Справа № 344/16844/24
Провадження № 1-кс/344/6796/24
17 вересня 2024 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , слідчої ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42024142400000027 від 10.05.2024,
Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 звернулась з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого зазначила, що слідчою групою слідчого управління Головного управління Національної поліції України у Івано-Франківській області, за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024142400000027 від 10.05.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Рішення Львівської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №8 від 18.11.2009 ОСОБА_5 надано право здійснювати індивідуальну адвокатську діяльність та видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1591 від 18.11.2009.
Згідно зі ст. 18 Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції, яка ратифікована Верховною Радою України 18.10.2006 та набрала чинності для України 01.01.2010, кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочинами наступних дій, якщо вони вчинені умисно:
a) обіцянка, пропозиція або надання державній посадовій особі чи будь-якій іншій особі, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги, щоб ця посадова особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації чи державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги для ініціатора таких дій чи будь-якої іншої особи;
b) вимагання або прийняття державною посадовою особою чи будь-якою іншою особою, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги для самої себе чи для іншої особи, щоб ця особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації або державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги.
Згідно із ст. 68 Конституції України ОСОБА_5 зобов'язана неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
У відповідності до ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 11 та п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) ОСОБА_5 у своїй адвокатській діяльності зобов'язана дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на неї обов'язки, бути вірним присязі адвоката України.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону під час здійснення адвокатської діяльності ОСОБА_5 має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.
Крім того, згідно ч. ч. 1, 3 ст. 7 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017 (далі - Правила), у своїй професійній діяльності ОСОБА_5 зобов'язана використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності, а також не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Разом з тим, ОСОБА_5 будучи адвокатом, порушуючи зазначені вище нормативні акти, стала на злочинний шлях та вчинила умисний корисливий корупційний злочин за наступних обставин.
Відтак їй забороняється використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.
Відповідно до Рішення Львівської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №8 від 18.11.2009 ОСОБА_5 надано право здійснювати індивідуальну адвокатську діяльність та видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1591 від 18.11.2009.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону під час здійснення адвокатської діяльності ОСОБА_5 має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.
Крім того, згідно ч. ч. 1, 3 ст. 7 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017 (далі - Правила), у своїй професійній діяльності ОСОБА_5 зобов'язана використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності, а також не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 3 Закону України «Про оборону України» визначено, що Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об'єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв'язку та кібербезпеки; органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався нормативно-правовими актами та триває до теперішнього часу.
Разом з тим, ОСОБА_5 будучи адвокатом, порушуючи зазначені вище нормативні акти, стала на злочинний шлях та вчинила умисний корисливий корупційний злочин за наступних обставин.
Так, відповідно до Закон України від 11.04.2024 № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» «Стаття 22. Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації» п. 3 інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», службові особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також ІНФОРМАЦІЯ_2 є особами, уповноваженими на виконання функцій держави.
Встановлено, що з дня ухвалення Закону України від 11.04.2024 № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», у ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виник намір щодо уточнення своїх даних у відповідних РТЦК та СП Львівської області за місцем проживання останніх та можливого одержання відстрочки від призову за мобілізацією ОСОБА_6 та ОСОБА_9 у зв'язку із хворобою та навчанням відповідно.
Відтак, з цією метою, ОСОБА_6 25.06.2024, близько 15.15 год., зустрівся із ОСОБА_5 у АДРЕСА_1 , де під час зустрічі обговорив питання поновлення групи інвалідності, яку він мав в дитинстві через хворобу, та можливості подальшого уточнення облікових даних в ІНФОРМАЦІЯ_3 з одержанням відстрочки від призову за мобілізацією у зв'язку із хворобою, а також запитав щодо можливості вирішення аналогічних питань з уточнення облікових даних щодо його знайомих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9
Тоді ж, після отримання вказаної інформації, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на вимагання та одержання від ОСОБА_10 та інших військовозобов'язаних неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме - на службових осіб РТЦК та СП Львівської області, задля вирішення питання щодо уточнення анкетних даних військовозобов'язаних ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та медичного огляду останніх для визначення придатності до військової служби, надання у подальшому відстрочок від призову за мобілізацією за станом здоров'я, навчанням тощо.
Відтак, під час вказаної зустрічі, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, повідомила ОСОБА_11 про можливість вирішення вказаних питань у разі надання їй неправомірної вигоди у розмірі, що буде визначений останньою. При цьому, ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_11 , що у разі ненадання ним останній необхідних сум коштів, він та його знайомі будуть у примусовому порядку доставлені до найближчого РТЦК та СП з метою уточнення анкетних даних, що унеможливить отримання ними відстрочок від призову за мобілізацією.
ОСОБА_11 , будучи поставленим у такі умови, усвідомлюючи, що у разі непогодження на висунуті ОСОБА_5 протиправні умови щодо необхідності передачі неправомірної вигоди, він не зможе повною мірою реалізувати свої та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 законні права та інтереси, та не бажаючи у зв'язку з цим настання для себе негативних наслідків, був змушений погодитися на такі умови.
У подальшому, ОСОБА_5 , продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення вказаними особами, уповноваженими на виконання функцій держави, під час зустрічей із ОСОБА_11 26.06.2024, близько 13.40 год., по вул. Ю.Руфа на території Львівської обласної клінічної лікарні, 28.06.2024 близько 13.40 год. но вул. Пекарській, 69, у м. Львові, 02.07.2024, близько 13.50 год. та 20.23.год на території АЗС ОККО на перехресті вул. Личаківської та вул. Пасічної у м. Львові, 04.07.2024, близько 10.50 год. у м. Львові на перехресті вулиць Смаль-Стоцького та Поліщука, повторно висловлювала ОСОБА_11 протиправні вимоги щодо надання їй неправомірної вигоди, визначивши її в наступному розмірі: від 8 до 10 тисяч доларів США - за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - службових осіб КЗ ЛОР « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо надання ОСОБА_6 групи інвалідності та щодо уточнення облікових даних та надання відстрочки (у зв'язку із хворобою) від призову на військову службу за мобілізацією щодо військовозобов'язаного ОСОБА_6 (за відсутності останнього та без проходження ним медичного огляду для визначення придатності до військової служби), 1500 доларів США за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо уточнення облікових даних військовозобов'язаного ОСОБА_7 (за відсутності останнього та без проходження ним медичного огляду для визначення придатності до військової служби), 1500 доларів США за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо уточнення облікових даних військовозобов'язаного ОСОБА_8 (за відсутності останнього та без проходження ним медичного огляду для визначення придатності до військової служби), та 2000 доларів США за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо уточнення облікових даних та надання відстрочки (у зв'язку із навчанням) від призову на військову службу за мобілізацією щодо військовозобов'язаного ОСОБА_9 (за відсутності останнього та без проходження ним медичного огляду для визначення придатності до військової служби).
Поряд з тим, 04.07.2024, ОСОБА_6 , розуміючи незаконність зазначених умов та усвідомлюючи, що надання неправомірної вигоди є кримінально-караним діянням, не бажаючи бути притягненим до кримінальної відповідальності, звернувся із заявою до правоохоронних органів та почав діяти під їхнім контролем, з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_12
05.07.2024, близько 11.35 год., ОСОБА_5 , продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, у порушення вимог ст. 68 Конституції України, ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ч. ч. 1, 3 ст. 7 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017, перебуваючи неподалік будинку АДРЕСА_2 , одержала від ОСОБА_11 для себе та третіх осіб грошові кошти в сумі 3500 доларів США (що згідно офіційного курсу НБУ на цей день становило 141910,30 грн.), з яких 1500 доларів США за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо уточнення облікових даних військовозобов'язаного ОСОБА_8 (за відсутності останнього та без проходження ним медичного огляду для визначення придатності до військової служби), та 2000 доларів США за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо уточнення облікових даних та надання відстрочки (у зв'язку із навчанням) від призову на військову службу за мобілізацією щодо військовозобов'язаного ОСОБА_9 (за відсутності останнього та без проходження ним медичного огляду для визначення придатності до військової служби).
Того ж дня протиправна діяльність ОСОБА_5 була припинена через її затримання працівниками правоохоронних органів, а одержані нею від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 3500 доларів США, виявлені та вилучені під час особистого обшуку останньої.
Вказаними діями ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 369-2 КК України - одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди.
05.07.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 369-2 КК України. Строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду до 05.11.2024.
05 липня 2024 року в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженку та жительку АДРЕСА_3 , займається адвокатською діяльністю ( свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1591 від 18.11.2009 видане Радою адвокатів Львівської області), громадянку України. Того ж дня ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 с. 369-2 та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 1 816 800 грн.
Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України ОСОБА_5 набула статусу підозрюваного.
Причетність ОСОБА_5 до інкримінованого їй злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 10.05.2024; матеріалами виконання доручень прокурора від 14.05.2024 та 03.07.2024; заявою ОСОБА_11 від 04.07.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 05.07.2024; протоколом затримання ОСОБА_5 від 05.07.2024; протоколом огляду, ідентифікації, вручення грошових коштів та документів від 05.07.2024; іншими матеріалами даного кримінального провадження.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України , який згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, за вчинення якого відповідно до санкції передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
В ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що підозрювана ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженка та жителька АДРЕСА_3 , на праві приватної власності володіє майном, а саме: житловим будинком, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 .
Санкція злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання у вигляді конфіскації майна.
Пункт 3 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
На підставі викладеного, з метою забезпечення можливої конфіскації майна підозрюваної ОСОБА_5 , просить клопотання задовольнити.
Слідча в судовому засіданні підтримала подане клопотання та просила його задовольнити.
Відповідно до вимог ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Відповідно до ст.172 КПК України підозрювана в судове засідання не викликалася.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Встановлено, що слідчий за погодженням із прокурором звернувся з вказаним клопотання, яке відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Ст. 173 КПК України визначено порядок вирішення питання про арешт майна.
Так, слідчим відділом слідчого управління Головного управління Національної поліції України у Івано-Франківській області, за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024142400000027 від 10.05.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
05.07.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Обгрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 10.05.2024; матеріалами виконання доручень прокурора від 14.05.2024 та 03.07.2024; заявою ОСОБА_11 від 04.07.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 05.07.2024; протоколом затримання ОСОБА_5 від 05.07.2024; протоколом огляду, ідентифікації, вручення грошових коштів та документів від 05.07.2024.
У відповідності до ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 3 ст. 369-2 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Відповідно до відповіді ОКП «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 03.09.2024 року та свідоцтва про право власності на будинок від 25.11.1999 року за № ЛЖО129 ОСОБА_5 на праві приватної власності належить житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Стороною обвинувачення поза розумним сумнівом доведено наявність достатніх підстав вважати, що житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , та який належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , може бути конфіскований у випадку призначення судом відповідного додаткового покарання.
Відтак, враховуючи вищенаведене, а також з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, оскільки, незастосування накладення арешту, може призвести до наслідків, визначених ч. 11 ст. 170 КПК України, зокрема, таких як його зникнення, втрати або пошкодження майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, а також правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, керуючись засадами розумності та співмірності, вважаю вказаний захід забезпечення доцільним, співмірним та таким, що відповідає завданням кримінального провадження, а тому клопотання слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України, -
Накласти арешт на майно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом заборони на його відчуження та розпорядження, до скасування у встановленому КПК України порядку.
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали складено 17 вересня 2024 року