІІ групи, потребує постійного догляду та опіки. Також підозрюваному потрібне лікування. Крім того, шкода потерпілому відшкодована у повному обсязі. Просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, а у разі неможливості застосувати даний запобіжний захід, тоді домашній арешт у нічний період доби,
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, слідчий суддя виходить з наступного.
Згідно зі змістом статей 131-132 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до частини першої та частини другої статті 181 Кримінального процесуального кодексу України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Частиною шостою статті 181 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
З матеріалів клопотання вбачається, що у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України, підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Можлива причетність ОСОБА_5 до інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: відомостями, які містяться у протоколах допитів потерпілих, протоколах допитів свідків, протоколах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками із свідками та іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже, на стадії розслідування, оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органами досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного та неупередженого спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити вказане правопорушення.
Відповідно до частини першої-другої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Виходячи із приписів статті 184 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий (прокурор), як в клопотанні, так і в суді, зобов'язаний зазначити один або кілька ризиків, вказаних у статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, послатися на обставини, на підставі яких він дійшов висновку про наявність такого ризику або ризиків у вигляді відповідних дій підозрюваного, і на докази, що підтверджують ці обставини.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
У судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, які не існують та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Так, про існування вказаних ризиків свідчать наступні обставини.
Пункт 1 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
При оцінці наявності цього ризику слідчий суддя враховує те, що підозрюваний, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
Враховуючи ці обставини у сукупності із особою підозрюваного ОСОБА_5 та характером і тяжкістю злочину, у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя дійшла висновку, що на теперішній час існує ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Ризик, передбачений у пункті 2 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України (знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення), є реальним, оскільки на даний час потерпілі проходять лікування у медичних закладах.
Пункт 3 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України - незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Оцінюючи можливість впливу на потерпілих та свідків, слідчий суддя також виходить із передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини перша-друга статті 23, стаття 224 Кримінального процесуального кодексу України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 Кримінального процесуального кодексу України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина четверта статті 95 Кримінального процесуального кодексу України).
За таких обставин ризик впливу на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від цих осіб та дослідження їх судом.
Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони зацікавлених осіб на потерпілих та свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, передбачений у пункті 3 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, існує, що обумовлює необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу з метою запобігання цьому ризику.
Щодо можливості застосування інших запобіжних заходів, окрім домашнього арешту, то слідчий суддя зазначає наступне.
Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, на думку слідчого судді, в даному випадку є неможливим, оскільки до органу досудового розслідування та до суду не надходило письмових зобов'язань про взяття підозрюваного на поруки, а також буде неефективним з огляду на те, що істотною відмінністю цього запобіжного заходу від особистого зобов'язання є те, що реалізація особистої поруки передбачає менше обмеження прав і свобод підозрюваного, ніж інші запобіжні заходи, зокрема, особисте зобов'язання, яке також у даному конкретному випадку не спроможне забезпечити досягнення цілей у кримінальному провадженні та нівелювати наявні ризики.
Застосування запобіжного заходу суто у вигляді застави, а не як альтернативного запобіжного заходу, є неможливим з огляду на те, що слідчому судді не представлено відомостей щодо наявності у підозрюваного достатніх коштів для внесення застави, відсутні особи, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а тому такий запобіжний захід як застава буде завідомо непомірним для нього.
Слідчий суддя враховує характеристику особи підозрюваного, те, що він раніше несудимий, має постійне місце проживання, зважає на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та наведену стороною обвинувачення наявність ризиків, виходячи з чого вважає, що застосування до підозрюваного цілодобового домашнього арешту здатне у повній мірі забезпечити дієвість даного кримінального провадження.
У той же час обставини, що зазначені захисником підозрюваного, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного, оскільки дані обставини є такими, які характеризують підозрюваного, і не виключають наявність ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, і самі по собі є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного з огляду на конкретні обставини справи.
Отож відсутні достатні підстави слідчому судді для застосування підозрюваному іншого м'якішого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт, і є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи.
Відповідно до статті 7 Кримінального процесуального кодексу України, в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини першої статті 22 Кримінального процесуального кодексу України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених у цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка слідчим суддею не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
У судовому засіданні доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, а тому до підозрюваного, враховуючи наведені у клопотанні ризики, репутацію підозрюваного, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, те, що стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, з урахуванням вимог статті 181 Кримінального процесуального кодексу України, слід застосувати захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши підозрюваному цілодобово залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду.
На переконання слідчого судді, перебування під домашнім арештом забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання згаданих ризиків, даний запобіжний захід є співмірним і доцільним у даному кримінальному провадженні, реалізація цього запобіжного заходу не позбавляє підозрюваного права під час перебування під домашнім арештом звернутися до слідчого чи прокурора про надання дозволу на залишення місця проживання.
Крім того, слідчий суддя вважає, що на підозрюваного слід покласти обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно пункту 1 частини третьої статті 202 Кримінального процесуального кодексу України, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.
Виходячи із вищевикладеного, слідчий суддя, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 94 Кримінального процесуального кодексу України, дійшла висновку, що подане клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного підлягає задоволенню та слід застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 10 листопада 2024 року включно, з покладенням обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 184, 193, 194, 196, 205, 309, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України,
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 10 листопада 2024 року включно.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , цілодобово залишати місце постійного проживання за адресою:АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбачені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України обов'язки, а саме:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи місця служби;
3) утримуватися від спілкування з усіма свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;
4) здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Обов'язки, покладені на підозрюваного, діють протягом строку дії ухвали.
Строк дії ухвали до 10 листопада 2024 року включно.
Виконання ухвали доручити відповідному органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, а контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 17 вересня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1