Справа № 204/7995/24
Провадження № 2-зз/204/30/24
про скасування заходів забезпечення позову
17 вересня 2024 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, в особі судді Приваліхіної А.І., розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Ліфлянчика Станіслава Ігоровича, про скасування заходів забезпечення позову, -
В провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська перебувала заява ОСОБА_2 про забезпечення позову до його подання шляхом накладення арешту та заборони відчуження у будь-якому вигляді, заборони будь-яких реєстраційних дій щодо квартири АДРЕСА_1 до завершення розгляду справи по суті, справа № 204/7995/24, провадження 2-з/204/64/24.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19 серпня 2024 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову до його подання задоволено, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 до набрання чинності рішенням суду у даній справі (а. с. 23).
10 вересня 2024 у року на адресу суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Ліфлянчика С.І., про скасування вищевказаних заходів забезпечення позову, зокрема з тих підстав, що заявником ОСОБА_2 не подано до суду позовної заяви до ОСОБА_1 , яка передана судді працівниками апарату суду 11 вересня 2024 року (а. с . 28-29).
12 вересня 2024 судом здійснено запит до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська про надання інформації щодо надходження на адресу суду позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання реєстраційних дій щодо квартири АДРЕСА_1 незаконними, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання права власності в порядку спадкування за законом (а. с. 30).
16 вересня 2024 року керівником апарату Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська на вказаний запит за вихідним № 22068/24-вих надано відповідь, з якої вбачається, що така позовна заява від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання реєстраційних дій щодо квартири АДРЕСА_1 незаконними, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання права власності в порядку спадкування за законом, до суду не надходила (а. с. 31).
Розглянувши клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Приписами ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з вимогами ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому ЄСПЛ у своєму рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Також ЄСПЛ у своєму рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. Крім того, при вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» від 17 липня 2008 року Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Разом із тим, у постанові Верховного суду України від 25 травня 2016 року зазначено, що забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову, згідно із вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Так, приписами ч. 4 ст. 152 ЦПК України встановлено, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
З огляду на викладене, враховуючи те, що ухвала суду про забезпечення позову до його подання винесена судом 19 серпня 2024 року, натомість, ані протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову, ані станом на 16 вересня 2024 року заявник ОСОБА_2 до суду з відповідним позовом не звернувся, суд доходить переконливого висновку про необхідність задоволення клопотання ОСОБА_1 - адвоката Ліфлянчика С.І. про скасування заходів забезпечення позову у справі № 204/7995/24, провадження 2-з/204/64/24.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 258, 353 ЦПК України, -
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Ліфлянчика Станіслава Ігоровича, про скасування заходів забезпечення позову - задовольнити.
Застосовані ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19 серпня 2024 року, заходи забезпечення позову у справі № 204/7995/24 (провадження 2-з/204/64/24) у вигляді накладення арешту та заборонити будь-яким особам у будь-якому вигляді відчуження та будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_2 до набрання чинності рішенням суду у даній справі - скасувати.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів зо дня її підписання суддею або протягом п'ятнадцяти днів зо дня отримання її копії учасниками справи.
Ухвала суду набирає законної сили протягом п'ятнадцяти днів зо дня її підписання суддею або протягом п'ятнадцяти днів зо дня отримання її копії учасниками справи, якщо не буде оскаржена у встановленому законом порядку.
Суддя А.І. Приваліхіна