Справа № 216/6486/24
Провадження № 1-кс/216/2003/24
про застосування запобіжного заходу
у вигляді домашнього арешту
17 вересня 2024 року місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 клопотання слідчого СВ Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Криворізької центральної окружної прокуратуриДніпропетровської області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, у кримінальному провадженні № 12024041230001990 від 15.09.2024 року,
сторони кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
підозрюваний ОСОБА_5 ,
17 вересня 2024 року до суду надійшло вказане клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, яке мотивоване таким.
Під час досудового розслідування встановлено, що 14.09.2024 року приблизно о 22:40 год. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його пасинок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в різних компаніях своїх знайомих, сиділи на сусідніх лавках, встановлених у дворі будинку АДРЕСА_1 .
Відчуваючи давню неприязнь до пасинка, викликану спільними сімейно-побутовими відносинами, ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_6 та спровокував з ним сварку, під час якої зазначені особи обмінялися декількома ляпасами один одному по обличчю.
Зазначені дії та поведінка ОСОБА_6 обурили ОСОБА_5 , посиливши в нього давню особисту неприязнь до пасинка, внаслідок чого в нього раптово виник умисел на спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень за вказаних мотивів.
Діючи з цією метою, ОСОБА_5 прослідував за місцем свого мешкання - розташованого неподалік будинку АДРЕСА_1 , де в приміщенні кухні вказаного будинку взяв ніж господарсько-побутового призначення, таким чином підшукавши собі знаряддя злочину, та повернувся у двір будинку АДРЕСА_1 , де продовжував знаходитись його пасинок ОСОБА_6 .
Одразу після цього, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, реалізуючи свій злочинний умисел, знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_1 , діючи з метою умисного спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень з мотивів давньої особистої неприязні до нього, утримуючи підшуканий ним ніж господарсько-побутового призначення у правій руці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, приблизно о 22:45 год. 14.09.2024 року умисно завдав своєму пасинку ОСОБА_6 , який стояв звернутим до нього обличчям, один удар клинком утримуваного ножа в ліву передню ділянку грудної клітини, не переслідуючи за мету спричинити потерпілому ОСОБА_6 смерть.
Далі ОСОБА_5 припинив свої злочинні дії та залишив місце злочину, а потерпілого ОСОБА_6 бригадою швидкої медичної допомоги було госпіталізовано до КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» КМР», де йому було надано належну медичну допомогу.
Таким чином, у результаті протиправних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини ліворуч з пошкодженням верхньої частки лівої легені та відкритого гемопневмотораксу ліворуч, які за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КК України за ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
17.09.2024 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за яке кримінальним законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Встановлені під час досудового розслідування обставини, які підтверджуються доданими до цього клопотання матеріалами, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 указаного кримінального правопорушення та існування ризиків, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілого та свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Посилаючись на викладене, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків і запобігання існуючим ризикам, слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, оскільки більш м'які запобіжні заходи у даному випадку є недостатніми.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 клопотання слідчого підтримав та просив задовольнити з наведених у ньому підстав.
Підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення вказаного клопотання не заперечував, зазначивши, що свою вину в інкримінованому злочині визнає повністю, щиро кається та готовий нести відповідальність за скоєне.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), тому можуть бути застосовані лише за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує таке.
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити злочин.
У справах «Феррарі-Браво проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Чеботарь проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування і на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчинені кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
17 вересня 2024 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
У судовому засіданні ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю.
Крім того, обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаного злочину на цій стадії кримінального провадження підтверджується доданими до клопотання та дослідженими в судовому засіданні матеріалами, а саме: витягом з ЄРДР від 15.09.2024 року; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16.09.2024 року; копією протоколу допиту потерпілого ОСОБА_6 від 16.09.2024 року; копіями протоколів допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; копією протоколу огляду речей від 15.09.2024 року; копією протоколу огляду місця події від 15.09.2024 року; довідкою з КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» КМР, які також підтверджують фактичні обставини кримінального правопорушення.
З огляду на викладене, оцінивши сукупність і вагомість наявних на цій стадії провадження доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для вирішення питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що вони доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити це правопорушення.
Разом з тим відповідно до положень ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Вирішуючи питання щодо наявності передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, слідчий суддя бере до уваги таке.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
При цьому підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є уродженцем с. Тишенківка Красноградського району Харківської області, громадянином України, вважається раніше не судимим, має повну загальну середню освіту, офіційно не працює, одружений, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .
Оцінивши на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів всі обставини в сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки в судовому засіданні встановлено достатні підстави вважати, щопідозрюваний дійсно може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, а такожвчинити інше кримінальне правопорушення.
Усвідомлюючи скоєне та побоюючись суворого покарання, яке загрожує йому у разі доведеності вини, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки після спричинення потерпілому тілесних ушкоджень він залишив місце події, будь-якої допомоги потерпілому не надав, працівників поліції та карету швидкої медичної допомоги не викликав, що свідчить про його байдуже ставлення до скоєного.
При цьому підозрюваний офіційно не працює, одружений, має на утриманні неповнолітнього сина, який мешкає з матір'ю окремо, зареєстрований у Харківській області, у м. Кривому Розі проживає разом з дружиною близько трьох років в орендованому будинку АДРЕСА_3 , що в сукупності свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, які б могли стримувати його залишити межі міста.
Разом з тим, з огляду на підозру у вчиненні злочину із застосуванням насильства, підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого та свідків, які викривають його у вчиненні вказаного злочину, шляхом здійснення тиску на них з метою зміни їх показань на його користь, чим буде перешкоджати встановленню об'єктивної істини в кримінальному провадженні.
Крім того, відсутність у підозрюваного законного джерела доходів і достатніх засобів для існування, а також обґрунтована підозра у вчиненні умисного тяжкого злочину проти здоров'я та життя людини в стані алкогольного сп'яніння, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, необхідного для запобігання існуючим ризикам, слідчий суддя враховує таке.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти життя та здоров'я людини, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, тому відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
З огляду на наведене, ураховуючи фактичні обставини справи, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, спосіб його вчинення та наслідки, обстановку й мотиви скоєння злочину, особу потерпілого, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, наведені вище дані про його особу, а саме його вік, стан здоров'я, сімейний стан, соціальні зв'язки, спосіб життя взагалі, слідчий суддя вважає, що є достатні підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, оскільки стороною обвинувачення доведено, що саме такий запобіжний захід відповідатиме тяжкості кримінального правопорушення і даним про особу підозрюваного, а також буде співмірним з реально існуючими ризиками, запобігти яким, окрім як застосуванням такого запобіжного заходу - неможливо.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів у даних фактичних обставинах не буде ефективним і доцільним, оскільки застосування особистого зобов'язання, особистої поруки або застави не зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного, тому слідчий суддя не вбачає підстав для можливості застосування цих запобіжних заходів за їх недостатністю для запобігання наявним ризикам та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного, ст. ст. 177, 178, 181, 193-196, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк два місяці, тобто до 17 листопада 2024 року включно.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати житло за адресою:АДРЕСА_3 , у період з 22:00 год. до 06:00 год. до 17 листопада 2024 року включно.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду та покласти на нього строком до 17 листопада 2024 року включно такі обов'язки:
- не відлучатися з м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками в цьому кримінальному провадженні;
- не залишати будинок АДРЕСА_3 в період часу з 22:00 год. до 06:00 год.
Дія ухвали закінчується о 24.00 год. 17 листопада 2024 року.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з метою контролю передати для виконання до Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 .
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися до нього в житло, в якому він перебуває під домашнім арештом, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити сторонам кримінального провадження негайно після її оголошення.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала слідчого судді, яка набрала законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Слідчий суддя ОСОБА_1