Справа № 185/4691/24
Провадження № 1-кп/185/799/24
17 вересня 2024 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024041370000589 від 16 квітня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
за участю:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , зазначивши, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до п'ятнадцяти років, ніде не працює. Під загрозою застосування суворого покарання у вигляді позбавлення волі у випадку визнання його винуватим ОСОБА_3 може переховуватися від суду. Також ОСОБА_3 , може вчинити інше кримінальне правопорушення. На даний час вищезазначені ризики, на думку прокурора, продовжують існувати, тому з метою їх запобігання, досягнення дієвості даного кримінального провадження необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу - тримання під вартою.
Обвинувачений та захисник заперечували проти клопотання прокурора вказали на доводи заявлені раніше, а саме, що вони прохали застосувати домашній арешт, бо обвинувачений має неповнолітню дитину. Його позитивно характеризують односельці та місцеві органи самоврядування.
З'ясувавши думку сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
У ст. 178 КПК України передбачений перелік обставин, що враховуються судом при вирішенні питання про запобіжний захід, серед яких вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Так, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_3 спливає 23 вересня 2024 року.
Як встановлено, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено максимальне покарання до п'ятнадцяти років позбавлення волі, має одну неповнолітню дитину, повідомив, що на час затримання працював, але не офіційно в похоронній сфері. Має статус ВПО. Таким чином, обвинувачений має певний ступінь міцності соціальних зв'язків.
Але, згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України - при оцінці існування ризику кримінального провадження, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід враховувати, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання винним в інкримінованому злочині.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування».
Тяжкість покарання що загрожує обвинуваченому свідчить про наявність ризику залишення ним свого місця проживання (у випадку застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу) з метою переховування від суду.
Що стосується ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, то суд вважає, що даний ризик має місце, оскільки ОСОБА_3 є раніше судимою особою.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дані про особу обвинуваченого, дані про можливість ухилення від суду, можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, разом з тяжкістю пред'явленого обвинувачення свідчать на користь позиції сторони обвинувачення. Альтернативні запобіжні заходи на даний час не попередять вказані ризики, тому з метою запобігання їм суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою.
З цих же підстав не може бути задоволеним клопотання про застосування домашнього арешту до обвинуваченого.
З огляду на наявність обвинувачення у вчиненні злочину із застосуванням насильства, розмір застави не визначати.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 183, 331, 372 КПК України, суд -
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до 15 листопада 2024 року.
Строк дії ухвали в частині продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 15 листопада 2024 року.
Відмовити в клопотанні обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для осіб, які перебувають під вартою, - протягом того же строку з моменту вручення копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1