Справа № 188/1700/23
Провадження № 1-кп/188/94/2024
17 вересня 2024 року смт.Петропавлівка
Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
кримінальні провадження №12024041530000065
№12023041530000125, №12024041530000035
обвинувачений
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, не одружений, малолітніх та неповнолітніх дітей не має, освіта середня, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимий
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, 395 КК України
за участю:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
захисник ОСОБА_5
в режимі відоконференції
Захисником в судовому засіданні подано клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою на особисте зобов'язання.
В обґрунтування клопотання зазначено, провадженні Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ст. 395 КК України.
Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 17.04.2024, ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався.
Під час застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, сторона обвинувачення посилалась на те, що останній під загрозою відбуття покарання у вигляді позбавлення волі буде переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, вчинить інше кримінальне правопорушення.
Однак, станом на теперішній час вищевказані ризики перестали бути актуальними в зв'язку з декриміналізацією .
Захисник в підготовчому судовому засіданні клопотання підтримав, просить змінити запобіжний захід та звільнити обвинуваченого з під варти в залі суду, вважає доцільним обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Обвинувачений підтримав правову позицію захисника.
Прокурор не заперечив проти задоволення клопотання в зв'язку з декриміналізацію певних кримінальних правопорушень передбачених ст.185 КК України, але вважає, що для узагальнення і забезпечення єдиної практики з питань декриміналізації, слід керуватись правовим висновком Великої палати ВС, яка на даний час розглядає це питання.
Вивчивши клопотання, вислухавши учасників справи, суд приходить до висновку, клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024 року за вчинення правопорушення особа підлягає притягненню до адміністративної відповідальності якщо вартість викраденого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.5 під.1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Підпунктом 169.1.1 статті 169 визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Згідно статті 7 Закону України “Про Державний бюджет на 2023 рік» з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць становить 2684.00 грн.
Таким чином особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності у випадку скоєння крадіжки в 2023 році на суму, яка перевищує 2684.00 грн.
Відповідно до п.4-1 ч.1 ст.284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до п.4-1 ч.1 ст.284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
При вирішенні питання перекваліфікації кримінальних правопорушень в зв'язку з декриміналізацією слід визначитись з правовою позицією сторони обвинувачення, при закритті кримінальних проваджень суд зобов'язаний повідомити належним чином потерпілих для з'ясування їх правової позиції.
Суд вирішуючи питання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу бере до уваги, що клопотання захисника достатньо обґрунтоване.
Наявні ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України зменшились і фактично обмежились ризиком вчинити інше кримінальне правопорушення.
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом, тобто постановлення обвинувального вироку (п. п. "а" п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Судом встановлено, кримінальні правопорушення за обвинуваченням ОСОБА_3 не можуть кваліфікуватись як кримінальні правопорушення , передбачені статтею 185 КК України, не є тяжкими злочинами і не можуть бути підставою для запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який є винятковим запобіжним заходом.
Відповідно до ч.1 ст.179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Оцінюючи в сукупності встановлені обставини суд приходить до висновку про доцільність зміни обвинуваченому запобіжного заходу на особисте зобов'язання з покладанням на обвинуваченого відповідно до ст.194 КПК України обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 183-184, 194, 615, 369, 372, 392 КПК України, суд
Клопотання захисника по кримінальному провадженню по обвинуваченню ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.185, 395 КК України щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу задовольнити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на ОСОБА_3 відповідно до ст.194 КПК України обов'язок:
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Строк дії обов'язку встановленого при обранні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання встановити на 2 місяці, з 17.09.2024 року до 16.11.2024 року.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 з під варти в залі суду.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на прокурора.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підлягає негайному виконанню після її оголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1