Справа № 344/16692/24
Провадження № 1-кс/344/6735/24
13 вересня 2024 року місто Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження № 12024091010000991 від 14 квітня 2024 року,-
Старший слідчий Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області капітан поліції ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчим відділом Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування по матеріалах кримінального провадження, внесеного 14 квітня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024091010000991, за підозрою ОСОБА_5 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст.357 Кримінального кодексу України
Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.04.2024 за невстановлених слідством обставин та часі ОСОБА_5 , перебуваючи по вул. Вовчинецька у м. Івано-Франківську, побачив банківську карту АТ «Універсал Банк», держателем якої є ОСОБА_7 , яку остання, поспішаючи, загубила. В цей час у ОСОБА_5 виник протиправний умисел на привласнення вказаної карти, з метою подальшого викрадення із неї грошових коштів.
Реалізуючи свій протиправний умисел, з корисливих мотивів ОСОБА_5 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, привласнив банківську карту АТ «Універсал Банк», емітовану на ім'я потерпілої ОСОБА_7 .
Окрім цього, 17.06.2024 приблизно о 10 год 07 хв ОСОБА_5 , перебуваючи по АДРЕСА_1 , побачив велосипед марки «Conway Dirt 6020», який належить ОСОБА_8 та який її неповнолітній син ОСОБА_9 залишив без нагляду неподалік магазину «Кльова точка». У цей час у ОСОБА_5 виник протиправний умисел на таємне викрадення вказаного велосипеду.
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на незаконне збагачення, ОСОБА_5 у період дії на території України воєнного стану, підійшов до сходів, та, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав велосипед «Conway Dirt 6020», чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 майнову шкоду в сумі 4493 гривень.
17 червня 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України та 18 червня 2024 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.
У подальшому досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024091010001586, та досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024091010001596, об'єднано до кримінального провадження № 12024091010000991, та 19 червня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про нову підозру, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу України.
У вчиненні зазначених кримінальних правопорушень обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, непрацюючий, неодружений, судимий: 18.03.2002 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 141, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ст. 103, ст. 42 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі на строк один рік шість місяців; 07.09.2004 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ст. 15, ч. 2 ст. 186, ст. 69, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ст. 70 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців із конфіскацією майна; 05.06.2008 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 186, ст. 69 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки; 27.03.2012 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ст. 69, ст. 70 Кримінального кодексу України до покарання у виді шість років позбавлення волі з конфіскацією майна; 05.12.2017 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України до покарання у виді чотирьох місяців арешту; 11.10.2019 Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України до покарання у виді п'яти місяців арешту; 16.03.2020 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України до покарання у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі; 28.07.2021 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України до покарання у виді чотирьох років семи місяців позбавлення волі.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушення обґрунтовано підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, що містяться у протоколах: огляду предмету (відеозапису), пред'явленням особи для впізнання за фотознімками, огляду предмету (відеозапису) за участю свідка ОСОБА_10 , оглядом предмету (відеозапису) за участю свідка ОСОБА_11 , огляду предмету (відеозапису), огляду предмету (відеозапису) за участю свідка ОСОБА_9 , пред'явлення речі для впізнання потерпілій, пред'явлення речі для впізнання неповнолітньому свідку; показаннями потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
12 серпня 2024 року керівником Окружної прокуратури міста
Івано-Франківська ОСОБА_14 було продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, того ж дня 12 серпня 2024 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду винесено ухвалу про продовження відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 17 вересня 2024 року включно.
У зв'язку з тим, що у трьохмісячний термін (до 18 вересня 2024 року) завершити досудове розслідування не представилось можливим, так як необхідно провести судово-психіатричну експертизу підозрюваному ОСОБА_5 , оскільки, відповідно до інформації наданої КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР», останній перебував на стаціонарному лікуванні з 27.01.2024 по 29.01.2024 з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок комбінованого вживання психоактивних речовин інтоксикаційний синдром, а через значне навантаження на експертів-психіатрів Івано-Франківської філії державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» огляд підозрюваного експертом - психіатром призначено на 24 вересня 2024 року, також необхідно виконати вимоги статті 290 Кримінального процесуального кодексу України щодо відкриття матеріалів іншій стороні, виконати вимоги статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування, строк досудового розслідування ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області було продовжено до 18 жовтня 2024 року.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України, відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставами вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів за які передбачено покарання у виді позбавлення волі та усвідомлює неминучість покарання за їх вчинення. Також підозрюваний немає місця реєстрації та постійного місця проживання.
Підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 неодноразово в минулому вчиняв корисливі злочини, офіційно не працює, немає постійного джерела прибутку, немає стійких соціальних зв'язків. Підозрюваний, будучи раніше неодноразово судимим за умисні кримінальні правопорушення, маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість на шлях виправлення та перевиховання не став, не зробив правильних висновків, а повторно вчинив нові умисні корисливі кримінальні правопорушення.
Вищенаведене свідчить про те, що заявлені ризики на теперішній час не зменшились, що виправдовує застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За таких обставин слідчий за погодженням з прокурором просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного до закінчення строку проведення досудового розслідування.
Згідно протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 12 вересня 2024 року, дану справу передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 .
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини, просив клопотання задовольнити, також додав, що ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 вересня 2024 року продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до 18 жовтня 2024 року.
Слідчий підтримала вимоги клопотання та просила продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного.
Підозрюваний у судовому засіданні пояснив, що вину визнає у повному обсязі, щиро розкаюється, однак просить застосувати до нього більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
У судовому засіданні захисник заперечував проти задоволення клопотання, вказав, що клопотання є необґрунтованим, ризики, наведені прокурором. нічим не підтверджені, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Вислухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.
Згідно з вимогами пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини, обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до частини першої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Положення статті 197 Кримінального процесуального кодексу України передбачають, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Стаття 199 Кримінального процесуального кодексу України встановлює порядок продовження строку тримання під вартою.
Згідно статті 199 Кримінального процесуального кодексу України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з'ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (c) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо вчинила злочин».
Обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, що містяться у протоколах: огляду предмету (відеозапису), пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, огляду предмету (відеозапису) за участю свідка ОСОБА_10 , оглядом предмету (відеозапису) за участю свідка ОСОБА_11 , огляду предмету (відеозапису), огляду предмету (відеозапису) за участю свідка ОСОБА_9 , пред'явленням речі для впізнання потерпілій, пред'явлення речі для впізнання неповнолітньому свідку; показаннями потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
У судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, які продовжують існувати та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 5 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Пункт 1 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
При оцінці наявності цього ризику слідчий суддя враховує те, що підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлює, що санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років та може намагатися уникнути покарання.
Враховуючи ці обставини у сукупності із особою підозрюваного та характером і тяжкістю злочинів, у вчиненні яких він підозрюється, слідчий суддя дійшла висновку, що на теперішній час існує ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Ризик, передбачений у пункті 5 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, є реальним, оскільки ОСОБА_5 неодноразово в минулому вчиняв корисливі злочини, офіційно не працює, немає постійного джерела прибутку, стійких соціальних зв'язків, що свідчить про відсутність постійного джерела доходів у зв'язку з чим підозрюваний може продовжити свою злочинну діяльність чи вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою незаконного збагачення.
При цьому слідчий суддя враховує також те, що злочини вчинені з корисливих мотивів.
Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді дійти висновку, що органами досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 357 Кримінального кодексу України.
Злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , у відповідності до статті 12 Кримінального кодексу України, належать до тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування та те, що 17 вересня 2024 року закінчується строк дії застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу, з огляду на те, що прокурором доведено наявність ризиків, які існують та не зменшилися, слідчий суддя, вирішуючи дане клопотання, також враховує вагомість наявних доказів про підозру у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я та майновий стан, у взаємозв'язку з іншими вищевказаними обставинами, вважає, що вони не дають достатніх підстав для застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою і є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи.
При цьому застосування інших запобіжних заходів також є неможливим в силу наступних обставин.
Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, на думку слідчого судді, в даному випадку є неможливим, оскільки до органу досудового розслідування та до суду не надходило письмових зобов'язань про взяття підозрюваного на поруки, а також буде неефективним з огляду на те, що істотною відмінністю цього запобіжного заходу від особистого зобов'язання є те, що реалізація особистої поруки передбачає менше обмеження прав і свобод підозрюваного, ніж інші запобіжні заходи, зокрема, особисте зобов'язання, яке також у даному конкретному випадку не спроможне забезпечити досягнення цілей у кримінальному провадженні та нівелювати наявні ризики.
Застосування запобіжного заходу суто у вигляді застави, а не як альтернативного запобіжного заходу, є неможливим з огляду на те, що слідчому судді не представлено відомостей щодо наявності у підозрюваного постійного місця роботи або джерел його доходів, а тому такий запобіжний захід як застава буде завідомо непомірним для нього.
Застосування ж запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту також не є можливим, враховуючи обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , тому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту жодним чином не зможе запобігти ризику вчинення нового кримінального правопорушення.
У той же час обставини, що зазначені підозрюваним та захисником підозрюваного, не можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший м'якіший запобіжний захід, оскільки дані обставини є такими, які характеризують підозрюваного, і не виключають наявність ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, і самі по собі є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного з огляду на конкретні обставини справи.
Отож відсутні достатні підстави слідчому судді для зміни запобіжного заходу щодо підозрюваного на інший, більш м'якіший запобіжний захід, і є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи, тому клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобов'язання не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 7 Кримінального процесуального кодексу України, в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини першої статті 22 Кримінального процесуального кодексу України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Усі інші пояснення учасників судового провадження, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених у цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка слідчим суддею не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, та позбавляє підозрюваного можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і запобіганню спробам переховуватися від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення, беручи до уваги відсутність тяжких хвороб, які б перешкоджали підозрюваному знаходитись в місцях попереднього ув'язнення, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у судовому засіданні не встановлено, а відтак слідчий суддя на даному етапі під час розгляду клопотання слідчого оцінює тільки ризики, передбачені статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, які продовжують існувати та не змінилися, і вважає за необхідне продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У той же час, згідно до вимог частини третьої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до частини четвертої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідчий суддя погоджується, що з урахуванням обставин інкримінованого злочину, необхідно залишити раніше визначений розмір застави у сумі 90 840,00 грн.
На переконання слідчого судді, застава в такому розмірі повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, підстави для зменшення розміру застави суд не вбачає, тому такий розмір застави буде співмірним та доцільним у випадку її внесення для гарантування дієвості даного провадження та запобігання згаданим ризикам.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задовольнити і продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_5 під вартою до 18 жовтня 2024 року, але виключно в межах строку досудового розслідування, із раніше визначеним розміром застави.
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 18 жовтня 2024 року.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснювати у Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)».
Залишити раніше визначений розмір застави у сумі 90 840,00 грн (дев'яносто тисяч вісімсот сорок гривень нуль копійок).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк до 18 жовтня 2024 року наступні обов'язки:
1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою;
2) не залишати без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду територію Івано-Франківської області;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, яка після його отримання та перевірки, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Строк дії ухвали до 18 жовтня 2024 року.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, - з моменту вручення йому копії ухвали.
Повний текст ухвали складено 17 вересня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1