Справа № 175/8364/24
Провадження №1-кс/175/4423/24
Ухвала
Іменем України
17 вересня 2024 року суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 ознайомившись із клопотанням ОСОБА_2 , про скасування арешту майна,
встановив:
До суду із клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №62023050010004283 від 10.11.2023 року звернувся представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 .
В клопотанні просить суд скасувати арешт накладений Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2024 року по справі №175/8364/24 на майно, а саме, грошові кошти номіналом 100 Євро у кількості 18 купюр, номіналом 50 Євро у кількості 45 купюр; номіналом 100 доларів США у кількості 175 купюр на загальну суму 17500 (сімнадцять тисяч п'ятсот) доларів США та 4050 (чотири тисячі п'ятдесят) Євро, тобто позбавити права на відчуження, розпорядження та/або користування вказаним предметом, який вилучено відповідно до протоколу обшуку від 05.07.2024 р., з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання та з метою збереження речових доказів, в рамках кримінального провадження №12015040440002554.
Слідчий суддя дослідивши матеріали скарги приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду згідно з правилами статті 33-1 цього Кодексу.
Відповідно до ст.174 КПК України Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.
Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Як зазначено у листі Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 року № 223-558/0/4-13, законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, з урахуванням положень ч.6 ст. 9 КПК правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду клопотань, територіальна підсудність, щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (наприклад ч.1 ст.306).
Згідно листа Голови Верховного Суду за вих. № 3350/02/2-24 від 30 серпня 2024 року Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване в м. Краматорську, що поширює свою діяльність на Донецьку й Луганську області, переміщено до м. Дніпра та розміщено на території Шевченківського району м. Дніпра (колишнього - Бабушкінського району м. Дніпропетровська).
Таким чином, територіальна підсудність розгляду вказаного клопотання про скасування арешту, повинна бути розглянута слідчим суддею, за місцем розташування органу досудового розслідування, що не є територіальною підсудністю Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, а розгляд такого клопотання відноситься до територіальної підсудності Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що матеріали вказаного клопотання підлягають до повернення особі, яка його подала, для звернення за територіальною підсудністю до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.
Керуючись ст.ст.32,174 КПК України, слідчий суддя -
ухвалив:
Клопотання ОСОБА_2 , про скасування арешту майна - повернути.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її отримання до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1