Справа № 234/1280/22
Провадження № 2/202/2004/2024
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
17 вересня 2024 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі головуючої судді Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Шульги А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсними та визнання права власності на нерухоме майно, -
У лютому 2022 року позивач звернувся до Краматорського міського суду Донецької області з позовом, в якому просить визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 11.12.2019 року, укладений між ним і ОСОБА_3 , та визнати за ним право власності на вказану квартиру.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 10 лютого 2022 року у даній справі було відкрито загальне позовне провадження.
Справа Краматорським міським судом Донецької області розглянута не була.
Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, розпорядженням голови Верховного Суду від 15.03.2022 року за № 8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Краматорський міський суд Донецької області)» було змінено територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська.
В листопаді 2023 року зазначена справа була зареєстрована в Індустріальному районному суді міста Дніпропетровська, ухвалою якого від 04 грудня 2023 року призначено підготовче засідання.
Позивач у підготовче засідання жодного разу не з'явилася.
Ухвалою суду від 12 липня 2024 року підготовче провадження було закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.
В судове засідання, призначене на 12 серпня 2024 року та 17 вересня 2024 року, позивач не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, заяву про розгляду справи без його участі не надав.
Суд ураховує, що відповідно до частини 1 та 6 статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Відповідно до частини 3 статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до частини 5 статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України також визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Суд звертає увагу, що в рішенні Європейського суду з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" викладено позицію, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України» Європейський суд дійшов висновку, що права скаржників на справедливий розгляд справи не були порушені у зв'язку з тим, що вони не проявляли належної зацікавленості у результатах розгляду їх справи протягом тривалого строку. Неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Тобто в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.
При цьому суд має дотримуватися балансу між безпекою суддів, працівників апарату, учасників справи та дотриманням процесуальних прав учасників справи і засад судочинства.
Загальна ситуація в місті Дніпрі є такою, що дозволяла прибути в судове засідання.
Крім того, позивач мав достатньо часу для надання суду заяви про розгляд справи без його участі або подання доказів на підтвердження поважності причини неявки в судове засідання. Клопотань про участь у судову засіданні в режимі відеоконференції від позивача не надходило.
Отже позивач, звернувшись до суду з позовом та використовуючи свої процесуальні права на власний розсуд, не цікавиться судовим розглядом своєї справи, в судове засідання не з'являється, причину неявки не повідомляє, що вказує на втрату позивачем інтересу до предмета позову та порушує розумні строки розгляду справи.
Враховуючи, що позивач повторно в судове засідання не з'явився, заяву про розгляд справи в його відсутність не надав, суд приходить до висновку про необхідність залишення позову без розгляду.
Керуючись ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсними та визнання права власності на нерухоме майно залишити без розгляду.
Роз'яснити, що відповідно до частини 2 статі 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду у п'ятнадцятиденний строк з дня складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Наталія Марченко